Справа 2-822/11 року

          ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Дем’яненко Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, мотивуючи позовні вимоги тим, що 28 грудня 2007 року ОСОБА_2 відповідно до кредитного договору № 061-07М, отримано у ПАТ КБ «Приватбанк» кредит в сумі 10000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28 вересня 2010 року.

Однак в порушення умов договору та норм цивільного законодавства України ОСОБА_2 не виконує зобов’язання, у зв’язку з чим станом на 10 серпня 2011 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 6661,12 доларів США, 3641,25 доларів США заборгованість по відсотках, а також пені в розмірі 2056,73 доларів США, а всього 12 359,10 доларів США, що за офіційним курсом складає 98502,27 грн.

У зв’язку з тим, що в добровільному порядку відповідачка не бажає погашати заборгованість, ПАТ КБ «Приватбанк» просить стягнути вищезазначену суму та судові витрати по справі солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскільки остання є поручителем відповідачки на підставі укладеного 28 грудня 2007 року Договору поруки № ДП061-07-М, згідно до вимог якого ОСОБА_3 зобов’язалася перед позивачем відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки на час слухання справи суду не повідомили.

З урахуванням думки представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 061-07М від 28 грудня 2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» зобов’язалося надати ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 10000,00 доларів США з базовою відсотковою ставкою 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28 вересня 2010 року (арк. справи 9-13).

Згідно умов вказаного договору, позичальник зобов’язується здійснювати погашення заборгованості по кредиту, відсоткам за його користування, а також сплачувати пеню на умовах, передбачених договором.

Спірний договір відображає повне розуміння сторонами предмету договору.

Відповідачка ОСОБА_2 не виконує зобов’язання згідно кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 10 серпня 2011 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 6661,12 доларів США, 3641,25 доларів США заборгованість по відсотках, а також пені в розмірі 2056,73 доларів США, а всього 12 359,10 доларів США, що підтверджується розрахунком боргу (арк. справи 5-6).

З урахуванням службового розпорядження НБУ від 10 серпня 2011 року сума заборгованості за кредитним договором дорівнює 98 502,27 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 53089,12 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 29020,76 грн., а також пені за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором в розмірі 16392,13 грн. (арк. справи 129-131).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3, було укладено 28 грудня 2007 року договір поруки №ДП017-08-М, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язалася солідарно відповідати перед банком у повному обсязі, на тих же умовах, та в ті ж строки, що і ОСОБА_2 за несвоєчасне та повне виконання зобов'язань позичальника, які виникають з умов кредитного договору (арк. справи 14).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, слід зазначити, що ч. 2 вказаної статті наголошує, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Тому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Разом з цим, згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх зобов'язань. Частина 2 ст. 554 ЦК України передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не передбачено договором поруки.

Таким чином, з умов укладеного кредитного договору, договору поруки та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.

З урахуванням встановлених обставин, щодо наявності вини ОСОБА_2 у невиконанні зобов'язання перед позивачем, відмови відповідачів в односторонньому порядку виконувати взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачів коштів за кредитним договором суд бере до уваги положення ст. 533 ЦК України, якими передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях, а якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно розрахунку позивача, проведеного відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого службовим розпорядженням НБУ, сума заборгованості по кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача становить еквівалент 98 502,27 грн., який підлягає стягненню на користь позивача.

          Перевіривши арифметичній розрахунок позивача судом встановлено, що вказані ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати – судовий збір в розмірі 985,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., оскільки підстав для звільнення відповідачів від судових витрат судом не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 553-554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 98 502,27 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 53089,12 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 29020,76 грн., а також пені за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором в розмірі 16392,13 грн., та судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 985,02 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 99 607,29 (дев’яносто дев’ять тисяч шістсот сім гривень 29 копійок) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Судацьким міським судом за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення за формою, змістом та в порядку, передбаченими ст.ст. 228, 229 ЦПК України.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя М. Сич