АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження №22ц/2090/6904/12р.

Справа № 2-5280/2012 Головуючий 1 інст. Алтухова О.Ю.

Категорія: спадкові Доповідач - Колтунова А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Міненкової Н.О., Ларенка В.І.,

при секретарі: Моторній Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, встановлення факту належності Ѕ частини квартири померлій в порядку спільного майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

09 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, встановлення факту належності Ѕ частини квартири померлій в порядку розподілу спільного майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за законом.

Позивач посилався на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5

В шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця він прийняв спадщину. Але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що законодавством не передбачена видача свідоцтва про право власності на частку в спільному сумісному майні в разі смерті спадкодавця без її виділення в натурі.

Так, його мати, починаючи з 1996 року, перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем.

26 серпня 1998 року вони за взаємною згодою для сумісного проживання придбали квартиру АДРЕСА_1.

Договір купівлі -продажу був оформлений на відповідача.

Таким чином, вказана квартира є їх спільною сумісною власністю, так як придбана в період знаходження померлої і відповідача у фактичних шлюбних відносинах.

У зв'язку з чим, позивач просив суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_5. та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з травня 1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також, встановити факт належності Ѕ частини квартири ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку розподілу спільного майна подружжя.

Визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті його матері.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, встановлення факту належності Ѕ квартири померлій в порядку спільного майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за законом -відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на ті обставини, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

Висновки суду першої інстанції відносно того, що їм не надано доказів, які підтверджують, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з травня 1996 року проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, не відповідають доказам, що містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції не дав оцінки тій обставині, що відповідач фактично визнав факт проживання з померлою з квітня 1999 року та до самої її смерті.

Суд не з'ясував, ким і за рахунок яких грошових коштів здійснювався ремонт спірної квартири та яким чином збільшилася її вартість.

Крім того, суд необґрунтовано не застосував до даних правовідносин вимоги п.1 ст. 17 Закону України «Про власність».

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримував апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 і його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Вислухавши пояснення сторін, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що з боку позивача не надано належних та допустимих доказів того, що спірна квартира набута ОСОБА_5. та ОСОБА_2 за час спільного проживання і Ѕ частини цієї квартири входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_5

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами і не оспорюються сторонами, що ОСОБА_5 є матір'ю позивача ОСОБА_4 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Відповідно довідки двадцятої нотаріальної контори № 1942/01 -16 після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась (а.с. 61).

ОСОБА_4 посилався на ті обставини, що їм була прийнята спадщина після смерті матері відповідно до ст.. 1268 ЦК України, так як вони були зареєстровані з матір'ю в одній квартирі.

Із матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 1998 року ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 8).

При розгляді справи позивачем не було надано доказів, які підтверджують, що між ОСОБА_2 та його матір'ю була домовленість про створення спільної сумісної власності на спірну квартиру, і з вказаною метою ОСОБА_5 вкладала грошові кошти у придбання вказаної квартири.

Посилання позивача на ті обставини, що його померла мати набула право власності на Ѕ частину даної квартири, на підставі ст.. 74 СК України, обґрунтовано судом першої інстанції не прийнято до уваги, оскільки дана норма закону розповсюджується на правовідносини, які виникли після 01 січня 2004 року.

На період придбання спірної квартири, тобто на 26 серпня 1998 року, факт знаходження у фактичних шлюбних відносинах ніяких правових наслідків з майнових правовідносин між фактичним подружжям, не породжував.

У зв'язку з чим, на вказаний період судом не може бути встановлений факт знаходження у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Що стосується доводів ОСОБА_4 відносно того, що судом першої інстанції необґрунтовано не було досліджено питання ким і за чиї грошові кошти здійснювався ремонт вказаної квартири та яким чином збільшилась її вартість, то вони не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки докази в підтвердження викладених обставин позивачем не надавались, дані доводи судом першої інстанції не перевірялись, так як вони не були предметом його позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи ОСОБА_4, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка та висновки суду першої інстанції вони не спростовують.

У зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись , ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.. 308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315, ст.. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий -

Судді: