Справа № 22ц - 1387/2008р.                          Головуючий у 1 інст. Бечко Є.М.

                                                                             Доповідач - Острянський В.І.

У   Х   В   А   Л   А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 серпня  2008 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        Головуючого - судді Острянського В.І.,

                        Суддів - Бобрової І.О., Демченко Л.М.,

                        При секретарі - Куксі М.В.

                        З участю: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, директора ТОВ „Фінансова компанія „Регіон Капітал” Морозової Г.Є., представника ТОВ „ФК „Регіон Капітал” Марченка А.Ю., представника „Інвестиційно-будівельної компанії „Альфа-Інвест” Ковальського К.Є.,

                   розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 09 червня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Фінансова компанія „Регіон Капітал”, ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Альфа-інвест” про захист прав споживача, стягнення пені, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

                   В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 09 червня 2008 року та про ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

                    Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 09 червня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ „Фінансова компанія „Регіон Капітал”, ТОВ ”Інвестиційно-будівельна компанія „Альфа-інвест” про захист прав споживача, стягнення пені, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Позивачка 03 січня 2008 року заявила позов до ТОВ ФК „Регіон-Капітал” та ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Альфа-інвест”, у якому ставила питання про зобов”язання відповідачів надати їй робочий проект на цокольний поверх, що є об”єктом інвестування за договорами №№ 18-ГО і 20-ГО, т.я. певні роботи за додатками до цих договорів вона повинна виконати самостійно, а через відсутність робочого проекту вона позбавлена можливості розробити свій проект та кошторис на ці роботи; про стягнення з останніх в її користь моральної шкоди в розмірі 10 тис. грн. та судових витрат, посилаючись на те, що відповідачі завдали їй моральних страждань через бездіяльність і невжиття заходів до своєчасної здачі в експлуатацію об”єкта будівництва та ненаданням їй робочого проекту цокольного поверху будинку.

16 січня, 18 березня, 14 квітня і 09 червня 2008 року позивачка подала до суду заяви про збільшення і уточнення позову (а.с.22 і зворот, 31 і 32 зі зворотами, 40 і 41 зі зворотами, 53 зі зворотом) і посилаючись на ті ж обставини остаточно просила суд: 1.Зобов”язати відповідачів надати в судове засідання договір між управителем і забудовником про уступку майнових прав на нерухомість, яка є об”єктом будівництва, з відкладальними умовами; 2.Зобов”язати відповідачів надати в судове засідання акти передачі майна та майнові права на нерухомість, яка є об”єктом будівництва, від забудовника до управителя; 3. Зобов”язати відповідачів надати в судове засідання договір № 3 від 24 жовтня 2006 року між забудовником і управителем; 4. Зобов”язати відповідачів надати робочий проект на цокольний поверх, що є об”єктом інвестування за договорами №№ 18-ГО, 20-ГО; 5.Стягнути з відповідача-1 пеню за прострочення виконання зобов”язання на 161 день в сумі 5.766.565,60 грн.; 6.Стягнути з відповідачів завдану моральну шкоду в грошовому виразі 10 тис. грн.; 7. Стягнути з відповідачів судові витрати.

                   Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає,  що вона уклала з відповідачем-1 „ТОВ ФК ”Регіон-Капітал” два договори управління майном і відповідач зобов”язаний був належним чином проконтролювати строк здачі об”єкта будівництвом до 31.12.2007 року, проте відповідач порушив умови договору та ст. 1029 ЦК України щодо управління переданим позивачем майном в його інтересах. Вказує, що відповідач за правилами ст.10 Закону”Про захист прав споживача” зобов”язаний сплатити позивачу пеню за прострочення виконання зобов”язання в розмірі трьох відсотків вартості роботи; що відповідач-1 22 листопада 2007 року виявив факт збільшення строків будівництва більш ніж на 90 днів і не вчинив належних дій в інтересах позивача за правилами ст. 10 Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, тому має нести відповідальність за порушення взятого зобов”язання по ст.611 ЦК України у вигляді сплати неустойки.

Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що позивачка 16 квітня 2007 року уклала з ТОВ ФК „Регіон-Капітал” два договори про участь у фонді фінансування будівництва за №№ 18-ГО та 20-ГО з метою отримання у власність нежилих приміщень №№ 3 і 4 у споруджуваному будинку по вул.Гоголя в м.Чернігові відповідно до правил Законів України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при фінансуванні будівництва житла і операціях з нерухомістю” та „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”; що за вказаними договорами Довіритель ( ОСОБА_1 ) передає Управителю ( ТОВ ФК „Регіон-Капітал”) у довірчу власність кошти з метою отримання у власність об”єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителя з управління цими коштами, а Управитель приймає кошти на рахунок ФФБ у довірче управління для фінансування спорудження об”єкта будівництва. Вказує, що ТОВ ФК „Регіон-Капітал” за вказаними договорами та відповідно до норм зазначених законів не несе відповідальності за несвоєчасне введення у експлуатацію об”єкта будівництва та що ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Альфа-інвест” у договірних відносинах з ОСОБА_1 не перебуває та не має зобов”язань перед позивачкою щодо здачі та введення в експлуатацію будинку по вул.Гоголя, 3 у м.Чернігові. Тому суд і прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених вимог щодо стягнення з ТОВ ФК „Регіон-Капітал” в користь позивачки пені за прострочення виконання зобов”язання в сумі 5.766.565, 60 грн.. І оскільки дії відповідачів не визнані в установленому порядку незаконними і позивачкою не ставляться вимоги про визнання їх такими, тому вимоги про стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 заявила вимоги до відповідачів по справі: ТОВ „ФК „Регіон Капітал” і ТОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Альфа-Інвест” про зобов”язання надати в судове засідання договір між управителем і забудовником про уступку майнових прав на нерухомість, яка є об”єктом будівництва, з відкладальними умовами; про зобов”язання надати в судове засідання акти передачі майна та майнові права на нерухомість, яка є об”єктом будівництва, від забудовника до управителя; про зобов”язання надати в судове засідання договір № 3 від 24 жовтня 2006 року між забудовником і управителем; про зобов”язання надати їй робочий проект на цокольний поверх, що є об”єктом інвестування за договорами №№ 18-ГО, 20-ГО;

про стягнення з відповідача-1 пені за прострочення виконання зобов”язання на 161 день в сумі 5.766.565,60 грн., про стягнення з відповідачів завданої моральної шкоди в грошовому виразі 10 тис. грн. і про стягнення з відповідачів судових витрат.

                    Зі змісту ухваленого місцевим судом рішення видно, що суд розглянув не всі вимоги ОСОБА_1 і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення суду першої інстанції. Так, поза увагою суду і без вирішення залишились вимоги позивачки про надання їй відповідачами робочого проекту на цокольний поверх, що є об”єктом інвестування за договорами №№ 18-ГО і 20-ГО. Відповідно до змісту позову (а.с.3 і зворот) позивачка вказує, що відповідачі відмовляють їй у наданні цього робочого проекту цокольного поверху буд.3 по вул.Гоголя в м.Чернігові (будівельна адреса), однак без надання останнього відповідачами, на її думку, вона позбавлена можливості розробити власний проект та кошторис для виконання робіт, покладених на неї згідно з Додатками № 1 до договорів №№ 18-ГО та 20-ГО між позивачкою та відповідачем-1.

                   З Додатку № 1 до договору № 18-ГО від 16 квітня 2007 року (а.с.5-8 зі зворотами), зокрема, вбачається, що частина робіт по опорядженню нежитлового приміщення, по встановленню санітарно-технічного обладнання та по виконанню робіт з монтажу слабкострумних мереж покладена на ОСОБА_1 Аналогічне видно і з Додатку № 1 до договору № 20-ГО від 16.04.2007 року (а.с.9-12 зі зворотами).

                   З пояснень позивачки та її представника в засіданні апеляційного суду слідує, що вказане питання було заявлено саме як вимоги позову і що ні позивачка, ні її представник в засіданні місцевого суду не заявляли щодо наведеного заяв та клопотань в порядку ст.168 ЦПК України та що місцевий суд не обговорював дане питання і не ухвалив по ньому ніякого рішення. Даних обставин в засіданні апеляційного суду не заперечували і представники відповідачів по справі.

                   Апеляційний суд також вважає, що вказані ОСОБА_1 в заяві про збільшення і уточнення вимог від 09.06.2008 року (а.с.53) прохання до суду зобов”язати відповідачів надати в судове засідання:  договір між управителем і забудовником про уступку майнових прав на нерухомість, яка є об”єктом будівництва, з відкладальними умовами;  акти передачі майна та майнові права на нерухомість, яка є об”єктом будівництва, від забудовника до управителя;  договір № 3 від 24.10. 2006 року між забудовником і управителем є способом забезпечення доказів по справі, що передбачений ст.133 ЦПК України і не можуть вважатись вимогами позову згідно з правилами ст.119 ЦПК України. 

                   За таких обставин рішення суду першої інстанції не може вважатись законним та обгрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі п.5 ст.311 ЦПК України у зв”язку з тим, що суд розглянув не всі вимоги, заявлені позивачкою, і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення місцевим судом.

                   Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 п.5, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд

                                                        у х в а л и в: 

                 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

                 Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 09 червня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому судовому складі.

                 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

  Головуючий:                                                                   Судді: