Справа №22ц-0590/6000/12 Головуючий в 1 інстанції Брежнева О.А.

Категорія 27 Доповідач: Будулуца М.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді: Курило В.П.

суддів: Будулуци М.С., Березкіної О.В.

при секретарі Перепечаєнко К.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про встановлення нікчемності правочину

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 12 березня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 12 березня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк», Банк), ОСОБА_2 про встановлення нікчемності правочину відмовлено.

З вказаним заочним рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтуванні доводів скарги апелянт посилається на те, що судом не з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для справи, договір про надання споживчого кредиту не відповідає вимогам діючого законодавства. В тексті договору не йдеться мова про умови зобов'язання щодо сплати процентів, а саме: в якій валюті мають нараховуватися та сплачуватися проценти, який механізм визначення суми процентів, тобто сторони не погодили у письмовій формі механізм нарахування та погашення процентів за договором, а тому договір є нікчемним. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про відповідність умов споживчого кредиту вимогам законодавства. При цьому суд не мотивував висновки належним чином.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились, але про час та місце розгляду справи позивач та представник відповідача повідомлені судовими повістками та телефонограмами, які отримали особисто (а.с.62, 63, 64, 67). Представник Банку в письмовій заяві просив розглянути справу без його участі та відмовити в задоволенні апеляційної скарги (а.с.65).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як зазначено в ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як зазначено в ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

За приписами ч.2 цієї ж статті Цивільного кодексу України, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що 4 червня 2007 року у письмовій формі між позичальником ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11163759000 (а.с. 5 - 9, 10 -11).

В той же день між позивачем та відповідачем був укладений договір поруки № 118499, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання позичальником перед кредитором усіх її зобов'язань, що виникли з кредитного договору № 11163759000, укладеного 4 червня 2007 року між ОСОБА_2 та Банком.(а.с. 13-14).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку, що кредитний договір в повній мірі відповідає вимогам норм законодавства, зазначеним в главах 52-53 Цивільного кодексу України та ст.ст.1054-1056 ЦК України, укладений з додержанням письмової форми, а тому відсутні підстави для задоволення позову про визнання його нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, дав належну оцінку наявним доказам і обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1

Апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

По - перше, оспорюваний кредитний договір був укладений в письмовій формі між ОСОБА_2 і Банком, в якому сторони досягли домовленості щодо всіх умов надання кредиту і відповідальності в разі порушення його умов, цей договір і графік погашення споживчого кредиту вони підписали без будь-яких заперечень і умови договору позичальник не оспорювала (а.с.5 -9, 10 -11).

На виконання умов договору позичальник отримала від Банку кредит в сумі 40 000 грн., використала кошти за призначенням і лише 12 січня 2012 року поручитель ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення нікчемності споживчого кредиту № 11163759000, стороною в якому він не є (а.с. 1- 4, 12 - 14).

По - друге, всупереч тверджень апелянта про відсутність механізму нарахування та погашення процентів за договором споживчого кредиту, механізму повернення кредиту, нарахування відсотків за користування кредитними коштами та інше, то ці всі умови визначені в п.п.1.3.1 - 1.3.4 договору, графіку погашення кредиту (додатку № 1), який є невід'ємною частиною договору про надання споживчого кредиту № 11163759000 від 4 червня 2007 року. В спірному кредитному договорі сума, що підлягає поверненню, зазначена в іноземній валюті - доларах США і не містить умов повернення кредиту в іншій валюті, ніж та, в якій він був отриманий позичальником (п.1.1 кредитного договору).

Підписавши кредитний договір, позичальник ОСОБА_2 погодилася з усіма умовами даного договору і прийняла на себе зобов'язання щодо його виконання. При укладенні договору були відомі усі його умови та не існувало ніяких умов, які б примусили позичальника прийняти їх на невигідних умовах. В день підписання оспорюваного договору ОСОБА_2 отримала його примірник, що давало їй додаткову можливість детально вивчити умови договору, з якими вона погодилась з умовами договору та використала отримані кредитні кошти на свій розсуд.

Таким чином, наведене свідчить про те, що Банк при оформленні договору виконав в повній мірі положення ст.ст. 203, 207, 638, 640, 647, 1054, 1055 ЦК України, які передбачають вимоги для чинності правочину, умови укладання договору та письмову форму укладення кредитного договору. Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України нікчемним є лише кредитний договір, який укладений з недодержанням письмової форми.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставні та підлягають відхиленню, оскільки порушень законодавства з боку Банку не встановлено.

За вказаних обставин рішення суду є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 апеляційний суд відхиляє, а рішення суду - залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 12 березня 2012 року - відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 12 березня 2012 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: