УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5687/2012Головуючий суду першої інстанції:Томащак А.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. Ф.

"31" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Руснак А.П.,

СуддівБерзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,

При секретарі Щегловій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Сімферопольського районного суду АРК від 15 травня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Банк «Кліринговий дім» звернулось до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 12 жовтня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 68/2007 -К, згідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 10 000 доларів США на термін до 11 жовтня 2010 року зі сплатою 14 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. 01 липня 2008 року відсоткова ставка була сторонами змінена до 15 % річних. Внаслідок невиконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором утворилася заборгованість, яку Банк просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Сімферопольського районного суду АРК від 15 травня 2012 року позов ПАТ «Банк «Кліринговий дім» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк «Кліринговий дім» заборгованість по кредиту у сумі 5545,27 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 28 березня 2012 року складає 44282,92 грн., сплачений судовий збір у розмірі 442,83 грн., всього 44725,75 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, суд не долучив до справи первісних документів, які банк мав надати як на підтвердження існування договірних відносин, так й на підтвердження суми заборгованості.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 жовтня 2007 року сторонами було укладено кредитний договір № 68/2007 -К, згідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 10 000 доларів США, на термін до 11 жовтня 2010 року, зі сплатою 14 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. 01 липня 2008 року відсоткова ставка була сторонами змінена до 15 % річних. Станом на 28 березня 2012 року заборгованість за кредитним договором, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором відповідачем, склала 44 282,92 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог банку, суд першої інстанції виходив з неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що дає право банку на отримання сум заборгованості за кредитом, процентами та пені.

З висновками суду судова колегія погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Посилання апелянта на недоведеність позивачем самого факту існування договірних відносин між сторонами та заборгованості, не можна прийняти до уваги. Апелянтом не надано жодного документу на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань, а також доказів того, що мало місце невиконання своїх зобов'язань банком.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши докази та надавши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Як таке, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, рішення, у відповідності до вимог ч. 1 ст.308 ЦПК України, має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Заочне рішення Сімферопольського районного суду АРК від 15 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді Руснак А.П., Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,