Справа № 105/1225/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Федоренко Е. Р.,

при секретарі -Сорочан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, третя особа - ОСОБА_3,

встановив:

09.07.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання, щомісячно, у розмірі 500 грн., до досягнення нею 23 років. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач є її батьком, на даний час вона досягла повноліття, з 01 вересня 2010 року навчається в Республіканському вищому навчальному закладі «Кримський інженерно-педагогічний університет». У зв'язку із навчанням вона потребує матеріальної допомоги, оскільки не має доходу й не має можливості отримувати належне утримання від своєї матері ОСОБА_3, оскільки остання не працює і має невеликий доход від продажу сільськогосподарської продукції, яку вирощує на присадибній земельній ділянці. Вважає, що відповідач відповідно до вимог статті 199 Сімейного кодексу України зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на її утримання, оскільки вона продовжує навчання і потребує такої допомоги.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, та пояснила, що батько розірвав сімейні стосунки з її матір'ю, і з цього часу він не надає їй матеріальної допомоги, хоча має таку можливість. Матеріальна допомога їй потрібна для придбання навчальної літератури, одягу, харчування, оскільки вона у зв'язку із навчанням не може в повній мірі себе забезпечити. На даний час вона працевлаштована, працює в шкільному закладі педагогом-організатором, але її заробітної плати недостатнє на своє утримання.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що дочка навчається на заочному відділенні, працює і отримує заробітну плату, тому може себе забезпечувати. Він не працює за станом здоров'я, живе за рахунок підсобного господарства, коштів вистачає лише на оплату комунальних послуг і проживання. До того ж, у нього на даний час є інша сім'я і йому потрібно утримувати сім'ю та інших дітей.

Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила задовольнити позов. Пояснила, що відповідач ніколи не працював, тому його доводи про те, що він не може працювати за станом здоров'я, неспроможні. Живе він за рахунок продажу сільськогосподарської продукції, яку вирощує у власній теплиці, при цьому, використовує найманий труд працівників, що свідчить про те, що він має достатньо коштів на своє утримання і оплати найманої праці. Також їй відомо, що інша сім'я відповідача знаходиться в смт Нижньогірське, куди він їздить на своїй машині через день. Таким чином, вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу своїй дочці на період навчання.

Вислухав сторін, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що відповідач є батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 12 червня 1993 року Зарічненською сільською радою Джанкойського району АР Крим (а.с.26).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивачу ОСОБА_1 виповнилося 18 років.

Згідно довідки № 519 від 10 жовтня 2012 року, виданої Республіканським вищим навчальним закладом «Кримський інженерно-педагогічний університет», ОСОБА_1 у 2010 році поступила на 1 курс даного навчального закладу, заочної форми навчання на історико-філологічний факультет. Повний строк навчання 5 років - з 01.09.2010 року по червень 2015 року (а.с.52).

Згідно довідок Відділу освіти Джанкойської районної державної адміністрації АР Крим, ОСОБА_1 з 01 вересня 2012 року працює в Зарічненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів на посаді педагога-організатора, її заробітна плата у вересні 2012 року склала 1587,60 грн. (а.с.45, 46).

Правовідносини сторін регулюються статтями 199-201 Сімейного кодексу України, згідно з якими якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьх років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до статті 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Умовою стягнення аліментів на повнолітню дитину відповідно до частини 1 статті 199 Сімейного кодексу України є спроможність батьків надавати утримання з урахуванням їх матеріального, сімейного становища, стану здоров'я.

Відповідач не погоджується на виплату повнолітній дочці аліментів, вважаючи, що дочка навчається на заочному відділенні, працює і отримує заробітну плату, тому може себе забезпечувати. Він не працює за станом здоров'я, живе за рахунок підсобного господарства.

Суд частково погоджується з такими доводами. При цьому, зважаючи на те, що відповідач є особою працездатного віку, доказів, що він не може працювати за станом здоров'я і надавати своїй дочці матеріальної допомоги, суду не надав, тому вважає можливим частково задовольнити позов.

Доводи відповідача про необхідність утримання іншої сім'ї та дітей також нічим не підтверджені, крім того, у ході судового розгляду було з'ясовано, що всі діти повнолітні; доказів необхідності надання їм матеріальної допомоги суду не надано.

Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує принцип розумності та справедливості і вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, у розмірі 250 грн.

Згідно положень статей 201, 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

У відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 214,60 грн.

Згідно з пунктом першим частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 191, 199, 200, 201 СК України, 3, 10, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на період навчання, щомісячно, у твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн., починаючи з 09 липня 2012 року та до закінчення нею навчання - 01 червня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід|доход| держави в розмірі 214 грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Е. Р. Федоренко