ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 22/217

23.10.06 р.

За позовом          Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Правекс-Страхування”

До          Комунального підприємства “Київпастранс”

про          стягнення 4 949,62 грн.

Суддя    Шкурат А.М.

Представники  

від позивача          Кабанячий Р.В. (дов. № 91від 02.20.2006р.)

                             Кольвах С.Ю. (дов. № 101 від 19.10.2006р.)

від відповідача          Бондарь В.О. (дов № 06/328 від 30.12.2005р.)

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Правекс-Страхування” звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства “Київпастранс” 4 949,62 грн. суми компенсації страхових виплат відшкодування в порядку регресу.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу від 8 квітня 2005 року внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди виплатив страхування громадянину Бородуліну В.М., а отже отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб –тролейбус, яким скоєно дорожньо-транспортну пригоду, належить відповідачеві, останній зобов’язаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму, у тому числі 4 649,62 грн. безпосередньо страхового відшкодування та 300,00 грн. суму вартості автотоварознавчого дослідження, сплаченого позивачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов визнає в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки від 30 березня 2006 року Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві та постанови від 5 квітня 2006 року Подільського районного суду м. Києва, 24 лютого 2006 року була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої заподіяна шкода автомобілю “Мазда 626”, д/н 449 50 КЕ, яким керував Бородулін В.М. Особою, винною у скоєнні ДТП, визнано водія тролейбуса, д.н.з 4806, Мельника О.П.

Відповідно до висновку № 1399 автотоварознавчого дослідження від
4 березня 2006 року, сума матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу в ДТП складає 8 989,87 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 926 від 21 березня 2006 року за проведене автотоварознавче дослідження транспортного засобу “Мазда 626”, позивач сплатив ТОВ “Центр Правової допомоги “Правозахист” 300,00 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору ТЗЛ № 476242 добровільного страхування транспортного засобу від 8 квітня 2005 року, який діяв до 8 квітня 2006 року, із сертифікатом до нього № 476242-1 від 8 квітня 2005 року. Страховиком є позивач, страхувальником є громадянин Бородулін В.М.

Як вбачається з розрахунку виплати страхового відшкодування та платіжного доручення № 1592 від 18 травня 2006 року, позивачем було сплачено на користь Бородуліна В.М. суму відшкодування матеріального збитку, яка, за вирахуванням франшизи та у межах ліміту відповідальності, становить 4 649,62 грн.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. До того ж, у статті 27 Закону України “Про страхування” зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки від 30 березня 2006 року Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, транспортний засіб –тролейбус, яким спричинено дорожньо-транспортну пригоду, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю, який належить громадянину Бородуліну В.М., належить відповідачу.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, позивач отримав право звернення до відповідача з вимогою про відшкодування збитків, які позивач сплатив потерпілій особі –Бородуліну В.М., а також право звернення до відповідача з вимогою про відшкодування суми, сплаченої позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу.

У частині п’ятій статті 1187 Цивільного кодексу України зазначається, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу “Мазда 626”, д.н. 44950 КЕ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди потерпілому Бородуліну В.М. не надав, твердження позивача не спростував.

За таких обставин суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого позивачем громадянину Бородуліну В.М., в сумі 4 649,62 грн., а також про стягнення з відповідача суми в розмірі 300,00 грн., сплаченої позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу, а загалом сума до стягнення складає 4 949,62 грн.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1187 (ч.ч. 1, 2, 5), 1188 (ч. 1), 1191 (ч.1) ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства “Київпастранс” (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2, п/р 2600600012840 в ВАК КБ “Хрещатик”
у м. Києві, МФО 300670, код 31725604) на користь Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Правекс-Страхування” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/2, п/р 2650300000662 в АКБ “Правекс-Банк”, МФО 321983, код 20036721) 4 949 (чотири тисячі дев’ятсот сорок дев’ять) грн. 62 коп. компенсації затрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.          

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його прийняття.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат