Справа ? 2-0-59/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“14” березня 2008 року м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді САВЛУК Т.В.
при секретарі Паріста Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа Киїське міське управління юстиції про встановлення факту родинних відносин,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту , що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є його батьком, мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1, на частину квартири АДРЕСА_2, а також на вклад, який він, як спадкоємець за законом, має право успадкувати. Після його звернення 09 січня 2007 року до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ім'я його батька та його ім'я по-батькові не співпадають, ОСОБА_4 змінив своє ім'я. В архіві Відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в м. Києві запису акта про зміну імені на громадянина ОСОБА_4 не виявлено. Факт наявності родинних відносин з ОСОБА_3 заявнику необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3.
Заявник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав свої вимоги з підстав, викладених у поданій заяві.
Представник зацікавленої особи Десятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, до суду надана письмова заява про розгляд справи у відсутності їх уповноваженого представника та винесення рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.
Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Статтею 234 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується поясненнями заявника, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане Відділом реєстрації смерті у м. Києві 27.11.2006 року, актовий запис 721717 (а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1, на частину квартири АДРЕСА_2, а також на банківський вклад, який відкритий на ім'я померлого, які заявник, як спадкоємець за законом, має право успадкувати (а.с. 14, 15, 16).
09 січня 2007 року заявник ОСОБА_2 звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ім'я його батька та його ім'я по-батькові не співпадають, доказів, які мали підтвердити, що за життя ОСОБА_3 змінив своє ім'я надано не було.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_2 доведено той факт, що померлий ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_2 перебували в родинних стосунках, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, батьком зазначено ОСОБА_4 (а.с. 12).
Як вбачається з наданих суду доказів, особисті документи померлого виписано на ім'я ОСОБА_3, а саме, профспілковий квиток, виданий 02.04.1961 року, військовий квиток, виданий 01 червня 1964 року народження, посвідчення учасника бойових дій, ощадкнижка, свідоцтво про право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_2, державний акт на право приватної власності на землю, які були досліджені під час розгляду судової справи.
Однак, в архіві Відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в м. Києві запису акта про зміну імені на громадянина ОСОБА_2 не виявлено (а.с. 9).
Довідкою Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві (форма ?1) також підтверджується , що за життя ОСОБА_3 був зареєстрований за місцем проживання під ім'ям „ОСОБА_2”, даних про зміну ім'я даною установою не зареєстровано.
Будучи допитаними у якості свідків по справі родичі померлого ОСОБА_3, а саме: ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, які надали в суді аналогічні покази, підтвердили, що покійний ОСОБА_3 був рідним батьком ОСОБА_2.
Суд не має підстав брати під сумнів достовірність фактів, які повідомили свідки, даних про зацікавленість свідків під час розгляду судової справи не виявлено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про встановлення факту родинних стосунків з померлим ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, підлягає задоволенню.
Встановлення даного факту має для заявника ОСОБА_2 юридичне значення, оскільки він має намір приймати спадщину як спадкоємець за законом.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10,58,88, 208,209,212-215, 218, 234 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, є рідною матірю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4року народження.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
С у д д я