Справа № 105/1410/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді –Федоренко Е. Р.,
при секретарі –Жмур Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Джанкойського району, ОСОБА_3 виробничого кооперативу «Ізумрудний» про визнання права власності в порядку набувальної давності,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Джанкойського району, ОСОБА_3 виробничого кооперативу «Ізумрудний» про визнання права власності в порядку набувальної давності на квартиру АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі рішення виконкому Джанкойської міської ОСОБА_4 від 27 липня 1979 року № 235.2 їй був виданий ордер на вказану квартиру і з цього часу вона проживає у ній. На підставі розпорядження ОСОБА_4 Міністрів Кримської АРСР № 576-Р від 17.12.1991 року, листа Міністерства сільського господарства України № 37-11-1-9/3001 від 18.11.1991 року і розпорядження КМ України № 22354/11 від 18.11.1991 року всі соціальні об’єкти, в т.ч. і житловий фонд радгоспу-заводу «Ізумрудний» передані у власність КААП «Ізумрудний». На підставі рішення Джанкойської районної ради № 290-е від 24.11.1994 року право власності на житловий будинок № 9 зареєстровано за КАПП «Ізумрудний». СПК «Ізумрудний» як правонаступник КАПП «Ізумрудний» володіє правом власності на все передане майно радгоспу-заводу «Ізумрудний». Згідно даних КРП «БРТІ м. Джанкой» право власності за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстровано. Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради Джанкойського району АР Крим квартира у комунальній власності ОСОБА_2 територіальної громадин не знаходиться. Таким чином, з 1994 року договір найму з попереднім власником Джанкойською міською радою АР Крим втратив силу, а новий власник будинку № 9 КАПП «Ізумрудний» квартиру № 10 у власність не прийняв. Про те, що з 1994 року вона володіє квартирою без достатніх правових підстав, вона дізналася із відповіді Джанкойської міжрайонної прокуратури, куди вона звернулася зі скаргою на дії посадових осіб СПК «Ізумрудний», які виразилися у відмові в приватизації даної квартири. Вважає, що оскільки вона добросовісно, відкрито володіє даною квартирою з 1979 року, тобто більше 10 років, то на підставі ч.1 ст.344 ЦК України придбала право власності за набувальною давністю, просила визнати право власності за нею на вказану квартиру.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснив, що спірна квартира фактично є безхазяйним майном, оскільки право власності на неї ні за ким не зареєстровано. СПК «Ізумрудний» прийняв на баланс будинок, у якому проживає позивач, але не у власність. Таким чином правовий зв’язок між наймодавцем і наймачем у 1994 році припинився, про що позивачу стало відомо у 2010 році з відповіді прокуратури, отже з цього часу квартира нікому не належить. Оскільки позивач більше 10 років добросовісно і безперервно володіє цією квартирою, то вважає, що позивач придбала право власності на неї за набувальною давністю.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Джанкойського району АР Крим в судовому засіданні пояснив, що спірна квартира у комунальній власності ОСОБА_2 сільської ради не знаходиться, сільська рада не претендує на передачу цієї квартири у власність територіальної громади і не вчиняє дій на перешкоджання позивачу у придбанні права власності на цю квартиру, тому просив вирішити спір на розсуд суду.
Представник відповідача ОСОБА_3 виробничого кооперативу «Ізумрудний» в судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі та пояснив, що власником квартири АДРЕСА_1 є СВК «Ізумрудний». До 1991 року будинок, розташований по вул. Ульянова, 9 знаходився на балансі радгоспу-заводу «Ізумрудний» і належав державі. У відповідності з рішенням Джанкойської районної ОСОБА_4 від 26.12.1991 року № 301 радгосп-завод «Ізумрудний» був перетворений у колективне агропромислове підприємство «Ізумрудний». ОСОБА_4 Міністрів Кримської АРСР № 576-Р від 17.12.1991 року, в порядку роздержавлення і приватизації, основні і оборотні засоби, фонди, резерви та інше майно колишнього радгоспу-заводу «Ізумрудний» по балансу на 01 січня 1992 року було передано у власність трудового колективу правонаступника – КАПП «Ізумрудний». У 2000 році КАПП «Ізумрудний» був перетворений в СВК «Ізумрудний» зі всіма правами і обов’язками КАПП «Ізумрудний». Таким чином до СВК «Ізумрудний» перейшло і право власності на об’єкти нерухомості, належні КАПП «Ізумрудний», в тому числі і житло. Позивач ОСОБА_1 отримала вказану квартиру у користування, вселилася у неї на підставі ордеру № 398 від 27.07.1979 року, виданого Джанкойською міською ОСОБА_4 народних депутатів. У подальшому вона продовжувала користуватися квартирою на підставі договору найму. Зокрема, 17 грудня 2002 року між ОСОБА_1 і СВК «Ізумрудний» був укладений договір найму без зазначення строку дії договору. На протязі останніх років позивач та члени її сім’ї у квартирі не проживають, про що у 2009 та у 2010 роках складалися відповідні акти. Неодноразові звернення СВК «Ізумрудний», які передавалися через родичів ОСОБА_1, з проханням звільнити квартиру, позитивних наслідків не дали. Оскільки СВК «Ізумрудний» до теперішнього часу є власником спірної квартири, то позов є безпідставним, і у його задоволенні слід відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 вселилася у квартиру АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 398, виданого їй 27 липня 1979 року виконавчим комітетом Джанкойської міської ОСОБА_4 народних депутатів (а.с.7).
На підставі розпорядження ОСОБА_4 Міністрів Кримської АРСР № 576-Р від 17.12.1991 року, листа Міністерства сільського господарства України № 37-11-1-9/3001 від 18.11.1991 року і розпорядження КМ України № 22354/11 від 18.11.1991 року всі соціальні об’єкти, в т.ч. і житловий фонд радгоспу-заводу «Ізумрудний» передані у власність КААП «Ізумрудний» (а.с.33).
Згідно відповіді КРП «БРТІ м. Джанкой» № 370 від 16 листопада 2010 року право власності на житловий будинок № 9 по вул. Ульянова в с. Ізумрудне Джанкойського району АР Крим зареєстроване за КАПП «Ізумрудний» на підставі рішення виконавчого комітету Джанкойської районної ОСОБА_4 від 24.11.1994 року № 290-е (а.с.10).
ОСОБА_3 виробничий кооператив «Ізумрудний» є правонаступником всіх прав і обов’язків КАПП «Ізумрудний», що вбачається з п.1.2 Статуту СВК «Ізумрудний» (а.с.24-27).
Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.
З аналізу даної норми випливає, що набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, виключає застосування набувальної давності. Володіння має бути добросовісним, тобто якщо володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв’язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомочності набуття майна.
Одне з призначень набувальної давності в цивільному праві – усунути невизначеність правового режиму майна, попередній власник якого втратив на нього право власності. При цьому перебіг набувальної давності починається з того моменту, коли володіння стає самостійним і незалежним, таким, що здійснюється як право власності.
В ході судового розгляду було встановлено, що спірну квартиру позивач отримала у користування – вселилася у неї на підставі ордеру № 398 від 27.07.1979 року, виданого Джанкойською міською ОСОБА_4 народних депутатів, у подальшому вона продовжувала користуватися квартирою на підставі договору найму, зокрема 17 грудня 2002 року між ОСОБА_1 і СВК «Ізумрудний» був укладений договір найму без зазначення строку дії договору. Таким чином позивач визнавала, що квартирою вона користується на підставі певного права – титулу.
Житловий будинок, в якому розташована спірна квартира, належить СВК «Ізумрудний», і хоча право власності на квартиру № 10 вказаного будинку ні за ким не зареєстровано, підстав вважати її безхазяйним майном немає.
Доводи представника позивача про те, що згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно реєстрації об’єктами, що підлягають реєстрації, є квартири, а не будинки в цілому, не свідчать про відсутність у СВК «Ізумрудний» прав на цю квартиру, оскільки право власності у нього на цю квартиру виникло внаслідок передачі державою на підставі розпорядчих документів, а державна реєстрація прав – це лише офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності.
Відповідно до п.2 ст.3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Належним власником спірного майна є СВК «Ізумрудний», що свідчить про відсутність правових підстав про визнання права власності за набувальною давністю за позивачем, у зв’язку з чим у задоволенні позову має бути відмовлено.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 60, 207, 209, 212-215 ЦПК України, суд –
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Джанкойського району, ОСОБА_3 виробничого кооперативу «Ізумрудний» про визнання права власності у порядку набувальної давності – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Джанкойський міськрайонний суд АР Крим протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя
ОСОБА_5