У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/0190/1595/2012 Доповідач : Корольов М.Ф.

23.08.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоКорольова М.П.,

СуддівПогребняка С.М., Тіщенко О.І.,

За участю прокурора Сулейманової Д.Н.,

при секретарі засудженого захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу по апеляціям державного обвинувача, засудженого та його захисника,

В С Т А Н О В И Л А

Вироком Ленінського районного суду АР Крим від 31 травня 2012 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Керчі, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 09.02.2011 року Керченським міським судом АР Крим за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнан винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. 2, 263 ч. 1 КК України і йому призначено покарання :

- за ст. 307 ч. 2 КК України вигляді 6 років позбавлення волі;

- за ст. 263 ч. 1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

Згідно із ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання, що не відбуте за попереднім вироком, і остаточно призначено 6 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно вироку, у невстановлений слідством час у невстановленого джерела ОСОБА_6 незаконно придбав з метою збуту небезпечну психотропну речовину амфетамін, яку переніс по місцю свого проживання в квартиру АДРЕСА_2 і незаконно зберігав, а 26.11.2011 року, в районі будинку АДРЕСА_2 в м. Керчі АР Крим, в денний час, незаконно збув вказану психотропну речовину громадяну ОСОБА_8 за 300 гривень, який видав, придбане у ОСОБА_6 речовину співробітникам міліції в ході проведення санкціонованої оперативної закупівлі.

Згідно висновку експерта сектора дослідження матеріалів, речовин і виробів ОСВІ НІЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим № 1/2641 від 26.12.2011 року, речовина, видана ОСОБА_8 містить в своєму складі психотропну речовину амфетамін, масою на момент первинного дослідження 0,096 грама.

Він же, у невстановлений слідством час, у невстановленого джерела, незаконно придбав патрони, загальною кількістю 33 шт., які переніс в квартиру, по місцю свого проживання, і незаконно зберігав до 24.01.2012 року, коли в 12 годин 40 хвилин при проведенні у встановленому законом порядку обшуку, даної квартири, співробітниками міліції були виявлені і вилучені: патрони в кількості 33 штук, які згідно висновку експерта СІО НІЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим № 5/23 від 26.01.2012 року є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї 5,6 мм, спортивно-мисливськими патронами кільцевого займання, виготовлені промисловим способом, придатними для стрільби.

У апеляції державний обвинувач просить вирок відносно ОСОБА_6 скасувати, постановити свій вирок, яким призначити теж саме покарання, але з додатковим покаранням у вигляді конфіскації всього належного засудженому майна.

При цьому прокурор посилається на те, що суд неправильно застосував кримінальний закон і призначив засудженому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину і особі ОСОБА_6

Засуджений у своїй апеляції просить скасувати вирок, справу направити на новий судовий розгляд.

Захисник засудженого просить скасувати вирок і закрити справу у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України.

В обґрунтування своїх доводів апелянти посилаються на те, що суд першої інстанції постановив вирок на суттєвих суперечностях доказів, не дав належну оцінку усім доказам по справі і не вказав, чому він приймає одні і відхиляє інші докази.

На думку засудженого і його захисника суд не спростував твердження ОСОБА_6 про те, що він ніколи наркотичні засоби не збував і вирок суду є необґрунтованим.

Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшего апеляцію державного обвинувача і заперечувавшого проти апеляцій засудженого і його захисника; засудженого, який підтримав свою апеляцію і адвоката ОСОБА_7, котрий також підтримав свою апеляцію і апеляцію засудженого та заперечував проти апеляції державного обвинувача, провівши судове слідство і дебати, вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши доводи апеляцій і матеріали справи, колегія дійшла до висновку про те, що апеляції підлягають частковому задоволенню, вирок суду першої інстанції у частині засудження ОСОБА_6 за ст. 307 ч. 2 КК України - скасуванню з направленням справи у цієї частині на новий судовий розгляд за наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 323, 334, 335 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, цим доказам повинна бути дана оцінка суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

У мотивувальній частині вироку повинне міститися формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням доказів, на яких ґрунтується висновок суду, та мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

В резолютивній частині обвинувального висновку повинне бути зазначене покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень.

По даній справі ці вимоги закону у частині засудження ОСОБА_6 за ст. 307 ч. 2 КК України належним чином не виконані.

Одним із доказів, на які послався суд у вироку, є показання понятих ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які, як виходить з їх показань, були на місці злочину і спостерігали подію оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_6

У своєму вироку суд вказав, що вони бачили, як закупник передав ОСОБА_6 гроші, а він йому - поліетиленовий пакунок.

Але, як це виходить з протоколу судового засідання, поняті ОСОБА_9 і ОСОБА_10 дали у судовому засіданні інші показання - вони бачили як закупник і ОСОБА_6 щось передали один одному із рук у руки. Що саме вони передавали - вони не бачили.

За таких обставин суду необхідно було більш уважніше підійти до оцінки показань ОСОБА_6, який пояснив, що дійсно у той день він виходив із під'їзду свого дому, де до нього підходила незнайома особа, але гроші йому ніхто не передавав, як і він нікому не передавав наркотичні засоби.

Але суд у своєму вироку замість детального аналізу показань ОСОБА_6 лише вказав, що заперечення підсудним своєї вини суд розцінює як засіб захисту. По даній справі таке мотивування мотивів, з яких суд відкидає інші докази, не відповідає вимогам ст. 334 КПК України.

Суд визнав ОСОБА_6 винним за ст. 307 ч. 2 КК України, санкція якої передбачає обов'язкове додаткове покарання - конфіскацію майна. Обґрунтовуючи питання покарання, суд вказав, що конфіскацію майна не застосовує тому, що враховує практику Європейського суду з прав людини з посиланням на дві справи проти Росії. Але, який зв'язок існує між цими справами і справою ОСОБА_6, суд не вказав. Таке викладання вироку суду першої інстанції лишає можливості визнати його законним і обґрунтованим у частині засудження за ст. 307 ч. 2 КК України.

Приведені порушення закону слід виправити при новому розгляді справи.

Разом з тим, встановивши фактичні обставини справи в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ст. 263 ч. 1 КК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обсягу обвинувачення, правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 , призначив підсудному законне і обґрунтоване покарання. Висновки суду у цієї частині підтверджені сукупністю наведених у вироку доказів: протоколом обшуку, згідно якого по місцю проживання ОСОБА_6 знайдені патрони, висновком судової експертизи, згідно якої патрони є бойовими припасами до вогнепальної зброї, і показаннями понятих, що були присутніми при провадженні обшуку.

Про те, що вилучені патрони зберігалися у його житлі без належного дозволу, не заперечив і підсудний. Підстав до скасування вироку у цієї частині доводи апеляцій не містять.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції державного обвинувача, засудженого та його захисника задовольнити частково. Вирок Ленінського районного суду АР Крим від 31 травня 2012року відносно ОСОБА_6 у частині його засудження за ст. 307 ч. 2 КК України скасувати і справу у цієї частині направити на новий судовий розгляд у той самий суд. В решті вирок відносно ОСОБА_6 залишити без зміни і вважати його засудженим за ст. 263 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі. Згідно із ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, що не відбуте за вироком Керченського міського суду АР Крим від 09.02.2011 року, вважати ОСОБА_6 засудженим до 2 років 6 місяців позбавлення волі.

СУДДІ:

Корольов М.П. Погребняк С.М. Тіщенко О.І.