УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0609/4-988/2012
Стаття
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Прокопчука С.М.
суддів: Заліщука М.С., Гузовського О.Г.
за участю:
прокурора Гнідого І.А.,
адвоката ОСОБА_3,
скаржника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
зазначеною постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СУ УМВС України в Житомирській області Спічак І.В. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ст. 27 ч. 2, ст. 191 ч. 4 КК України.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2, згідно наказу № 2 від 27.12.1999 призначений на посаду директора дочірнього підприємства «Олевськторф» державного підприємства «Житомирторф» (далі ДП «Олевськторф» «Житомирторф»), розташованого за адресою: смт. Олевськ, вул. Промислова 66, Житомирської області. Згідно п. 6.3 Статуту ДП «Олевськторф» ДП «Житомирторф», ОСОБА_2, як директор, організовує і несе особисту відповідальність за виробничо-господарську діяльність, виконання договірної фінансової і трудової дисципліни, збереження та ефективне використання майна та п. 6.5 Статуту має право без довіреності представляти підприємство в державних органах, підприємствах, організаціях, укладати угоди на виконання підрядних робіт, послуги та інші, що не суперечать чинному законодавству, з також наділений іншими правами та обов'язками. В подальшому, ОСОБА_2, будучи службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, в липні, серпні, листопаді 2009 року та в грудні 2010 року, діючи за попередньою змовою із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (з 17.08.2011 змінено прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1), яка є його донькою, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили розтрату державного майна. Так, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1, яка достовірно знала, що останній являється службовою особою, у рамках попередньої змови щодо подальшої розтрати бюджетних коштів ДП «Олевськторф» ДП «Житомирторф», умисно, зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів, маючи за службовими обов'язками права та обов'язки щодо розпорядження бюджетними коштами, використав свої службове становище всупереч інтересів служби та усвідомлюючи відсутність у ФОП ОСОБА_1 дозвільних документів на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та небезпечних вантажів автомобільним транспортом, необхідних транспортних засобів для виконання майбутніх договірних зобов'язань, у невстановлений час та місці, уклав договори про надання транспортних послуг № 8 від 16.07.2009, № 10 від 27.07.2009, № 17 від 20.08.2009, № 18 від 20.08.2009, № 22 від 31.08.2009, № 27 від 25.11.2009, № 28 від 25.11.2009, № 25 від 16.12.2010. Відповідно до умов вказаних вище договорів, ФОП ОСОБА_1 повинна була надати ДП «Олевськторф» ДП «Житомирторф» транспортні послуги.
В подальшому, на виконання умов вказаних вище договорів ДП «Олевськторф» ДП «Житомирторф» 16.07.2009, 27.07.2009, 21.08.2009, 31.08.2009, 25.11.2009, 17.12.2009 перерахувало на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1, МФО 311744, ЖРУ «Приватбанк» грошові кошти в загальній сумі 155 315 грн. 07 коп., в рахунок оплати за транспортні послуги, які нібито надавались вказаному підприємству ФОП ОСОБА_1 за допомогою транспортних засобів марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 та марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_3, які в дійсності в оренді чи у власності ФОП ОСОБА_1 ніколи не перебували.
У результаті неправомірних дій, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, заволодів чужим майном, а саме: бюджетними коштами в загальній сумі 155 513 грн. 07 коп., що є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 вчинили злочин, передбачений ст. 27 ч. 2, ст. 191 ч. 4 КК України.
В апеляції захисник ОСОБА_3, поданій в інтересах ОСОБА_2, просить скасувати постанову суду та постанову слідчого СУ УМВС України в Житомирській області від 27 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1, і постановити своє рішення, яким відмовити в порушенні кримінальної справи відносно вищезазначених осіб в зв'язку з відсутністю події злочину. Мотивує це тим, що постанова винесена з порушеннями вимог кримінально - процесуального закону та того, що суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок про достатність у слідчого приводів і підстав для порушення кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_3 скаржника ОСОБА_2 на підтримання своєї апеляції, слідчого Алексєєва О.В. міркування прокурора, який просив залишити апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
В ході перевірки матеріалів кримінальної справи встановлено, що приводом для порушення зазначеної кримінальної справи, згідно норм ст. 94 КПК України, стало безпосереднє виявлення органом дізнання в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 27 ч. 2, ст. 191 ч. 4 КК України.
Підставами для порушення даної кримінальної справи були матеріали дослідчої перевірки, а саме: пояснення ОСОБА_4 (а. с. 82-83), ОСОБА_5(а. с. 84), ОСОБА_6(а. с. 85-87), копії договорів, платіжних доручень, довідка спеціаліста економічного дослідження (а. с. 124-125) та інші матеріали.
Доводи адвоката ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі щодо скасування постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2012 року, були предметом перевірки в суді першої інстанції де не знайшли свого підтвердження, як і в ході апеляційної перевірки зазначеного рішення.
Тобто, з прийнятим рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Що стосується вирішення питань про наявність в діях обвинувачених складу злочину, наявності її вини, оцінки достатності та допустимості доказів, то на даному етапі вони не входять до компетенції суду, а можуть бути піддані перевірці при розгляді кримінальної справи по суті.
Отже, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_1, здійснено відповідно до вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України за наявністю достатніх приводів та підстав.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
апеляцію адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, залишити без задоволення.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2012 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СУ УМВС України в Житомирській області Спічак І.В. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ст. 27 ч. 2, ст. 191 ч. 4 КК України, без змін.
Судді :