Справа № 1-158/08 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 серпня 2008 року                                           Лебединський районний суд

                                                                           Сумської області

у складі:  головуючого судді - Бакланова Р.В.

               при секретарі Кальченко О.В.

            за участю прокурора Вортоломій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедин справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця, громадянина України, уродженця та жителя                        АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого

по ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

         10.06.2008 року близько 19 години підсудний ОСОБА_1., перебуваючи в АДРЕСА_1 поблизу господарства  АДРЕСА_2 на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних стосунків з ОСОБА_2 умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, вчинив сварку з останнім, під час якої наніс йому два удари кулаком правої руки по голові та два удари по тулубу зліва в районі ребер, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді, перелому 6, 7 ребер з ліва, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 190 від 02.07.2008 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, так як для зрощення переломів необхідний час більше 21 дня.

         Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. винним себе визнав повністю і пояснив, що 10.06.2008 року близько 19 години він пішов до свого знайомого ОСОБА_3., який проживає в АДРЕСА_1 поАДРЕСА_2 де він зустрів ОСОБА_2. Між ними виникла словесна суперечка, яка перейшла в бійку під час якої підсудний наніс потерпілому два удари кулаком правої руки по голові та два удари по тулубу зліва в районі ребер.

         Ці дії підсудного суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 1 ст. 122 КК України, так як він спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

         При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотиви та цілі його вчинення, характеристику підсудного з місця проживання  та визнання ним своєї вини.

Також суд вважає за необхідне призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі оскільки його можна виправити i перевиховати без ізоляції від суспільства.

         Враховуючи обставини, що пом'якшують  покарання  та  істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний вину визнав повністю, розкаявся, потерпілий просить суворо його не карати, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд  вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті яка передбачає покарання за цей злочин та обрати його у виді громадських робіт.

Суд вважає, що обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

         ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання по цьому закону з застосуванням ст. 69 КК України у виді 200 годин громадських робіт.

         Міру запобіжного заходу залишити попередньою - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

         На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд.

         Суддя                                                                          Р.В. Бакланов