Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження в справі

17 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11834/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі судового засідання Аврамченко С.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Нємова Ю.В. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання надати засвідчену належним чином копію матеріалів та висновку судової криміналістичної експертизи № 217 від 4 травня 2011 року, проведеної у кримінальній справі про навмисне вбивство ОСОБА_3 за звинуваченням ОСОБА_4, -

встановив:

10 вересня 2012 року ОСОБА_1, (далі - Позивач), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, (далі - Відповідач або НДЕКЦ), в якому просив суд зобов'язати Відповідача надати Позивачу протягом десяти днів засвідчену належним чином копію матеріалів та висновку судової криміналістичної експертизи № 217 від 4 травня 2011 року, проведеної в кримінальній справі про навмисне вбивство ОСОБА_3 за звинуваченням ОСОБА_4

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є адвокатом та здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_4 в кримінальній справі № 36-11-03-605, порушеної за ч.1 ст.115, ст.198 Кримінального кодексу України.

З метою реалізації повноважень захисника та надання правової допомоги ОСОБА_4 Позивач звернувся до НДЕКЦ з адвокатським запитом про надання копії матеріалів та висновку судової криміналістичної експертизи № 217 від 4 травня 2011 року, проти Відповідач відмовив йому у наданні запитуваних документів, посилаючись на заборону розголошувати дані досудового слідства або дізнання без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка проводила дізнання, а також на те, що захиснику надано право порушувати перед судом клопотання про витребування та приєднання до справи нових доказів.

На думку ОСОБА_1, така відмова є незаконною, оскільки він як захисник має право ознайомлюватися із всіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства та збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб.

Посилаючись на положення ст.48 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст.5-7 Закону України «Про інформацію», ст.6 Закону України «Про адвокатуру», просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, та додатково пояснив, що спір, який виник між ним та НДЕКЦ є публічно-правовим, а тому має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Представник Відповідача заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав заперечення проти позову, (а.с.39-40), та зазначив, що витребування висновків експерту в кримінальній справі має здійснюватися в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, а тому справа не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Крім того, зазначив, що відмова у наданні запитуваних Позивачем документів була законною, оскільки мотивована забороною розголошувати дані досудового слідства. З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що провадження в адміністративній справі слід закрити з огляду на нижченаведене.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, що передбачено ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок оскарження.

П.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади , орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

При цьому до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Аналіз змісту наведених норм свідчить, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з Положенням про Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, затвердженим наказом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 15 жовтня 2008 року за № 1911-7252, (а.с.31-37), НДЕКЦ входить до експертної служби МВС України, його утворено для участі в запобіганні, виявленні, розкритті, розслідуванні злочинів та інших правопорушень шляхом застосування експертно-криміналістичних засобів під час проведення дізнання, досудового слідства, оперативно-розшукових заходів, (п.п.1,2 Положення).

Основні завдання НДЕКЦ визначені п.10 Положення, та полягають у наступному: судово-експертне та техніко-криміналістичне забезпечення діяльності органів дізнання, досудового слідства із забігання, виявлення, розкриття і розслідування злочинів та інших правопорушень; провадження науково-дослідної діяльності у сфері судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення; проведення судової експертизи та досліджень у кримінальних, адміністративних, цивільних та господарських справах, а також досліджень у позасудовому провадженні, виконанні інших робіт у межах своєї компетенції; забезпечення функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС України; експлуатаційно-технічне та метрологічне забезпечення техніко-криміналістичних засобів органів внутрішніх справ; участь у розробленні техніко-криміналістичних засобів та забезпечення їх використання в практичній діяльності.

Наведене дозволяє дійти висновку, що Відповідач є експертною установою, яка не має власних владних повноважень. Докази на підтвердження того, що НДЕКЦ делеговані владні управлінські функції суду не надані.

Отже, на вирішення суду переданий спір, який виник між сторонами, жодна з яких не є суб'єктом владних повноважень, отже зазначений спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства України.

П.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги предмет спору, суб'єктний склад спірних правовідносин, а також положення ст.15 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відновлення порушених відмовою у наданні документів прав Позивача, як адвоката і як суб'єкта інформаційних правовідносин, має здійснюватися за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.157, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання надати засвідчену належним чином копію матеріалів та висновку судової криміналістичної експертизи № 217 від 4 травня 2011 року, проведеної у кримінальній справі про навмисне вбивство ОСОБА_3 за звинуваченням ОСОБА_4 - закрити.

2. Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

3. Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 17 жовтня 2012 року.

4. Ухвала складена у повному обсязі і підписана 22 жовтня 2012 року.

5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадження або згідно з ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

6. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кравченко Т.О.