Справа № 2-844/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Федоренко Е. Р.,

при секретарі -Жмур Н.І., Сорочан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артекс-Агро НК», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Артекс-Агро НК», третьої особи - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Позов мотивовано тим, що 05 серпня 2010 року ОСОБА_2, працюючи трактористом в ТОВ «Артекс-Агро НК», під час виконання трудових обов'язків, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого вказаному автомобілю були спричинені значні механічні ушкодження. Постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 11 серпня 2010 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. В результаті ДТП йому було спричинено матеріальну шкоду, яка згідно висновку експертизи склала 19128 грн. Плата за проведення оцінки матеріальної шкоди складає 550 грн. У відповідності з вимогами статей 22, 1166, 1187 ЦК України шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується в повному обсязі особою, яка володіє транспортним засобом. У відповідності з вимогами статті 1172 ЦК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року, юридична особа відшкодовує шкоду, спричинену їх працівником при виконанні трудових обов'язків. Вважає, що крім матеріальної шкоди, йому заподіяно також моральну шкоду за спричинені моральні страждання, які він відчув у зв'язку зі знищенням його майна. Працюючи підприємцем, він займається ремонтом кондиціонерів та холодильників, для чого використовує автомобіль. У зв'язку з пошкодженням автомобіля він позбавився можливості оперативно рухатися, обслуговуючи замовників. Позбавившись машини, він був вирваний із звичайного стану життя, припинилися його життєві і виробничі стосунки з людьми, він вимушений був відмовитися від виконання своїх зобов'язань по договорам із замовниками. Від цього він відчув сильні душевні страждання, в сім'ї у нього почалися з цього приводу скандали з дружиною. Уточнивши позовні вимоги, визначив розмір заподіяної йому моральної шкоди у 1700 грн. Оскільки він експлуатує транспортний засіб за довіреністю, в силу ст.ст. 801, 803 ЦК, у випадку пошкодження автомобіля, він зобов'язаний повернути його власнику той самий транспортний засіб або відшкодувати спричинені збитки. А у випадку спричинення шкоди автомобілю не з його вини йому надано право на підставі діючого законодавства та довіреності, виданої власником автомобіля, виступати у суді позивачем і вимагати відшкодування збитків, отримувати грошові кошти. Просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду від пошкодження автомобіля у розмірі 19128 грн., оплату вартості експертної оцінки 550 грн., моральну шкоду у розмірі 1700 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., судовий збір у розмірі 262 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просили його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та пояснив, що сума заподіяної матеріальної шкоди є завищеною і необґрунтованою, оскільки даний автомобіль був проданий позивачу за 1000 доларів США. Розмір моральної шкоди також вважає необґрунтованим, оскільки позивачем не надано доказів того, що внаслідок пошкодження його майна він відчував моральні страждання, які вплинули на його життя. Витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. нічим не підтверджені, немає розрахунку та договору з визначенням конкретного переліку робіт. Крім того, вважає, що позов пред'явлений неналежним позивачем, оскільки згідно виданої йому довіреності, позивач мав право звертатися з позовом за отриманням відшкодування від імені ОСОБА_4 За таких обставин, вважає, що провадження у справі має бути закрито, оскільки позов пред'явлений неналежним позивачем.

Заслухавши сторони, третю особу, експерта, дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази у їх сукупності, оглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 05 серпня 2010 року, в 8-15 год. ОСОБА_2, на автодорозі Джанкой - с. Ярке, керуючи трактором ЮМ 3-6, держномер 03921КН, при виконанні зміни напрямку дорожнього руху не переконався, що це небезпечно та не створює перешкод для руху іншим учасникам дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 Постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 11 серпня 2010 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.7).

Під час ДТП ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах в ТОВ «Артекс-Агро НК» на посаді тракториста на підставі наказу № 9-к від 02.08.2008 року (а.с.9), та виконував свої трудові обов'язки, що не заперечувалося представником відповідача у ході розгляду справи. Також представником відповідача визнано належність ТОВ «Артекс-Агро НК» трактору, за участю якого відбулося ДТП.

Внаслідок ДТП автомобілю ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, були спричинені механічні пошкодження, та згідно експертної оцінки остаточна вартість автомобіля складає 19128 грн., вартість відновного ремонту з урахуванням експлуатаційного зносу замінюваних деталей складає 19486,98 грн. Матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля, складає 19128 грн. (а.с.13-14).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником автомобіля є ОСОБА_4 (а.с.12 об.).

Згідно довіреності, посвідченої 21 грудня 2009 року приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу АР Крим, ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_1 продати за ціну та на умовах на свій розсуд, або передати в безкоштовне користування, або здати в оренду належний їй автомобіль ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1. Для здійснення повноважень за довіреністю ОСОБА_1 надано право подавати від імені ОСОБА_4 заяви; отримувати необхідні довідки та інші документи, у тому числі тимчасовий реєстраційний талон; розписуватись від неї; отримувати належні їй гроші; отримувати або сплачувати відшкодування та інш. (а.с.11).

Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, згідно з вимогами ч. 3 ст. 386 ЦК України має власник.

Разом із цим, згідно роз'яснень, які дав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає, що позивач, володіючи автомобілем на підставі довіреності, отже на підставі, передбаченої законом, правомірно звернувся до суду з даним позовом, вимагаючи відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля.

При визначенні правової норми, що підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли по справі, суд враховує п.1.10 ПДР України, а також роз'яснення, дані у згаданому узагальненні ВССУ про те, чи слід визнавати трактор джерелом підвищеної небезпеки, у відповідності з якими

механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми (крім транспортних засобів, робочий об'єм двигуна яких не перевищує 50 куб. см), а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з частиною 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно з роз'ясненнями п. 5 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

З огляду на те, що винним у скоєнні ДТП згідно постанови Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 11 серпня 2010 року є ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Артекс-Агро НК», який у свою чергу є власником джерела підвищеної небезпеки, відповідати за шкоду, заподіяну, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки має саме ТОВ «Артекс-Агро НК».

Протиправність дій інших учасників ДТП і причинний зв'язок цієї протиправності із завданою шкодою відповідачем не доведено.

Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, у разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, детально регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV.

Згідно з вимогами цієї статті транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ, модель 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням зношеності, перевищує його остаточну вартість, за таких обставин стягненню підлягає розмір шкоди у розмірі його остаточної вартості у сумі 19128 грн., що підтверджується звітом про оцінку розміру заподіяної автомобілю матеріальної шкоди (а.с.13-14).

Відповідач не надав суду доказів щодо іншого розміру шкоди, тому сумніву щодо доказів спричиненої позивачу матеріальної шкоди у суду не виникло.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Як встановлено у ході розгляду справи, пошкоджений автомобіль позивача не може використовуватися за призначенням, ремонтувати та відновлювати його економічно нерентабельно, але він має матеріальну цінність, отже є підстави для передачі відповідачу пошкодженого транспортного засобу після відшкодування ним шкоди позивачу у повному обсязі, і позивач погодився з таким вирішенням питання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд керується роз'ясненнями п.9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4: залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивач зазначив у позовній заяві, що із-за технічної несправності автомобіля він вимушений був змінити свій звичайний стан життя, припинилися його життєві і виробничі стосунки з людьми, він вимушений був відмовитися від виконання своїх зобов'язань по договорам із замовниками по ремонту холодильників та кондиціонерів.

Згідно наданого позивачем свідоцтва про державну реєстрацію, вбачається, що він є фізичною особою-підприємцем (а.с.12), тому суд вважає можливим врахувати його доводи щодо заподіяння йому моральної шкоди із зазначених обставин. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що внаслідок ДТП позивачу довелося змінити звичайний стан життя та додавати зусиль для його поновлення, суд вважає можливим визначити заподіяну йому моральну шкоду в розмірі, визначеному ним з урахуванням уточнень до позову, у сумі 1700 грн.

Стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають витрати за проведену експертну оцінку заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 550 грн., оплата вартості якої підтверджена документально (а.с.148).

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, які підлягають стягненню з відповідача, і складаються із суми судового збору у розмірі 262 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., і витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн., що підтверджено документально (а.с.1,2,147). Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах передбачений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4149-VІ від 20 грудня 2011 року, відповідно до статті 1 Закону він не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Як вбачається з журналів судових засідань, загальний час участі адвоката ОСОБА_5, який надавав правову допомогу позивачу під час судового розгляду справи, складає більше 6-ти годин. Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн. не буде суперечити та узгоджується з вищезазначеною нормою Закону № 4149-VІ. Крім того, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд враховує те, що позивачем надано суду відповідний документ, що між ним та адвокатом була укладена угода на надання юридичних послуг адвокатом з визначенням всіх головних умов, на яких адвокат приймає доручення клієнта (а.с.22), у відповідності зі ст.ст.17, 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 174, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артекс-Агро НК» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 19128 грн., оплати вартості експертизи 550 грн., моральної шкоди 1700 грн., а також судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн., витрат на оплату судового збору у розмірі 262 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 23260 грн. (двадцять три тисячі двісті шістдесят грн.).

Зобов'язати ОСОБА_1 після повного відшкодування йому матеріальної шкоди передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Артекс-Агро НК» пошкоджений автомобіль марки ВАЗ, модель 21063, випуску 1981 року, об'єм двигуна 1298, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований та перебуває на обліку у ДАІ м. Джанкой за ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Е. Р. Федоренко