РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/1522/2012Головуючий суду першої інстанції:Шкуліпа В.І.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.
РІШЕННЯ
"24" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.
СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.
При секретаріМартиненко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 вересня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів.
Вимоги позову мотивовані тим, що 21 квітня 2009 року між сторонами укладено договір доручення на вчинення від імені позивача певних юридичних дій, на виконання якого позивачем відповідачу була видана довіреність на право продажу квартири позивача в літ «Б»., АДРЕСА_1 за ціну та на умовах за її власним розсудом. Вчинивши від імені позивача 27 квітня 2009 року правочин з продажу зазначеної квартири, відповідач відмовляється від передачі позивачеві грошей, отриманих за договором, а саме - 46 300, 00 грн.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 03 вересня 2012 року у позові ОСОБА_6 відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким його позов задовольнити.
Так у скарзі йдеться про те, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову є помилковим, не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання укладеного в усній формі між сторонами договору доручення на виконання від імені позивача (довірителя) певних юридичних дій 21 квітня 2009 року ОСОБА_6 відповідачу видана довіреність на право продажу квартири позивача в літ «Б»., АДРЕСА_1 за ціну та на умовах за власним розсудом повіреного. Вказана довіреність посвідчена нотаріально (реєстр № 626, а.с. 38).
27 квітня 2009 року ОСОБА_7 на підставі вказаної довіреності, продала належну позивачу квартиру в літ «Б»., АДРЕСА_1, АР Крим ОСОБА_9 за 46 300, 00 грн.
Договір купівлі-продажу посвідчений нотаріально (реєстр № 679, а.с. 33).
У пунктах 13 та 14 цього Договору зазначено, що ОСОБА_7засвідчила, що при підписанні цього договору вона виконує доручення продавця - ОСОБА_6 та к моменту укладення цього договору приймає на себе його права та обов'язки, а також правову та матеріальну відповідальність, пов'язані з продажем належної йому в цілому вказаної в цьому договорі квартири. При відсутності згоди між сторонами, всі питання вирішуються в судовому порядку.
Пункт 4 цього договору свічить про те, що продаж квартири вчинено за 46300 грн., які повністю отримала особисто представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 від покупця до підписання цього договору.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи доказів, які підтверджують обов'язок відповідачки за договором доручення передати грошові кошти за продаж належної позивачу квартири, зокрема, довіреність на право продажі квартири не містить вказівки про наявність такого обов'язку у повіренного, та відсутності доказів про неотримання грошей.
Між тим, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони суперечать вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Так, факт укладення сторонами в усній формі договору доручення - продажу відповідачем квартири в літ «Б»., АДРЕСА_1, що належала позивачу, підтверджується наявною у матеріалах справи довіреністю від 21 квітня 2009 року, у тексті якої зафіксовано наявність між сторонами такого договору доручення.
Вказані обставини не заперечуються і сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Статтею 1003 ЦК України визначено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Пункт 3 ч. 1 ст.1006 ЦК України передбачає обов'язок повіренного негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст. ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заявляючи позов, позивач посилається на відмову повіренного (відповідача по справі) повернути отримані ним гроші на виконання договору доручення.
Зміст договору купівлі-продажу квартири від 27 квітня 2009 року (п. 4) свідчить про те, що саме відповідач особисто отримала гроші від покупця квартири, що засвідчено підписом учасників договору купівлі-продажу.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що гроші за договором купівлі-продажу були отримані особисто позивачем, проте в підтвердження цієї обставини всупереч вимогам закону належних та допустимих доказів ОСОБА_7 не надано.
Висновок суду про те, що відсутність у довіреності на продаж квартири вказівки про наявність обов'язку повіренного передати одержане за договором купівлі-продажу довірителю свідчить про відсутність такого обов'язку у довірителя, суперечить вимогам закону - п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України, відповідно якому повірений зобовязаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставиниам справи та неправильне застосування норм матеріального права, заслуговують на увагу.
Відповідно до пунктів 1,3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 03 вересня 2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 88 ЦПК України документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1, 3 та 4 частини статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 задовольнити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 вересня 2012 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошові кошти, отримані нею за продаж належної останньому квартири в літ «Б»., АДРЕСА_1 у розмірі 46 300 (сорок шість тисяч триста) грн. 00 коп.; витрати на оплату судового збору у розмірі 463, 00 грн., а всього 46 763 (сорок шість тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Л.О Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова