Справа № 2504/639/12 Провадження № 22-ц/2590/2897/2012 Головуючий у I інстанції - Семенченко О. М.

Категорія - цивільна Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2012 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.,

суддів:Позігуна М.І., Шемець Н.В.,

при секретарі:Летуті Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього аліментів, зменшивши розмір з 50% до 33%, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Оскаржуваним рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 50% усіх його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 22 червня 2012 року і до досягнення дітьми повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню розмірі за один місяць.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було враховано те, що на утриманні відповідача знаходиться хвора матір, на яку він витрачає власні кошти, а том вважає, що сплачуючи аліменти в розмірі 50% на утримання дітей, він ставить в скрутне матеріальне становище і себе, і свою хвору матір.

Апелянт зазначає, що він не відмовляється надавати матеріальну допомогу позивачці, проте не в тому розмірі, яку визначив суд першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_5 має постійне місце роботи та проживання, задовільний стан здоров'я і, врахувавши матеріальний стан відповідача, прийшов до висновку про стягнення з нього аліментів в розмірі 50% всіх видів доходу щомісячно.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного сімейного законодавства.

Судом по справі встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 01 липня 2003 року, який рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 03 травня 2012 року був розірваний (а.с. 9).

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 7,8).

З матеріалів справи вбачається, що діти проживають разом з матір'ю і знаходяться на її утриманні, що підтверджується довідкою Дащенківської сільської ради Варвинського району Чернігівської області (а.с. 13).

Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_6 працює на посаді продавця у приватного підприємця і відповідно до довідки за період з 01.12.2011 року по 31.05.2012 року їй була нарахована заробітна плата в сумі 6450 грн. (а.с. 14). Отже, позивачка самостійно утримує двох дітей та несе додаткові витрати, пов'язані з їх фізичним та духовним вихованням.

Відповідач ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю ОСОБА_5, братом ОСОБА_9 та його сім'єю, що підтверджується довідкою КП «Господар» (а.с. 25) та працює на ТОВ «Тонзіналі», за період з січня по червень 2012 року йому була виплачена заробітна плата в сумі 6967 грн. 93 коп. (а.с. 27). Відповідач не має на утриманні інших дітей, є здоровою та працездатною особою.

Відповідно до правил ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду із відповідним позовом.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції в дотриманням положень до ст. ст. 180, 182 СК України враховано матеріальне становище одержувача і платника аліментів, наявність у батька можливості надавати матеріальну допомогу. Суд прийшов до обґрунтованого висновку, що сукупність цих обставин утворює юридичний склад, необхідний для виникнення аліментного зобов'язання, пов'язаного з утриманням відповідачем своїх неповнолітніх дітей.

Розмір аліментів - 50% всіх видів доходів, який визначив суд першої інстанції, є достатнім та таким, що відповідає потребам двох неповнолітніх дітей.

Відповідно до змісту ст. ст. 10, 60 ЦПК України на кожну сторону покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимоги та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки вони не підтверджені жодним доказом відповідно до вимог ст. 57-66 ЦПК України.

Додані апелянтом до апеляційної скарги докази (довідка про склад сім»ї, копія довідки МСЕ-ЧНВ про встановлення групи інвалідності його матері - ОСОБА_5, копія пенсійного посвідчення ОСОБА_5 та довідка КПЛПЗ «Варвинська центральна районна лікарня») не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки жодним чином не підтверджують доводи відповідача про те, що мати перебуває на його утриманні. При цьому довідки про розмір пенсії, яку отримує мати відповідача, не було надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду.

Апеляційний суд, перевіряючи визначення розміру аліментів спирається на те, що ОСОБА_6 проживає одна з двома дітьми та отримує мінімальну заробітну плату, а відповідач ОСОБА_5 є здоровою працездатною особою, має постійне місце роботи, не має інших утриманців. Суд також враховує розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та першочерговість потреб та інтересів дітей перед іншими.

Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" для дитини віком від 6 до 18 років встановлено прожитковий мінімум з 01 липня 2012 року у в розмірі 1144 грн., а тому мінімальний розмір аліментів на дитину від 6 до 18 років складає 343 грн. 20 коп. (1144/100х30).

В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи відповідача ОСОБА_5 про те, що його дохід не дає змогу сплачувати аліменти в розмірі 50% усіх його доходів щомісячно на двох неповнолітніх дітей, оскільки 30% прожиткового мінімуму для його дітей становить 686 грн. 40 коп. (343 грн. 20 коп. х 2).

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування даного рішення, як такого, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: