Провадження №2/2523/828/2012
Справа № 2523/1486/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2012 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Козак В.І.,
при секретарі Барбаш К.А.,
за участю:
представника позивача за первісним позовом,
відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1,
відповідача за первісним позовом,
позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2, заборгованість за кредитним договором № 249585-cred від 11 вересня 2008 року в розмірі 7 313,52 доларів США; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно 500 грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором № 249585-cred від 11 вересня 2008 року, зазначивши, що відповідно до укладеного кредитного договору Банк надав позичальнику кредит в сумі 6 000 доларів США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити відсотки за користування кредитом розмірі 24 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору станом на 25 червня 2012 року заборгованість складає 7 313,52 доларів США. Крім того, у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 249585-cred від 11 вересня 2008 року 01 лютого 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 01\МК, за яким поручитель зобов'язався перед кредитором, у випадку невиконання боржником ОСОБА_2 обов'язків за кредитним договором. Розмір відповідальності поручителя обмежений сумою, вказаною в додатку № 1 до договору -500 грн.
ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3, в якій після уточнень позовних вимог просить визнати договір поруки № 01/мк від 01 лютого 2012 року недійсним; стягнути з відповідачів солідарно на її користь 1 000 грн збитків; Стягнути з відповідачів солідарно 10 000 грн моральних збитків за укладання договору поруки який на її думку є правочином, вчиненим в результаті зловмисної домовленості; стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк»60 000 грн на її користь компенсації за моральну шкоду за розповсюдження банком персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначила, що 01 лютого 2012 року без її повідомлення та згоди між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк»незаконно був укладений Договір поруки № 01/МК, згідно якого ОСОБА_3 став поручителем по 50-ти кредитним договорам в тому числі і її кредитним договором. На думку ОСОБА_2 ПАТ КБ «Приватбанк»своїми діями порушив її конституційні права і свободи як фізичної особи та вимоги ЗУ «Про захист прав споживачів»та ЗУ «Про захист персональних даних».
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував ,оскільки відповідачкою не спростовано заявлені банком вимоги.
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення первісного позову, зазначивши, що ПАТ КБ «ПриватБанк»не довело належними доказами її заборгованість за кредитним договором. На її думку, банк незаконно звернувся до Чернігівського районного суду за місцем реєстрації фіктивного поручителя ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_2 не погоджується з позовом, оскільки позивачем за первісним позовом не враховано, що протягом останніх років у державі криза, тому у неї немає коштів на погашення всієї нарахованої суми. Зустрічний позов ОСОБА_2 підтримала повністю та просила його задовольнити з указаних в ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 11 вересня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 249585-cred, за яким ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 6 000,00 доларів США, на строк по 10 листопада 2009 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 % на рік (п.3.1). При порушенні позичальником обов'язків по поверненню кредиту сплачується 48 % річних від суми залишку заборгованості (п.3.2). Погашення заборгованості здійснюється у відповідності до графіку, який є невід'ємною частиною кредитного договору.
У забезпечення виконання зобов'язання за зазначеним кредитним договором 01 лютого 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 01\МК, за яким поручитель зобов'язався перед кредитором, у випадку невиконання боржниками, зазначеними у додатку № 1 до договору, в тому числі і ОСОБА_2, обов'язків за кредитним договором. Розмір відповідальності поручителя обмежений сумою, вказаною в додатку № 1 до договору -500 грн. У випадку невиконання, боржниками обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.
За договором поруки, згідно приписів ст.553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до приписів ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Зміст зазначеної норми закону був роз'яснений сторонам у судовому засіданні.
З розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що розмір заборгованості станом на 25 червня 2012 року складає 7 313,52 доларів США, з яких: заборгованість по кредиту -3 256,51 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом -3 678,96 доларів США, а також штрафи: 31,28 доларів США -штраф (фіксована частина), 346,77 доларів США -штраф (процентна складова).
Даний розрахунок відповідачем за первісним позовом спростований не був.
Частина 2 та 3 статті 533 ЦК України передбачають, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
Оскільки кредит був правомірно виданий відповідачу у іноземній валюті, то вимога ПАТ КБ «ПриватБанк»про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у доларах США є правомірною, і такою, що відповідає вимогам ч.3 ст.533 ЦК України.
Згідно роз'яснень п.25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, порука є способом забезпечення виконання зобов'язань, договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.
Сторонами договору поруки від 01 лютого 2012 року № 01\МК є кредитор ПАТ КБ «ПриватБанк»та поручитель ОСОБА_3 Останній не оскаржував укладений договір поруки, тому у суду немає підстав сумніватися у його законності.
Згідно ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту ст. 232 ЦПК України, на яку посилається позивачка за зустрічним позовом, як на підставу заявлених вимог, підстава для визнання правочину недійсним за даною статтею стосується лише тих правочинів, які вчиняються особою не самостійно, а через представника, який вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для довірителя наслідків та бажає їх настання. Щодо оспорюваного договору поруки такі правові підстави ОСОБА_2 не доведені і вони відсутні.
Не заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_2 у зустрічному позові на порушення ПАТ КБ "ПриватБанк" ЗУ «Про захист прав споживачів»та ЗУ «Про захист персональних даних», оскільки розповсюдження персональних даних, котре на думку ОСОБА_2 мало місце при укладенні договору поруки, згідно з чинним законодавством не тягне за собою визнання недійсним правочину.
Також позивачкою за зустрічним позовом, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не доведено правових підстав, передбачених ст. 23, 1167 ЦК України, для відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди, оскільки питання про визнання незаконними дій відповідачів за зустрічним позовом взагалі не стояло.
Враховуючи наведене зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
З'ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБан껴рунтуються на законі та укладених договорах.
Разом з тим, заявляючи вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 500 грн., позивач не вирахував дану суму із загальної суми заборгованості, а тому позов ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного належить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»7 250,94 доларів США (3 256,51 + 3 678,96 + 31,28 + 346,77 = 7 313,52 доларів США х 7,99 (курс валют НБУ станом на 25.06.2012) = 58 435, 024 грн. (заборгованість у національній валюті) -500 грн. (сума солідарної заборгованості) = 57 935,024 грн. : 7,99 = 7 250,94 доларів США) заборгованості по кредитному договору.
Також слід стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 500 грн. боргу.
Судовий збір по даній справі складає 584 грн 35 коп., тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, як того вимагає ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача 581 грн 85 коп. сплаченого судового збору, з ОСОБА_3 -2 грн 50 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212, 213-215, 224 ЦПК України ст.ст. 526, 527, 530, 533, 554, 610, 611, 612, 625, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, -
В И Р І Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»заборгованість, яка виникла по кредитному договору № 249585-cred від 11 вересня 2008 року, в сумі 7 250 (сім тисяч двісті п'ятдесят) доларів США 94 центів.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»заборгованість, яка виникла по кредитному договору № 249585-cred від 11 вересня 2008 року, в сумі 500 (п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 85 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»02 (дві) грн. 50 коп. судового збору.
У задоволенні решти позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди -відмовити у повному обсягу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.І. Козак