У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів: Пнівчук О.В., Фединяка В.Д.,
секретаря Городецької У.С.,
з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Снятинської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконним рішень міської ради та державних актів про право приватної власності на земельні ділянки, визнання права власності, за позовом ОСОБА_5 до Снятинської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення міської ради та державних актів про право приватної власності на земельні ділянки, визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом вимог матеріального і процесуального права.
Зокрема вказує, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що покійна матір апелянтки - ОСОБА_8 приватизувала земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1, і ця ділянка не є тотожною із земельними ділянками відповідачів. Однак такий висновок помилковий, оскільки згідно рішення Снятинської міської ради від 09.02.1994 року про приватизацію земельних ділянок, АДРЕСА_1 - це адреса проживання ОСОБА_8, а не адреса місцезнаходження приватизованої нею земельної
_____________________________________________________________________________
Справа №2/0914/443/2011 р. Головуючий у І інстанції Калиновський М.М.
Провадження №22ц/0990/1423/2012 р. Суддя-доповідач Беркій О.Ю.
Категорія 45
ділянки. Фактично місцезнаходження спірної земельної ділянки вказано у рішенні
Снятинської міської ради від 09.02.1994 року №11, а саме - АДРЕСА_1 Проте, суд вказані обставини до уваги не взяв та прийшов до помилкового
висновку про те, що спірна земельна ділянка не входить у спадкову масу після смерті ОСОБА_8
Зазначає, що судом не враховано п.2 рішення Снятинської міської ради від 09.02.1994 року №11, згідно якого, міськрадою вирішено видати ОСОБА_8 план земельної ділянки, як тимчасовий документ, у зв'язку з тим, що не було можливості видати державний акт на право власності. Крім того, до 01.01.2002 року передача земельних ділянок у приватну власність громадянам здійснювалась відповідно до ЗК України 1992 року та Декрету КМУ від 26.12.1992 року. Згідно ст.3 цього Декрету, право власності громадян на земельну ділянку виникало з моменту прийняття відповідного рішення місцевою радою. Відтак посилання суду на ст.125 ЗК України, що пов'язує момент виникнення права власності на земельну ділянку з державною реєстрацією, є помилковим.
ОСОБА_5 також вказує, що судом не враховано положень ч.5 ст.116 ЗК України, відповідно до якої надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні проводиться лише після її вилучення (викупу) у встановленому законом порядку. Проте, жодних рішень відповідного органу про вилучення спірної земельної ділянки у ОСОБА_8 немає.
Крім того, в ході судового розгляду сторони заявляли клопотання щодо обов'язкової участі в засіданні представника Снятинської міської ради та надання ним рішення міськради від 08.08.2008 року про видачу державного акту серії ЯЛ №409543 на ім'я ОСОБА_1
Посилаючись на те, що суд не з'ясував суттєвих обставин, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання ОСОБА_5 та представник Снятинської міської ради не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду належним чином були повідомлені.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідачка ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направили суду заяви, у яких просять справу розглядати у їх відсутності.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачка не представила належних доказів про порушення її права на спірну земельну ділянку.
Встановлено, що рішенням Снятинської міської ради від 25.12.2008 року за №601 ОСОБА_4 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0577 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0,0966 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1, на підставі якого 27.04.2009 року видані державні акти на право власності на земельні ділянки.
Рішенням Снятинської міської ради від 24.12.2009 року за №764 ОСОБА_6 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 на підставі якого 09.02.2010 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 66).
Згідно рішення Снятинської міської ради від 27.10.2009 року за №718 ОСОБА_3 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0885 га для ведення садівництва та 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 на підставі якого видано державні акти на право власності на земельні ділянки.
Згідно рішення Снятинської міської ради від 28.08.2008 року ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговуванння житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1, на підставі якого 23.09.2008 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.25).
На підставі рішення Снятинської міської ради від 28.08.2008 року та заяви від нотаріуса від 02.08.2011 року за №2477 ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1, на підставі якого 03.10.2011 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку.
Вказану земельну ділянку площею 0,0650 га ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2011 року відчужила ОСОБА_7
Зазначені вище земельні ділянки по АДРЕСА_1 біля виробничих приміщень УТОСу були виділені із земель запасу міської ради в масиві «Аеродром».
Позивачка ОСОБА_5, обґрунтовуючи своє право на земельну ділянку, частини якої були надані відповідачам, посилалась на те, що саме цю ділянку вона отримала у порядку спадкування після смерті ОСОБА_8
Разом з тим, на підтвердження своїх вимог не представила належних доказів з цього приводу.
Згідно рішення Снятинської міської ради від 09.02.1994 року передано у приватну власність ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,25 га., яка розташована в м. Снятині біля УТОСу та у зв'язку з неможливістю видати державний акт, видано план, як тимчасовий документ та зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №508.
Згідно з п.7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Пунктом 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року за №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
Згідно відповіді управління Держкомзему у Снятинському районі (а.с.127, т.2) вбачається, що на ОСОБА_8 записів у книзі реєстрації не має, за №508 у книзі реєстрації державних актів по м. Снятин є запис на гр. ОСОБА_10
У зв'язку з цим не заслуговують на увагу доводи апелянта з цього приводу.
Враховуючи, що державний акт на право власності на земельну ділянку в урочищі біля УТОСу (вул.Трудова) ОСОБА_8 не виготовила, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спірна земельна ділянка не входить у спадкову масу після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того, згідно рішення Снятинської міської ради від 14.09.2006 року за №77 ОСОБА_5 відмовлено у приватизації земельної ділянки.
Помилкове зазначення в рішенні суду про те, що ОСОБА_8 приватизовано земельну ділянку по АДРЕСА_1, хоча адреса місцезнаходження земельної ділянки - м.Снятин, біля УТОСу (вул.Трудова) не дає підстав для скасування правильного по суті рішення.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315, 317 ЦПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді: О.В. Пнівчук
В.Д. Фединяк