АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/410/2012
Головуючий по 1-й інстанції Парахіна Є.В.
Суддя-доповідач:
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого Герасименко В.М.
суддів Юренко Л.А., Костенка В.Г.
за участю прокурорів Шапошник С.А., Пуха І.Ю.
захисника - адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Полтави від 31 серпня 2012 року, -
Цією постановою задоволено подання заступника начальника СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області та обрано відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Петрівка Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:
- 20.06.2011 року Решетилівським рай онним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України до 30 годин громадських робіт;
- 17.02.2012 року Глобинським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України встановлено іспитовий термін на 1 рік,-
запобіжний захід у виді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в наступному.
27.08.2012 року близько 22.00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 незаконно заволоділи транспортним засобом, скутером „Honda AF-48-1110864", який стояв в дворі будинку №9 по вул.Зої Космодем'янської в м.Полтава та який належить ОСОБА_4, чим спричинили потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 5 600 грн.
28.08.2012 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області порушено кримінальну справу за ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В цей же день ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст.115 КПК України.
Задовольняючи подання та обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді взяття під варту, суд взяв до уваги те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, офіційно не працює, вчинив злочин в період іспитового строку, постійного джерела прибутку не має, зареєстрований в іншому населеному пункті, тобто не за місцем провадження досудового слідства, а тому обрання запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не може гарантувати, що підозрюваний не продовжить злочинну діяльність та не почне ухилятися від слідства та суду.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить постанову суду змінити та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд в зв'язку з тим, що суд не врахував те, що ОСОБА_2 не перешкоджає встановленню істини по справі, а навпаки активно сприяє розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем навчання, має тимчасовий заробіток, є сиротою. Знаходження підозрюваного в умовах ізоляції в подальшому потребуватиме тривалого часу для його адаптації в суспільстві.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляцію подану в інтересах ОСОБА_2 з підстав в ній зазначених, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляція захисника в інтересах ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Розглядаючи подання слідчого про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст.148, 150, 155 та 162 КПК України, врахувавши при цьому, що запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх даних вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність.
Так, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 відноситься до категорії тяжких, оскільки санкцією частини 2 ст.289 КК України передбачено покарання на строк від 5 до 8 років позбавлення волі.
Також, при обранні запобіжного заходу суд першої інстанції у постанові вказав, що ОСОБА_2 раніше був засуджений, злочин у вчиненні якого він на даний час обвинувачується, вчинив в період встановленого йому вироком суду іспитового терміну, постійного джерела прибутку не має.
Враховуючи наведене, характер та обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, колегія суддів вважає правильними висновки суду про те, що перебуваючи на волі він продовжуватиме злочинну діяльність.
Посилання адвоката в апеляції на наявність у його підзахисного постійного місця проживання та наявність житла у його сестри, яка постійно проживає в м.Полтаві, що вказує на можливість проживати в неї та з»являтися до слідчого за його викликами, наявність тимчасових заробітків, як на підставу для застосування до нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу, колегія не приймає до уваги, оскільки ці обставини не можуть в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку особи в статусі обвинуваченого, підсудного чи засудженого. Окрім того, та обставина, що ОСОБА_2 дійсно працює постійно чи тимчасово нічим документально не підтверджена, в матеріалах справи відсутні чи то копія трудової угоди, чи копія (витяг) трудової книжки обвинуваченого.
З огляду наведеного підстав для скасування постанови суду та обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд не убачається, в зв'язку з чим апеляцію захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Постанову Ленінського районного суду м.Полтави від 31 серпня 2012 року про задоволення подання заступника начальника СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області та обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту - залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий:
Судді: