АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/869/2012

Головуючий по 1-й інстанції Крекотень

Суддя-доповідач: Герасименко В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого Герасименко В.М.

суддів Голубенко Н.В., Денисенко Л.М.

за участю прокурора Акулової С.М.

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 13 липня 2012 року.

Цим вироком

засуджений:

- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання частини покарання за попереднім вироком, призначено остаточно покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 грн. матеріальної шкоди завданої злочином.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди завданої злочином на суму 383,40 грн. та 500 грн. моральної шкоди.

Вирішено доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він 09.03.2012 року близько 21.00 год., в м.Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області, таємно викрав, з автомобіля „ЗАЗ Таврія” д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився у гаражі ,розташованому на території будинковолодіння ОСОБА_6 по вул.Чернишевського №25, автомагнітолу марки „PIONEER ДЕН - Р 3950 МР", вартістю 552, 50 грн.

12.03.2012 року близько 21.00 год., ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_1, таємно викрав мобільний телефон „Нокіа N 8-00" вартістю 3 500, 10 грн., який знаходився на холодильнику в кухні, що належав ОСОБА_3

12.03.2012 року близько 23.00 год., ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав велосипед „Аіст", вартістю 435 грн., який знаходився біля під'їзду будинку АДРЕСА_3 і належав ОСОБА_7

12.03.2012 року близько 23.20 год., ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав шляхом вільного доступу з підвалу будинку АДРЕСА_3 алюмінієвий бідон ємністю 40 л. вартістю 189 грн., алюмінієвий таз ємністю 15 л. вартістю 54,9 грн., алюмінієвий чавун ємністю 20 л. вартістю 139, 5 грн., які належали ОСОБА_4, а всього викрав на загальну суму 383, 40 грн.

26.03.2012 року близько 18.30 год., ОСОБА_2, в м.Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області, перебуваючи в будинку ОСОБА_8, що розташований по АДРЕСА_4 таємно викрав ноутбук вартістю 1275 грн. та модем мобільного оператора „Київстар" вартістю 300 грн., що належали ОСОБА_9, а всього викрав на загальну суму 1575 грн.

Засуджений ОСОБА_2 в апеляції прохає пом'якшити призначене йому за вироком суду покарання, застосувавши до нього положення ст.69 КК України, оскільки суд при призначенні покарання не врахував його позитивну характеристику, з'явлення зі зізнанням, щиросердечне каяття у вчиненому та сприяння у розкритті злочину, молодий вік, постійне місце роботи, те, що на йому утриманні перебуває мати.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляцію та прохав пом'якшити призначене йому за вироком суду покарання, застосувавши до нього положення ст.69 КК України, вислухавши думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції засудженого, вважає вирок суду законним та обґрунтованим, заслухавши виступи учасників судового розгляду у судових дебатах та останнє слово засудженого, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, приходить до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 365 КПК України, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких відповідно до вимог частини першої статті 299 та статті 301-1 КПК України докази не досліджувались, апеляційною інстанцією не перевіряються.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за частинами 2 та 3 ст.185 КК України.

Відповідає вимогам ст.ст. 65, 70 та 71 КК України і призначене ОСОБА_2 покарання, яке обране з урахуванням даних про особу засудженого, ступеню тяжкості вчинених злочинів та обставин, що пом'якшують покарання в тім числі і на обставини на які засуджений посилається в апеляції.

Згідно ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

З урахуванням вказаних вимог закону, суд першої інстанції і визначив остаточне покарання за сукупністю вироків та саме призначене ОСОБА_2 судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування до засудженого положень ст.69 КК України та призначення йому покарання за ч.2 та ч.3 ст.185 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначених частин статті, оскільки вказана норма закону може бути застосована судом при призначенні покарання у випадку наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням особи винного.

Так, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд визнав його щире каяття у вчиненому та з'явлення зі зізнанням, однак вказані обставини не є такими, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ним злочину. Окрім того, з урахуванням того, що злочини за даним вироком вчинені ОСОБА_2 в період звільнення його від відбування покарання за попередніми вироком та, з урахуванням положень ст.71 КК України, підстави для застосування до засудженого положень ст.69 КК України відсутні.

З урахуванням наведеного апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 13 липня 2012 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.

Головуючий: В. М. Герасименко

Судді: