РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/1517/2012Головуючий суду першої інстанції:Українець Л.І.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.
РІШЕННЯ
"24" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.
СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.
При секретаріМартиненко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до ОСОБА_6, третя особа - Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості, про стягнення заборгованості по відшкодуванню цільової допомоги на навчання, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 03 вересня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (далі - ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за угодою у розмірі 9882, 60 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що 01 вересня 2008 року між позивачем, відповідачкою та навчальним закладом - Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості, укладений цільовий договір, за умовами якого позивач надавав відповідачці допомогу на навчання в університеті щомісяця протягом навчального року у розмірі 352, 95 грн., відповідачка зобов'язувалась по закінченню навчання та отримання диплому спеціаліста відпрацювати три роки на підприємстві у позивача. Умови зазначеного договору виконані позивачем, однак, у наслідок невиконання відповідачкою зобов'язань відпрацювати на підприємстві на протязі трьох років після закінчення навчання, вона зобов'язана протягом місяця з моменту розірвання договору компенсувати грошові кошти, яких зазнав позивач, надавши цільову грошову допомогу на навчання (стипендію), проте, від виконання цього обов'язку відповідач ухиляється.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 03 вересня 2012 року у позові ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» відмовлено.
У апеляційній скарзі ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» ставить питання про скасування зазначеного рішення та ухвалення нового - по суті позовних вимог.
Так у скарзі йдеться про те, що висновки суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Договір з відповідачкою розірваний з моменту її звільнення до спливу трирічного строку відпрацювання на підприємстві, вона повинна відшкодувати цільову грошову допомогу на навчання.
У запереченнях на апеляційну скаргу, поданих відповідачкою, йдеться про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін оскаржуваного рішення, оскільки вона не повинна відшкодовувати витрати позивача на навчання у зв'язку з невиконанням позивачем умов договору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2008 року між ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» - Замовником, Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості (далі - Університет) та ОСОБА_6 - Студентом - укладений цільовий договір № 9/2-2017/09475 - далі Договір) (а.с. 10-11). За умовами даного договору Замовник зобов'язався надавати цільову грошову допомогу на навчання (стипендію) ОСОБА_6 щомісячно протягом навчального року (пункт 2.1.), а Студент - успішно закінчити Університет, отримати диплом спеціаліста, прибути протягом трьох місяців після закінчення навчального закладу на роботу, працевлаштуватись на підприємстві ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» і відпрацювати не менш 3 (трьох) років (пункти 3.6., 3.7).
Згідно п. 3.8. Договору, у зв'язку з невиконанням вимог умов п. 3.7. Студент зобов'язаний протягом місяця з моменту розірвання даного договору компенсувати всі грошові кошти, яких зазнав Замовник, надавши цільову грошову допомогу на навчання (стипендію), з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох відсотків річних (а.с. 10-11).
Термін дії Договору передбачений пунктом 5.1, згідно якого договір набуває чинності з моменту підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами умов договору, а саме - відпрацювання Студентом на підприємстві 3 (три) роки.
Пунктом 7.4. цього Договору передбачено, що у випадку розірвання договору ініціативна сторона сповіщає другу сторону офіційним листом (заявою) не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку, який пропонує одна із сторін.
Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 722739 Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» 04 квітня 2011 року змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (а.с. 5).
Після закінчення навчання у 2011 році відповідачка - ОСОБА_6 прийнята на роботу до позивача інженером згідно з наказом № 1050-К від 22 серпня 2011 року (а.с. 70-72, 73-74).
Наказом № 83к від 06 лютого 2012 року відповідачку було звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку із зміною місця проживання (а.с. 9).
Зазначені обставини не заперечуються сторонами.
Вирішуючи спір та відмовляючи у позові ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог у зв'язку з невиконанням позивачем умов наведеного договору. Також, суд дійшов висновку, що у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи доказів розірвання зазначеного договору, що є необхідною умовою для стягнення заборгованості, вимоги позову є передчасними.
Колегія суддів у повному обсязі не може погодитись з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Так, відповідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Пунктом 5 Договору визначений термін дії договору - до відпрацювання студентом на підприємстві 3 років. Вказаним пунктом також визначено, що договір припиняється за згодою сторін, яка оформлена протоколом (п.5.2.3.); у випадку систематичного порушення або невиконання сторонами умов договору (п.5.2.4.).
Пунктом 7.4. Договору визначена процедура, за якою сторона, за ініціативою якої ставиться питання про розірвання договору, повинна сповістити про це письмово іншу сторону не пізніше, ніж за 3 місяця до закінчення строку, який пропонується.
Пункт 3.8. Договору пов'язує виникнення зобов'язання з компенсації грошових витрат по наданню цільової допомоги у сторони зі спливом місячного строку після розірвання договору.
Враховуючи наведене, те, що у матеріалах справи відсутні докази розірвання договору за згодою сторін, або умовами, встановленими договором (пункт 7.4.), або за судовим рішенням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позову, з урахуванням положень пункту 3.8 Договору, є передчасними.
Доводи позивача про те, що договір слід вважати розірваним з моменту припинення відповідачкою трудових відносин з позивачем, не заслуговують на увагу, оскільки вони не відповідають, а ні вимогам закону - ст. 651 ЦК України, а ні умовам договору, укладеного між сторонами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не свідчать про наявність підстав для скасування судового рішення в зазначеній частині.
Між тим, колегія суддів не може погодитись з посиланням суду на невиконання позивачем умов наведеного договору та визначення цієї обставини як підстави для відмови у позові, оскільки вказані обставини підлягають перевірці та оцінці при вирішенні спору про розірвання договору.
Таким чином, з мотивувальної частини рішення Ленінського районного суду АР Крим від 03 вересня 2012 року підлягає виключенню посилання суду на невиконання позивачем умов договору та визначення цієї обставини як підстави для відмови у позові.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 03 вересня 2012 року по суті залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частині цього рішення посилання суду на невиконання позивачем умов договору та визначення цієї обставини як підстави для відмови у позові Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по відшкодуванню цільової допомоги на навчання.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Л.О Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова