УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1502/2012Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л.

"24" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О.

СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.

При секретаріМартиненко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 21 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вимоги позову мотивовані тим, що у червні 2012 року через виникнення конфлікту між сторонами відбулася сварка, в результаті якої позивачці заподіяні тілесні ушкодження, а також зникла золота прикраса вартістю 2400 гр.

У наслідок зазначених дій відповідачів, а також у зв'язку з тим, що відповідачі на протязі чотирьох років принижують її, створюють неможливі умови для проживання, руйнують благоустрій, погрожують фізичною розправою та перешкоджають нормальному виконанню трудових обов'язків, позивачка зазнала також моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, приниженні її честі і гідності.

Посилаючись на зазначене, позивачка просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь матеріальну та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 21 серпня 2012 року у позові ОСОБА_6 відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачка просить суд скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Так у скарзі йдеться про те, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення матеріальної та моральної шкоди суперечить вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги фактично відтворюють обґрунтування позовних вимог.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_8 ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, оскаржуваного рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_6 у зв'язку з недоведеністю факту спричинення шкоди позивачці саме діями відповідачів.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає обґрунтованими, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Встановлена наведеними нормами конструкція цивільної відповідальності передбачає обов'язкову наявність чотирьох елементів - неправомірної поведінки особи; наявності шкоди; причинного зв'язку між дією чи бездіяльністю та завданою шкодою; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами на протязі тривалого часу існують неприязнені стосунки (а.с. 7, 8).

06 червня 2012 року між сторонами відбувся конфлікт за адресою: АР Крим, м. Судак с. Веселе, вул. Лісова, 6.

Згідно акту медичного дослідження № 67 від 10.06.2012 року, виявлені у позивачки тілесні ушкодження відносяться до легких без короткочасного розладу здоров'я (а.с. 6, 8, відмовний матеріал 3 883).

З матеріалів справи вбачається також, що постановою Судацького МВ ГУ МВС України в АР Крим від 09 червня 2012 року у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_6 щодо ОСОБА_7 за ст. 122, 186, 296 КК України відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 УПК України, за заявою ОСОБА_8 щодо ОСОБА_6 за ст. ст. 122, 296 КК України також відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 УПК України (а.с. 8); постановою від 09 червня 2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_6 щодо ОСОБА_8 за ст. 296 КК України на підставі п. 2 ст. 6 УПК України (а.с. 7).

З постанови про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с. 8), оригінал якої міститься у матеріалах перевірки № 883 про відмову у порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які досліджені судом, слідує, що у діях ОСОБА_6 та ОСОБА_9 відсутні ознаки злочину, що передбачені ст. ст. 122, 296 КК України, так як суспільний порядок грубо порушений не був. Також у діях ОСОБА_9 відсутні ознаки складу злочину, що передбачені ст. 186 КК України (грабіж).

Оскільки суду першої інстанції безспірних доказів на підтвердження факту спричинення позивачці шкоди саме діями відповідачів, як матеріальної (у зв'язку із втратою золотої прикраси), так і моральної (у зв'язку із отриманням позивачкою тілесних ушкоджень) ОСОБА_6 не надано, слід визнати правильними висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Також, матеріали справи не містять беззаперечних доказів в підтвердження обставин того, що відповідачі на протязі чотирьох років принижують її, створюють неможливі умови для проживання, руйнують благоустрій, погрожують фізичною розправою та перешкоджають нормальному виконанню трудових обов'язків.

Відтак, доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Судацького міського суду АР Крим від 21 серпня 2012 року - залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 21 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Л.О Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова