РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/732/2012Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О.

СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.

При секретаріШиловій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на заочне рішення Судацького міського суду АР Крим від 19 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов мотивований залиттям 31 травня 2011 року з вини відповідачів приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 що належить їй на праві власності, та пошкодженням у зв'язку з цим майна.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_6 просила суд стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 69192, 00 грн., яка складається з: витрат на відновлювальні роботи у магазині в розмірі 55192, 00 грн.; упущеної вигоди у розмірі 1400 грн.; витрат у зв'язку з пошкодженням товару у розмірі 12600, 00 грн., та моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.

Заочним рішенням Судацького міського суду АР Крим від 19 грудня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволений частково:

стягнуто з ОСОБА_8 на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 56592, 00 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 56, 60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 56768, 60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 просить суд скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення - про відмову у позові.

Вимоги скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Так апелянт зазначає, що визначений судом розмір матеріальної шкоди, завданої майну позивача, не відповідає дійсності. Висновок суду про те, що позивачка має право на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди, оскільки остання не працювала у зв'язку з затопленням, не підтверджений матеріалами справи.

Також, посилається на порушення порядку вирішення питання по заяві про перегляд зазначеного заочного рішення.

У запереченнях на апеляційну скаргу представника відповідача позивачка ОСОБА_6 просить суд відхилити апеляційну скаргу та залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що рішення суду оскаржується лише в частині визначення судом першої інстанції розміру матеріальної шкоди, завданої позивачці залиттям належного їй магазину.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_6 є власником магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та використовує його для зайняття підприємницькою діяльністю, пов'язану з торгівлею дитячими товарами (а.с. 7, 8, 19, 20).

Згідно з довідки КРП «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Судака» від 22 грудня 2011 року № 1388 квартира АДРЕСА_1, яка розташована поверхом вище ніж зазначений магазин, зареєстрована за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на праві власності згідно з договором купівлі продажу, посвідченого Судацькою державною нотаріальною конторою 01 листопада 2000 року за реєстром № 2369 (а.с. 45).

Відповідач ОСОБА_7помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 37).

Факт залиття належного позивачці магазину саме з зазначеної квартири не заперечується сторонами, а також підтверджений матеріалами справи, зокрема, актом дослідження комісії по факту затоплення квартири від 31 травня в 2011 року (а.с. 21).

Згідно із ч. 4 ст. 391 ЦК України власність зобов'язує.

Статтею 22 ЦК України передбачається право особи на відшкодування збитків у разі їх завдання у результаті порушення її цивільного права.

Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також упущеної вигоди, тобто доходів, які особа реально могла отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вирішуючи спір та покладаючи на відповідача ОСОБА_8 обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди (відновлювальний ремонт) та моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності підстав для цього, оскільки позивачка внаслідок залиття належного їй магазину, яке сталося з вини відповідача ОСОБА_8 - власника квартири АДРЕСА_1 - зазнала майнових збитків у наслідок необхідності проведення відновлювальних робіт у цьому магазині, та моральної шкоди, яка виразилася у психологічних переживаннях у наслідок ушкодження належного їй майна, втрати звичайного образу життя.

Судом першої інстанції були всебічно та повно досліджені доведені позивачкою обставини завдання їй моральної шкоди та прийняте рішення з урахуванням роз'яснень, які містяться в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди в залежності від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивачка, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин справи.

Підстави для визнання незаконним оскаржуваного рішення суду в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн. у апеляційній скарзі відсутні, оскільки в цій частині апеляційна скарга не містить вказівок на порушення норм матеріального, неправильне застосування норм процесуального права чи інші підстави для зміни чи скасування рішення.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з визначеним судом першої інстанції розміром матеріальної шкоди (реальних збитків), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, та висновку суду щодо наявності підстав для стягнення матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди, виходячи з такого.

Так, визначаючи розмір матеріальної шкоди в цій частині, суд першої інстанції поклав в основу рішення Звідний кошторисний розрахунок вартості ремонту зазначеного магазину, який здійснений відповідним спеціалістом до початку ремонтних робіт та розгляду даної справи (а.с. 9-12). Згідно з даного розрахунку розмір вартості відновлювального ремонту зазначеного магазину складає 55 192, 00 грн.

Однак, даний розрахунок не може бути визнаний достатнім, безперечним та належними доказом на підтвердження позовних вимог по відшкодуванню матеріальної шкоди - відновлювального ремонту магазину, оскільки спеціаліст, який проводив даний розрахунок, не попереджався про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 КК України, цей розрахунок не підтверджує саме розмір відновлювального ремонту зазначеного магазину, на що обґрунтовано посилався апелянт.

Під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції ухвалою колегії суддів від 16 травня 2012 року за клопотанням представника відповідача призначено судову будівельно-технічну експертизу для встановлення розміру відновлювального ремонту у наслідок залиття магазину, оскільки у справі ухвалено заочне рішення та питання про призначення експертизи судом не вирішувалось.

Згідно з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1333 від 06 серпня 2012 року, зробленого Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України, вартість ремонтно-відновних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття 31 травня 2011 року приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1) станом на дату проведення експертизи, при виконанні робіт підрядним способом, становить

15 410, 00 грн. (а.с. 124-133).

Експертиза проводилась за участю сторін у справі. Заперечуючи проти вказаного висновку, позивачем не надано жодного доказу в спростування його достовірності.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення в частині визначення розміру матеріальної шкоди (відновлювального ремонту магазину).

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди - упущеної вигоди у розмірі 1400 грн., позивачка зазначала, що у зв'язку з затопленням її магазину, вона тиждень не працювала.

Між тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження даних обставин. Відтак, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення упущеної вигоди не можна визнати обґрунтованим.

За таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення Судацького міського суду АР Крим від 19 грудня 2011 року підлягає зміні в частині визначення розміру матеріальної шкоди.

Посилання апелянта на порушення порядку вирішення питання по заяві про перегляд зазначеного заочного рішення не спростовують наведених висновків суду, та не можуть бути визнані підставою для скасування судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Заочне рішення Судацького міського суду АР Крим від 19 грудня 2011 року в частині визначення розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6, змінити:

визначити, що розмір матеріальної шкоди складає 15 410 (п'ятнадцять тисяч чотириста десять) грн. 00 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Л.О Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова