В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 11/0190/1569/2012

28.08.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоТрясуна Ю.Р.,

СуддівКорольова М.П., Погребняка С.М.,

за участю прокурора Сулейманової Д.Н.,

Осужденного ОСОБА_5,

при секретарі захисників Кравець А.В., ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу по апеляціям прокурора, що брав участь в розгляді кримінальної справи, захисника засудженого ОСОБА_8 і потерпілого ОСОБА_9,

В С Т А Н О В И Л А

Вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 07 червня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Ставки Кіровського району АР Крим, громадянин України, що має середню спеціальну освіту, працює в ГП «Лівадія» трактористом, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч. 1, 129 ч. 1 КК України і йому призначено покарання:

- по ст. 115 ч. 1 КК України - 8 років позбавлення волі;

- по ст. 129 ч. 1 КК України - 1 рік обмеження свободи.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання суворішим, остаточно до відбування призначено 8 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Стягнуті з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 50 000 гривень.

____________________________________________________________________________________

Справа 11/0190/1569/2012 г. Головуючий

Категорія: ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України в 1 інстанції: Переверзева Г.С.

Доповідач: Корольов М.П.

Стягнуті з ОСОБА_5 в доход держави судові витрати в сумі 225 гривень 12 копійок.

Згідно вироку, 23 жовтня 2011 року приблизно в 21 годину 00 хвилин на вулиці біля будинку АДРЕСА_3 у м. Ялта, використовуваному радгоспом-заводом «Лівадія» як гуртожиток для осіб, що працюють на підприємстві, між підсудним ОСОБА_5 і ОСОБА_11, що знаходилися в стані алкогольного сп'яніння після сумісного вживання спиртних напоїв, виникла сварка, в ході якої ОСОБА_11 наніс ОСОБА_5 декілька ударів кулаками по обличчю і тулубу, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що не призвели короткочасного розладу здоров'я, у вигляді забитої рани лобової області справа, садна лівого передпліччя, правого передпліччя, лівого плеча, поперековій області справа, синця правого плеча.

Повернувшись у кімнату гуртожитку, підсудний ОСОБА_5 зняв майку і вийшов в коридор, із стіни якого зняв вогнегасник і, з метою розправи, замахнувся на ОСОБА_11, намагаючись завдати йому удар в область голови, проте цьому удару запобіг ОСОБА_12, який відібрав у підсудного вогнегасник, повісив на стіну і відвів останнього в кімнату.

Після закінчення сварки, приблизно в 21 годину 30 хвилин, підсудний зайшов в кімнату № 7 вищеназваного гуртожитку, де він проживав спільно з ОСОБА_11 і, з метою вбивства останнього, з мотиву помсти за спричинення йому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, узяв в праву руку кухонний ніж, що знаходився на столі в кімнаті, заховав його в рукав куртки, яку надів на себе, після чого вийшов з кімнати і пішов убік ОСОБА_11, який стояв в кінці загального коридору перед вхідними дверима в гуртожиток. У свою чергу, ОСОБА_11, пішов назустріч ОСОБА_5 і, коли вони зустрілися, запропонував ОСОБА_5 помиритися. Підсудний зробив вигляд, що погодився на примирення, обійняв ОСОБА_11 лівою рукою за плечі і пішов з ним по коридору у бік їх кімнати, біля якої з метою вбивства, з мотиву помсти за заподіяні йому раніше тілесні ушкодження, наніс ОСОБА_11 удар кухонним ножем, який він скрито тримав в правій руці, в ліву частину грудей, заподіявши ОСОБА_11 тяжке тілесне ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колено-різаного поранення передньої поверхні грудей зліва з пошкодженням хрящового відділу четвертого ребра, передньої стінки перикарду правого шлуночку серця, через яке, в період часу не більше 30 хвилин, на місці злочину наступила смерть ОСОБА_11

Між умисними діями ОСОБА_5, що заподіяв, тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_11 і смертю ОСОБА_11 є прямий причинний зв'язок, тобто ОСОБА_5 убив ОСОБА_11

Крім того, ОСОБА_5, після того, як 23 жовтня 2011 року приблизно в 21 годину 30 хвилин, знаходячись в загальному коридорі того ж гуртожитку, розташованого за вищезгаданою адресою, умисне завдав удару ножем в ліву частину грудей ОСОБА_11, з ножем в руці зайшов в кімнату № 7 гуртожитку, де проживав разом з ОСОБА_11

ОСОБА_12, що знаходився в цей час в коридорі гуртожитку , який бачив, як ОСОБА_5 завдав удару ножем ОСОБА_11, зайшов в кімнату слідом за ОСОБА_5 і зажадав, щоб він віддав йому ніж. Підсудний, що знаходився в стані алкогольного сп'яніння, направив ніж убік ОСОБА_12 і словесно, загрожуючи останньому вбивством, спробував завдати йому удару кухонним ножем, який він тримав в правій руці, в живіт. ОСОБА_12, виходячи з обстановки, що склалася, враховуючи, що ОСОБА_5 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, тільки що наніс ножове поранення ОСОБА_11, словесно загрожував йому вбивством і намагався завдати удару ножем в живіт, реально побоюючись за своє життя і здоров'я, розуміючи, що ОСОБА_5 може здійснити загрозу вбивством, вимушений був захищатися і вибив ніж з рук ОСОБА_5

У апеляції прокурор, що брав участь в розгляді справи просить вирок Ялтинського міського суду АР Крим скасувати і постановити новий вирок, яким призначити покарання за ст. 115 ч. 1 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі, за ст. 129 ч. 1 КК України у вигляді 1 року обмеження свободи. Свої доводи мотивує тим, що даний вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину і особи засудженого.

Апелянт стверджує, що призначене судом покарання є недостатнім і не несе в собі відповідної відплати за скоєне, суперечить загальним принципам призначення покарання, передбаченими вимогами ст. 65 КК України.

Прокурор просить звернути увагу на те, що ОСОБА_5 не визнав себе винним в пред'явленому обвинуваченні, в скоєному не розкаявся, надавав суперечливі свідчення.

У апеляції захисник ОСОБА_8 просить вирок Ялтинського міського суду АР Крим скасувати. Свої доводи мотивує тим, що при постановленні вироку були допущені істотні порушення кримінального і кримінально-процесуального законодавства.

Апелянт вважає, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України.

Апелянт указує, що в ході судових засідань суд першої інстанції не розглянув неодноразові клопотання про виклик до суду ОСОБА_12

У апеляції потерпілий ОСОБА_9 просить вирок Ялтинського міського суду АР Крим скасувати і ухвалити новий вирок, яким по ч. 1 ст. 115 КК України призначити ОСОБА_5 максимальне покарання, передбачене санкцією вказаної статті. Свої доводи мотивує тим, що покарання, призначене вироком є необґрунтовано м'яким і у зв'язку з цим вирок підлягає скасуванню унаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину і особи засудженого. Апелянт стверджує, що у вироку суд першої інстанції як пом'якшувальні провину обставини привів обставини, які такими ні є, тобто без наявності інших суд призначив йому надмірне м'яке покарання, що відповідно до ст. 323 КПК України свідчить про необґрунтованість вироку.

У запереченні на апеляцію захисник ОСОБА_8 просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, перекваліфіковувати дії ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав апеляцію державного обвинувача і що заперечував проти апеляцій потерпілого і захисника засудженого, засудженого ОСОБА_5, що підтримав апеляцію свого захисника, захисника засудженого, що підтримав свою апеляцію і заперечуючого проти апеляції прокурора і потерпілого, провівши судове слідство і судові дебати, надавши засудженому останнє слово, перевіривши доводи апеляцій і матеріали справи, колегія дійшла до висновку про те, що апеляція державного обвинувача підлягає повному, апеляція потерпілого - частковому задоволенню, а апеляція захисника засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про об'єм і доведеність провини ОСОБА_5, кваліфікував його дії відповідно до вимог закону.

Висновки суду в цій частині підтверджені сукупністю приведених у вироку доказів.

Засуджений ОСОБА_5 показав, що в жовтні 2011 року ОСОБА_11 поступив на роботу в радгосп і поселився з ним в одну кімнату. Відносини у них в основному були нормальні, але бували випадки, коли ОСОБА_11 приставав до нього по дрібницям. ОСОБА_12 був дружний з ОСОБА_11

23.10.2011 року вдень ОСОБА_12 запропонував йому і ОСОБА_11 поїхати до м. Ялти, де вони в кафе випили горілку, потім приїхали в гуртожиток. Він і ОСОБА_11 зайшли в їх кімнату, де останній став нецензурно ображати його і заочно його дівчину ОСОБА_13. Потім ОСОБА_11 запропонував вийти з кімнати на вулицю, де став завдавати йому ударів, від чого у нього потекла по обличчю кров. ОСОБА_12 це все бачив і припинив подальше биття з боку ОСОБА_11, довів ОСОБА_5 до кімнати. Потім ОСОБА_5 вийшов в коридор, де побачив ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які сміялися над ним. Він замахнувся на них вогнегасником, але ОСОБА_12 зупинив його. Він повернувся в кімнату, узяв ніж з метою захистити себе і налякати ОСОБА_11 В коридорі він зустрів останнього, який обійняв його і запропонував помиритися. ОСОБА_11 запропонував зайти в кімнату, ОСОБА_5 подумав, що той знову його битиме, і ударив його ножем. Ззаду відчув удар по голові, це ОСОБА_12 намагався вирвати у нього ніж, на що ОСОБА_5 кричав: «Не підходь», можливо у цей момент і загрожував йому вбивством, але ОСОБА_12 вдалося шляхом нанесення йому ударів вибити з його руки ніж.

Потерпілий ОСОБА_12 показав, що він разом з ОСОБА_14 проживає в кімнаті № 8 гуртожитку. 23.10.2011 року приблизно в 20 годині 30 хвилин він стояв на ганку біля входу в гуртожиток і побачив як з гуртожитку вийшли ОСОБА_5 і ОСОБА_11, які знаходилися в стані алкогольного сп'яніння, йшли між собою лаялися і зайшли за будинок. Через деякий час він почув крики і пішов до них, де побачив, що ОСОБА_5 лежить на землі, на його обличчі була кров. Підбігши до них, спробував їх розняти. Коли вони відпустили один одного, вирішив відвести ОСОБА_5 в кімнату, щоб він заспокоївся. Через декілька хвилин побачив як ОСОБА_5 вийшов на вулицю з вогнегасником і розмахнувшись їм двома руками, хотів кинути його убік ОСОБА_11 У цей момент він підбіг до нього, відібрав вогнегасник і повісив його на місце, узяв за плече ОСОБА_5 і відвів його в кімнату. Через деякий час ОСОБА_5, одягнений в куртку вийшов з кімнати, ОСОБА_11 обійняв його за плечі і запропонував помиритися. Вони йшли по коридору, проте перед входом в кімнату ОСОБА_5 правою рукою ударив ОСОБА_11 в серце, потім останній узявся рукою за груди в області серця і оперся спиною на стіну. ОСОБА_11 зробивши декілька кроків, відкашлявся, сів, а потім впав, прохрипів і засмикався в конвульсіях. Крикнувши, щоб викликали швидку допомогу, він зайшов в кімнату до ОСОБА_5 і побачив у нього в правій руці кухонний ніж, рука і ніж були в крові. Він попросив, щоб ОСОБА_5 віддав йому ніж, але той відмовився віддавати ніж, тоді він ударив долонею ОСОБА_5 по обличчю, від чого останній впав на ліжко на спину, ніж залишався у нього в руці. Після цього, ОСОБА_5 почав загрожувати йому вбивством і намагався нанести поранення в область живота. Обороняючись, він ударив ОСОБА_5 долонею по обличчю, схопив його за руки, в якій знаходився ніж, вивернув руку, вирвав ніж і викинув його в коридор. Після цього, він вийшов в коридор, де на підлозі горілиць лежав ОСОБА_11, навколо нього була кров. ОСОБА_5 вийшов в коридор і між ними зав'язалася бійка, вони удвох впали на підлогу. Піднявшись, ОСОБА_12 підійшов до ОСОБА_11, перевірив пульс на зап'ясті, але як йому здалося, пульсу не було. ОСОБА_5 в цей час вийшов на вулицю.

В ході проведення очної ставки з ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_12 дав аналогічні свідчення і їх засуджений підтвердив в суді.

Свідок ОСОБА_15 показала, що того вечора вона прийшла в гуртожиток і бачила ОСОБА_5 і ОСОБА_11 в нетверезому стані, чула, як вони сварилися, потім почула якийсь гуркіт, вийшла в коридор гуртожитку і побачила, як ОСОБА_11 тримався за груди і у нього текла кров. У цей момент ОСОБА_12 забіг в кімнату, де знаходився ОСОБА_5 і між ними щось відбувалося, в результаті з кімнати вилетів ніж, вона його підняла, а потім побачила, як впав ОСОБА_11 і став битися в конвульсіях.

Свідок ОСОБА_16, показав, що він працює бригадиром в радгоспі «Лівадія». З вересня в його бригаді працювали ОСОБА_5 і ОСОБА_11, які проживали в одній кімнаті гуртожитку. 23.10.2011 року його повідомили, що ОСОБА_5 і ОСОБА_11 приїхали з міста в нетверезому стані і між ними відбулася бійка. Він поїхав до них, щоб запобігти бійці. Коли приїхав, ОСОБА_11 вже лежав мертвий, хтось сказав, що його ножем убив ОСОБА_5 і кудись пішов. Коли знайшли і затримали ОСОБА_5, то він не заперечував, що завдав удару ножем, був він в нетверезому стані.

ОСОБА_12 також працював в радгоспі. Коли він приїхав на місце події, ОСОБА_12 був в шоковому стані, розповів, що хлопці приїхали з міста в нетверезому стані, потім між ними відбулася колотнеча, він їх розняв, вони вийшли в коридор, потім ОСОБА_5 зайшов в кімнату, а потім відбулося вбивство, чув голос ОСОБА_11 про те, що його ОСОБА_5 штрикнув ножем, після чого ОСОБА_11 впав.

Свідок ОСОБА_17 показав, що він працює старшим інспектором по контролю відомчої охорони ГП «Лівадія». 23.10.2011 року приблизно в 21-00 годину йому подзвонили і сказали, що в гуртожитку по АДРЕСА_2 відбулася якась колотнеча між ОСОБА_5 і ОСОБА_11 Він відразу виїхав в гуртожиток, але коли приїхав на місце, ОСОБА_11 вже був мертвим. Свідки пояснили, що ОСОБА_11 убив ножем ОСОБА_5 і кудись пішов. Він і ОСОБА_16 поїхали шукати ОСОБА_5 і знайшли його в районі штраф майданчика ВДАІ. Сказали йому, що ОСОБА_11 мертвий. ОСОБА_5 був в нетверезому стані і не заперечував того факту, що саме він убив ОСОБА_11

З висновку судово-медичної експертизи виходить, що смерть ОСОБА_11 настала внаслідок одиночного, проникаючого колото-різаного поранення грудей з пошкодженням серця, що ускладнилося недокрів'ям внутрішніх органів.

Крім того, винність засудженого доведена:

- явкою з повинною, написаною власноручно ОСОБА_5;

- протоколом огляду місця події, в ході якої в гуртожитку ГП «Лівадія» за адресою: АДРЕСА_3 був виявлений і вилучений ніж із слідами речовини бурого кольору, килимок, статева ганчірка із слідами бурого кольору і зроблені змиви;

- висновками імунологічних експертиз, згідно яким на ножі, на рушнику і гумовому килимку, на змивах, які були вилучені при огляді місця події, виявлена кров людини. При встановленні групової приналежності встановлено, що дана кров могла утворитися від потерпілого ОСОБА_11;

- протоколами відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_5, при проведенні яких останній на місці розповів і показав, як і за яких обставин 23.10.2011 року в приміщенні гуртожитку ГП «Лівадія» він завдав удару ножем в ділянку грудей ОСОБА_11 І загрожував вбивством ОСОБА_12;

- протоколом очної ставки між ОСОБА_5 і ОСОБА_12

Приведені докази спростовують доводи захисника засудженого про неправильну кваліфікацію дій засудженого: суд першої інстанції правильно встановив, що сварка і бійка між ОСОБА_5 і потерпілими ОСОБА_11 відбулася на ґрунті сумісного вживання спиртних напоїв і виниклих внаслідок цього неприязних відносин. Висновки суду про те, що в ході подій ОСОБА_5, ударив потерпілого ОСОБА_11 ножем з помсти за заподіяні йому, ОСОБА_5, тілесні ушкодження, є обґрунтованими.

За таких обставин підстав стверджувати про те, що ОСОБА_5 знаходився в стані необхідної оборони, немає.

Також необґрунтовані твердження апелянтів про те, що у ОСОБА_5 не було наміру на вбивство потерпілого. Завдавши удару ножем з достатньої довжини лезом в область життєво важливого органу - серця, ОСОБА_5 безумовно усвідомлював можливість настання смерті потерпілого від його дій і, оскільки він поступив саме таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що настання смерті потерпілого від його дій охоплювалося як передбаченням, так і бажанням ОСОБА_5

По епізоду загрози вбивством потерпілого ОСОБА_11 суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ст. 129 ч. 1 КК України. Суд встановив, що ОСОБА_5, скоївши вбивство у присутності очевидців, у тому числі і потерпілого ОСОБА_12, своєю подальшою поведінкою викликав у осіб, що його оточують, відчуття небезпеки і за своє життя. Чинячи опір ОСОБА_12, що намагався обеззброїти його, ОСОБА_5 скоїв дії, правильно оцінені судом як загроза життю.

При цьому суд обґрунтовано послався на свідчення ОСОБА_12, дані їм на досудовому слідстві, оскільки доставити його в судове засідання не було можливим.

Доводи апелянтів про те, що цим суд порушив їх права і позбавив можливості особисто поставити питання потерпілому ОСОБА_12, не можуть бути підставою скасування вироку.

У зв'язку з викладеним апеляція захисника засудженого задоволенню не підлягає.

Разом з тим, при призначені покарання ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 1 КК України, суд, обґрунтовано прийняв до уваги пом'якшувальні покарання обставини, не достатньою мірою врахував тяжкість скоєного злочину і призначив покарання, що не відповідне ступеню тяжкості злочину внаслідок м'якості.

На підставі викладеного судова колегія вважає необхідним скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_5 і постановити в цій частині свій вирок.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 УПК України, колегія

П Р И С У Д И Л А:

Апеляцію державного обвинувача задовольнити повністю, апеляцію потерпілого ОСОБА_11 - частково.

Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 07 червня 2012 року відносно ОСОБА_5 в частині призначення йому покарання за ст. 115 ч. 1 КК України скасувати.

Постановити свій вирок, яким призначити засудженому ОСОБА_5 покарання за ст. 115 ч. 1 КК України - 10 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України поглинути призначеним покаранням, призначене ОСОБА_5 покарання судом першої інстанції за ч. 1 ст. 129 КК України - 1 рік обмеження свободи і остаточно призначити покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів - 10 років позбавлення волі.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляцію захисника засудженого - без задоволення.

СУДДІ:

Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Погребняк С.М.