СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 червня 2012 року Справа № 5002-29/5070-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікорської Н.І.,
суддів Воронцової Н.В.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
позивача, Мочалов Ілля Євгенійович, на підставі довіреності за № 57 від 01.01.12, Романов Дмитро Михайлович, на підставі довіреності за № 12 від 01.01.2012 року; Яременко Олександр Геннадійович, на підставі довіреності № 21 від 01.01.2012 року; Мотова Світлана Петрівна, на підставі довіреності № 27 від 01.01.2012 року,
відповідача, Леміш Раїса Григорівна, на підставі довіреності за № б/н від 25.05.11, Мале підприємство "Хабрат-Мода";
третьої особи, не з'явився, Сімферопольська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Вокзал Сімферополь" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 30 січня 2012 року у справі № 5002-29/5070-2011
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108, Дніпропетровськ,49600) в особі відокремленого структурного підрозділу "Вокзал Сімферополь" (пл. Привокзальна, 1,Сімферополь,95000)
до Малого підприємства "Хабрат-Мода" (вул. Дорожня, 9,Сімферополь,95000)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сімферопольська міська рада АР Крим (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Вокзал Сімферополь" звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Малого підприємства "Хабрат-Мода" про зобов'язання останнього знести за власний рахунок торгівельний павільйон, загальною площею 59,12 кв. м, розташований на пероні залізничного вокзалу станції Сімферополь за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, пл.. Привокзальна, 1, а також про зобов'язання МП "Хабрат-Мода" повернути вказану земельну ділянку, на якій розташований торгівельний павільйон, загальною площею 59,12 кв. м, позивачу -ДП "Придніпровська залізниця" в придатному для використання стані, та стягнути з відповідача судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Управлінням Держкомзему у м. Сімферополі АР Крим 20.04.2011 року на підставі рішення Сімферопольської міської ради № 39 від 09.12.2010 року було видано Державному підприємству "Придніпровська залізниця" державний акт серія ЯЯ № 011265 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,1389 га для обслуговування об'єктів залізниці, до яких також належить перон залізничного вокзалу станції Сімферополь, на якому самовільно збудований торгівельний павільйон загальною площею 59,12 кв. м, а сам перон є нерухомим майном і обліковується у позивача як основній засіб. Таким чином, враховуючи відсутність у відповідача передбачених законодавством правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою та приписи статті 376 Цивільного кодексу України та ст.. 212 Земельного Кодексу України, позивач звернувся до суду із позовом про знесення самовільного будівництва за рахунок відповідача та повернення земельної ділянки у придатному для використання стані.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2012 року у справі № 5002-29/5070-2011 в позові Державному підприємству "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Вокзал Сімферополь" відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що позивачем не доведено суду факту самочинного будівництва, тобто будівництва нерухомого майна без відведення для цієї мети земельної ділянки чи без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, так як матеріали справи свідчать про наявність у відповідача відповідних, визначених законом документів, тому суд першої інстанції вирішив, що позовні вимоги ґрунтуються на помилковому тлумаченні позивачем положень чинного законодавства України.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Вокзал Сімферополь" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 30 січня 2012 року у справі № 5002-29/5070-2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, по-перше, господарський суд АР Крим прийшов до необґрунтованого висновку щодо наявності у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку , що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог, оскільки відповідно до додаткової угоди від 23.12.2010 року, укладеної між МП "Хабрат Мода" та Сімферопольською міською радою АР Крим, договір оренди земельної ділянки для обслуговування та експлуатації павільйону-магазину, розташованого за адресою: м. Сімферополь, площа Вокзальна, 1-д, розірваний. Таким чином, на момент звернення позивача із даним позовом, відповідач неправомірно користується земельною ділянкою.
По-друге, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано залишено без належної правової оцінки той факт, що як на момент пред'явлення позову, так й на момент прийняття оскарженого рішення, спірна земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні позивача.
По-третє, в апеляційній скарзі зауважено, що судом не взято до уваги, що взагалі на будівництво павільйону не було складено проекту, відсутнє погодження проектної документації та дозвіл на його будівництво у встановленому законом порядку. Крім того, оскільки рішення суду про визнання права власності на спірний торгівельний павільйон скасоване, на момент вирішення справи у відповідача відсутні будь-які документи, які підтверджують право власності на самочинну побудовану будівлю, а також реєстрацію такого права.
Також заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції безпідставно залишено без уваги той факт, що земельна ділянка була надана позивачу у користування не за цільовим призначенням та з порушенням п. ж ч. 1 ст. 19, ст.. 68 ЗК України та ст.. 11,23 Закону України "Про транспорт" та ст.. 6 Закону України "Про залізничний транспорт".
23 лютого 2012 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду прийнято апеляційну скаргу до апеляційного провадження та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючого судді - Сікорської Н.І, суддів - Остапової К.А., Ткаченка М.І.
Справа неодноразово відкладалась в межах строку розгляду справи, зокрема для витребування додаткових доказів.
За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 03.05.2012 року суддя Ткаченко М.І. у зв'язку з відпусткою замінений на суддю Воронцову Н.В.
За розпорядженням заступника голови суду від 23.05.2012 року суддя Остапова К.А. у зв'язку з відрядженням замінена на суддю Ткаченко М.І.
За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 14.06.2012 року суддя Ткаченко М.І. у зв'язку з відпусткою замінений на суддю Заплава Л.М.
В судовому засіданні 14.06.2012 року представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням 22 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим № 308 від 27.06.2007 року малому підприємству "Хабрат-Мода" надано в оренду земельну ділянку, загальною площею 0, 0073 га, в тому числі: земельну ділянку № 1 -площею 0,0037 га та земельну ділянку № 2 -площею 0,0036 га, яка розташована на площі Вокзальній, 1д, строком на 10 років до 21.06.2017 року для обслуговування та експлуатації павільйону-магазину, який знаходиться у власності МП "Хабрат-Мода". (а.с. 98 том 2)
24.07.2007 року між Сімферопольською міською радою АР Крим (орендодавець) та МП "Хабрат-Мода" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0, 0073 га, в тому числі: земельну ділянку № 1 -площею 0,0037 га, кадастровий номер 01 101 000 00:01:002:0025 та земельну ділянку № 2 -площею 0,0036 га, кадастровий номер01 101 000 00:01:002:0026, яка розташована на площі Вокзальній, 1д, строком на 10 років до 21.06.2017 року для обслуговування та експлуатації павільйону-магазину, який знаходиться у власності МП "Хабрат-Мода". Договір оренди зареєстрований в комітеті управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради 15.08.2007 року за № 1377 та в Кримській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району м. Сімферополь за № 040700100055 від 12.09.2007 року. ( а.с. 34-38 том 1)
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 14.06.2006 року було прийняте рішення про реєстрацію права власності не житлової будівлі (павільйон-крамниця літ. А, яка не здана в експлуатацію) за адресою: м. Сімферополь, пл.. Вокзальна, 1д, за Малим підприємством "Хабрат Мода" на підставі рішення суду по справі №2-20/1850-2005 рік від 14.07.2005 рік.(а.с. 150-152 том 2)
Разом з тим, зазначене рішення було скасовано, а при новому розгляді було постановлено нове рішення господарського суду АР Крим від 11 вересня 2006 року у справі № 2-29/7853.1-2006, яке відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 29.03.2007 року, залишено без змін. Зазначеним рішення в частині вимог первісного позову державного підприємства "Придніпровська залізниця" про визнання павільйону загальною площею 59,12 кв. м, розташованого на пероні вокзалу Сімферополь за адресою м. Сімферополь, пл.. Привокзальна, 1 самочинним будівництвом, провадження у справі припинено, в задоволенні вимог за первісним позовом щодо визнання права власності ДП "Придніпровська залізниця" на самочинно збудоване нерухоме майно -павільйон, загальною площею 59,12 кв.м, що розташоване на пероні вокзалу Сімферополь за адресою: пл.Привокзальна, 1, м.Сімферополь -відмовлено; у задоволенні зустрічної позовної заяви Малого підприємства "Хабрат-Мода" -відмовлено в повному обсязі. (а.с. 134-148 том 1)
Згідно з відповіддю КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", реєстрація права власності за МП "Хабрат Мода" на не житлову будівлю, яка розташована по пл.. Вокзальній № 1д, скасована, запис анульовано. ( а.с. 85, 130 том 1)
Відповідно до додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.12.2010 року, сторони: Сімферопольська міська рада (орендодавець) та МП "Хабрат Мода" (орендатор) уклали зазначену додаткову угоду, відповідно до якої договір оренди земельної ділянки загальною площею 0, 0073 га, в тому числі: земельної ділянки № 1 -площею 0,0037 га, кадастровий номер 01 101 000 00:01:002:0025 та земельної ділянки № 2 -площею 0,0036 га, кадастровий номер 01 101 000 00:01:002:0026, яка розташована на площі Вокзальній, 1д, укладений між вказаними сторонами, розірвано. За п. 4 вказана додаткова угода набирає чинності з моменту реєстрації. ( а.с. 26 том 3)
Зазначена додаткова угода зареєстрована у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю й право постійного користування землею, договорів оренди, Управління Держкомзему у м. Сімферополь. (а.с.22-23 том 3)
Відповідно до довідки, виданої Начальником Сімферопольського міського відділу Кримської Регіональної Філії ДП "Центр Державного Земельного Кадастру", в Державний реєстр земель було внесено інформацію про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки, яка розташована в м. Сімферополь, пл.. Вокзальна, 1д. Станом на 23 грудня 2010 року інформація в Державному реєстрі земель про наявність чинних Договорів оренди на дану земельну ділянку відсутня. ( а.с. 27 том 3)
Право Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постійне користування земельною ділянкою, в тому числі й спірною земельною ділянкою, підтверджується державним актом серії ЯЯ № 011265 від 20.04.2011 року ( а.с. 9)
Таким чином, наявність самочинно побудованих та досі не прийнятих в експлуатацію нежитлових будівель (павільйону-крамниці), якими користується МП "Хабрат Мода", на земельній ділянці, яка передана у постійне користування ДП "Придніпровська залізниця", порушує права останнього, у зв'язку з чим позивач звернувся із зазначеним позовом.
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Оскільки в даній справі предметом спору є спонукання до знесення самовільного будівництва та повернення земельної ділянки, то для вирішення даного спору слід застосовувати положення Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі" та відповідні норми Цивільного кодексу України, Закони України "Про архітектурну діяльність" та "Про регулювання містобудівної діяльності".
В предмет доказування у даній справі входить встановлення факту самовільного будівництва, визначення майна, яке підлягає знесенню.
Частина 4 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту (м. Сімферополь, пл.. Вокзальна, 1д, повноваження власника земельної ділянки здійснює Симферопольська міська Рада АР Крим на підставі пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Як вже було зазначено вище та встановлено судом, правомірним користувачем спірної земельної ділянки на час пред'явлення позову та вирішення справи по суті є Державне підприємство "Придніпровська залізниця" на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.
Як державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, так й рішення Сімферопольської міської ради позачергової 4 сесії 6 скликання від 09.12.2010 року № 39, на підставі якого укладений договір оренди землі, на час вирішення справи є чинними, в судовому порядку незаконними не визнавались, зокрема МП "Хабрат Мода" не оскаржувались.
Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 1021 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.
Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.
Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності".
При розгляді зазначеної справи суд першої інстанції повинен був мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Так, під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.
Під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки (стаття 19 ЗК, Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548), зазначений у рішенні відповідного компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.
Належний дозвіл для будівництва слід розуміти, як передбачений Законом України № 3038-VI дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.
Під проектом слід вважати залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України № 687-XIV, отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону № 3038-VI, а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.
Як убачається з судового рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2006 р. у справі №2-29/7853.1-2006 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до малого підприємства "Хабрат Мода" третя особа Фонд майна Автономної Республіки Крим про визнання договору недійсним; за зустрічним позовом малого підприємства "Хабрат-Мода" до державного підприємства "Придніпровська залізниця", третя особа - Фонд майна Автономної Республіки Крим про визнання права власності, яким в частині вимоги первісного позову Державного підприємства "Придніпровська залізниця" щодо визнання павільйону, загальною площею 59,12 кв.м, розташованому на пероні вокзалу Сімферополь за адресою: Сімферополь, площа Привокзальна, 1, самочинним будівництвом, провадження у справі припинено; в задоволенні вимоги за первісним позовом щодо визнання права власності ДП "Придніпровська залізниця" на самочинно збудоване нерухоме майно -павільйон, загальною площею 59,12 кв.м, що розташоване на пероні вокзалу Сімферополь за адресою: пл.Привокзальна, 1, м.Сімферополь -відмовлено; у задоволенні зустрічної позовної заяви Малого підприємства "Хабрат-Мода" -відмовлено в повному обсязі.
Суд першої інстанції, з яким погодився частково апеляційний суд та повністю погодився суд касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні первісного позову щодо визнання права власності ДП "Придніпровська залізниця" на самочинно збудоване нерухоме майно -павільйон та у задоволенні зустрічної позовної заяви МП "Хабрат-Мода" про визнання права власності на вказаний павільйон, виходив із того, що: по-перше, ДП "Придніпровська залізниця" не надало правовстановлюючих документів або доказів, які б свідчили про створення чи набуття на встановлених законом підставах прав на спірне нерухоме майно; по-друге, матеріалами справи підтверджено і позивачем за первісним позовом не заперечується, що будівництво спірного павільйону здійснювалось МП "Хабрат-Мода"; по-третє, МП "Хабрат-Мода" не надало доказів відведення в установленому законом порядку земельної ділянки для будівництва павільйону, а відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; по-четверте, МП "Хабрат-Мода" не надало і доказів надання земельної ділянки в установленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно.
Так, предметом доказування у справі №2-29/7853.1-2006 було встановлення наявності правових підстав для визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, зведений МП "Хабрат Мода", які просить знести ДП "Придніпровська залізниця" у справі №5002-29/5070-2011. Господарським судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва і зазначене рішення набрало законної сили.
Отже, факт самочинного будівництва МП "Хабрат Мода" на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, підтверджується рішенням у справі №2-29/7853.1-2006, і оскільки дане рішення носить преюдиціальний характер, то в силу частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Також в матеріалах справи відсутні належні дозволи та проекти на будівництво вказаного об'єкта, які мали бути отримані МП "Хабрат Мода" у передбаченому Законом України № 3038-VI "Про архітектурну діяльність" (статті 26,35 - 37) та Закону України № 687-XIV "Про регулювання містобудівної діяльності" (статті1,7-8) , порядку.
Посилання відповідача на отримання декларації про готовність об'єкта до експлуатації ( том 2 а.с. 44), у підтвердження доводів щодо відсутності ознак самочинно побудованої будівлі, суд не може визнати обґрунтованими, оскільки вказана декларація затверджена інспекцією ДАБК в АРК 14 березня 2012 року, тобто після розгляду справи по суті, а також в той час, коли у МП "Хабрат Мода" відсутні правовстанлюючи документи на право користування земельною ділянкою, на якої розташована вказана будівля, що суперечить вищевказаним нормам Законів України "Про архітектурну діяльність" та "Про регулювання містобудівної діяльності".
Щодо заперечень відповідача відносно правомірного користування земельною ділянкою, яка надана МП "Хабрат Мода" в оренду відповідно до договору з Сімферопольською міською радою під вже збудоване нерухоме майно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як убачається з матеріалів справи рішенням 64 сесії Сімферопольської міської ради 5 скликання № 1061 від 23.09.2010 року, п.п. 5.3 п. 5 рішення 22 сесії Сімферопольської міської ради 5 скликання від 27.06.2007 року № 308 в частині надання МП "Хабрат Мода" земельної ділянки площею 0,0073 га, розташованого на пл.. Вокзальній 1д в довгострокову оренду строком на 10 років для обслуговування та експлуатації павільйону-магазина, скасовано. Однак вказане рішення Сімферопольської міської ради від 23.09.2010 року було оскаржено в судовому порядку та скасовано рішенням господарського суду АР Крим від 03.08.2011 року по справі № 5002-5/2629-2011, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року. ( а.с. 53-54,57-60 том 1)
Разом з тим, як вже зазначалось, між Сімферопольською міською радою та МП "Хабрат Мода" було укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки, на якій було побудовано МП "Хабрат Мода" самочинну будівлю (павільйон-крамницю). Зазначена додаткова угода була належним чином зареєстрована у Державному реєстрі земель, набрала чинності, у судовому порядку не оскаржувалась.
Таким чином, апеляційним судом безперечно встановлено, що на час пред'явлення позову та вирішення справи по суті реєстрація права власності на нежитлову будівлю (павільйон-крамницю), яка розташована у м. Сімферополі, пл.. Вокзальна 1д, за МП "Хабрат Мода" скасована, запис про це анульований, договір оренди земельної ділянки, на якій розташована зазначена не житлова будівля, розірваний.
Відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають в тому числі інші особи у випадках порушення їх прав за умови, що вони доведуть наявність порушеного права, а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376).
Як вже було зазначено, правомірним користувачем земельної ділянки, на якій побудована самочинна будівля, є ДП "Придніпровська залізниця", яка заперечує проти визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за МП "Хабрат Мода", що випливає з рішення господарського суду по справі 2-29/7853.1-2006, а також свідчить з активних дій ДП "Придніпровська залізниця" у вигляді пред'явлення до суду саме позову про зобов'язання знести самочинно побудовану будівлю.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності з боку позивача порушення його прав саме будівництвом самочинної будівлі виходячи з наступного.
Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 011265, цільове призначення спірної земельної ділянки визначено як обслуговування об'єктів залізниці. ( а.с. 9 том 1)
До об'єктів залізниці також належить перон (висока пасажирська платформа) залізничного вокзалу станції Сімферополь та тунель, на яких відповідачем самовільно збудована не житлова будівля (павільйон-крамниця), загальною площею 59,12 кв. м. Вказаний перон та тунель є об'єктами нерухомості, які перебувають у позивача на обліку, як основні засоби.(а.с.86, 87 том 1) Отже, під самовільно побудованою МП "Хабрат Мода" будівлею проходять підземні комунікації та інженерні споруди, що перешкоджає позивачу належним чином обслуговувати нерухоме майно -перон та тунель вокзалу станції Сімферополь. Зазначені обставини встановлені перевіркою, проведеною Центральним регіональним відділенням Держкомзему в АР Крим, про що повідомило позивача листом 05.11.2009 року. ( а.с. 65, 66 том 2)
Таким чином, колегія суддів вважає, що позов ДП "Придніпровська залізниця" в частині знесення самочинно побудованої будівлі -торгівельного павільйону, загальною площею 59,12 кв., розташованого за адресою АР Крим, м. Сімферополь, пл.. Вокзальна 1д, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог про повернення земельної ділянки, на якій розташований самочинно побудований торгівельний павільйон, загальною площею 59,12 кв. за адресою АР Крим, м. Сімферополь, пл.. Вокзальна 1д, колегія суддів вважає також такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За статтею 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Так, відповідно до частин першої і другої статті 125, статті 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою (державного акта), та його державної реєстрації.
ДП "Придніпровська залізниця" отримала державний акт на право постійного користування у тому числі й на спірну земельною ділянкою 20.04.2011 року, вказаний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 01101 0003000014.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, про що не заперечує відповідач, МП "Хабрат Мода" використовує земельну ділянку, на якій розташоване самочинно побудована ним будівля -торгівельний павільйон, загальною площею 59,12 кв. за адресою АР Крим, м. Сімферополь, пл.. Вокзальна 1д.
Заперечення відповідача, що МП "Хабрат Мода" використовує земельну ділянку на підставі договору оренди, який є чинним та не припинив свою дію, в силу рішення господарського суду АРК від 03.08.2011 року по справі № 5002-5/2629-2011 та сплати орендної плати, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаним рішення суду визнано недійсним рішення 64 сесії Сімферопольської міської ради 5 скликання № 1061 від 23.09.2010 року, яким скасовано п.п. 5.3 п. 5 рішення 22 сесії Сімферопольської міської ради 5 скликання від 27.06.2007 року № 308 в частині надання МП "Хабрат Мода" земельної ділянки площею 0,0073 га, розташованого на пл.. Вокзальній 1д в довгострокову оренду строком на 10 років для обслуговування та експлуатації павільйону-магазина. Додаткова угода про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки не оскаржена, в судовому порядку недійсною не визнана, отже й підстав вважати її незаконною у суду не має. Щодо сплати орендної плати відповідачем за спірну земельну ділянку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сплата орендної плати не є підставою правомірного набуття права на користування земельною ділянкою.
Крім того, слід зауважити, що п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного ЇЇ зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Таким чином, безперечно встановивши використання МП "Хабрат Мода" спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, колегія суддів вважає, що позивні вимоги в частині повернення належному правомірному землекористувачу (ДП "Придніпровська залізниця") земельної ділянки, на якій розташована самочинно збудована будівля -торгівельний павільйон, загальною площею 59,12 кв. за адресою АР Крим, м. Сімферополь, пл.. Вокзальна 1д, в придатному для використання стані, є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги відносно порушення норм земельного законодавства при передачі МП "Хабрат Мода" в оренду земельної ділянки, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки зазначені порушення, на які посилається позивач, можуть бути, зокрема, підставами для визнання такого договору недійсним, і є підставами для звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, тому що рішення суду постановлено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1, 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Вокзал Сімферополь" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2012 року (суддя Башилашвілі О.І.) у справі № 5002-29/5070-2011 скасувати.
Прийняти нове рішення.
3. Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Вокзал Сімферополь" задовольнити.
4. Зобов'язати відповідача -Мале Підприємство "Хабрат -Мода" знести за власний рахунок торгівельний павільйон, загальною площею 59,12 кв. м, який розташований на пероні залізничного вокзалу станції Сімферополь за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, пл.. Вокзальна 1д.
5. Зобов'язати відповідача Мале Підприємство "Хабрат -Мода" повернути земельну ділянку, на якій розташований торгівельний павільйон, загальною площею 59,12 кв. м, за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, пл.. Вокзальна 1д., позивачу -Державному підприємству "Придніпровська залізниця" в придатному для використання стані.
Головуючий суддя Н.І. Сікорська
Судді Н.В. Воронцова
Л.М. Заплава
Розсилка рекомендованою кореспонденцією:
1) Сімферопольська міська рада (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
2) Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108,Дніпропетровськ,49602)
3) Відокремлений структурний підрозділ "Вокзал Сімферополь" державного підприємства "Придніпровська залізниця" (вул. Привокзальна, 1,Сімферополь,95000)
4) Мале підприємство "Хабрат-Мода" (вул. Дорожня, 9,Сімферополь,95000)