Справа № 2208/6878/12
Номер провадження 1/2208/501/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2012 р. м. Кам'янець-Подільський в складі: головуючого судді Черепахіна В.О.
з участю секретаря Мостової Н.С.
прокурора Стрельчука А.І.
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам’янець-Подільському справу по обвинуваченню ОСОБА_2, 25 листопада 1971року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, єврея, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, працюючого директором ПП «Вест 2002», раніше судимого:
- 26 вересня 1994року Тернопільським обласним судом за ч.1 ст.80, ст.17 ч.1 ст.79, ст.17 ч.2 ст.79, ст.44,ст.42 КК України (1960року) до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна;
- 8 лютого 2002року Кам’янець-Подільським районним судом Хмельницької області за ч.5 ст.19, ст.17, ч.2 ст.141 КК України (1960року), ч.1 ст.263 КК України, ст.42 КК України (1960року) до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців без конфіскації майна, звільненого 8 серпня 2005року по відбуттю строку покарання
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, суд-
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_2 3 грудня 2009року близько 13години спільно з особою, відносно якої справа закрита на підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України ( в редакції Закону від 28 грудня 1960року), знаходячись в приміщенні торгового центру «Піраміда», що розташований по вул.Соборна,27 в м.Кам’янець-Подільському, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась в зневажливому ставленні до громадського порядку, ігноруванні існуючих в суспільстві елементарних правил поведінки, добропристойності та моралі, підійшли по потерпілого ОСОБА_1, який знаходився на своєму робочому місці у відділі мобільного зв’язку «Life», де ОСОБА_2 безпричинно, умисно наніс ОСОБА_1 один удар кулаком в область обличчя, заподіявши останньому легке тілесне ушкодження у вигляді синяка лівої половини обличчя, від якого потерпілий впав на підлогу. Продовжуючи свої хуліганські дії та не реагуючи на прохання ОСОБА_3 припинити їх вчинення, ОСОБА_2 спільно з особою, відносно якої справа закрита на підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України (в редакції Закону від 28 грудня 1960року), одночасно нанесли ОСОБА_1 близько десяти ударів ногами по тулубу, заподіявши останньому фізичну біль. Після чого, з метою продовження хуліганських дій, підняли руками потерпілого з підлоги, та, тримаючи його за куртку, вивели з приміщення торгового центру на вулицю Соборну та завели під арку, розташовану між будинками №25 та №27, де припинили свої хуліганські дії, оскільки ОСОБА_3 стала перед ОСОБА_1 та повідомила, що викликала працівників міліції.
В судовому засіданні підсудний винності в інкримінованому йому злочині не визнав, категорично заперечив ту обставину, що наносив потерпілому будь-які удари і суду показав, що дійсно 3 грудня 2009року близько 13години разом із ОСОБА_4 випадково проходячи біля ТЦ «Піраміда»побачив, як незнайомий йому на той час потерпілий ОСОБА_1 сперечався з також незнайомою йому жінкою, при цьому шарпав її за одяг, на що він підійшов та зробив ОСОБА_1 зауваження. Після цього ОСОБА_1 відразу ж пішов в середину торгового центру, а за ним побіг ОСОБА_4 Не розуміючи, що сталося, він пішов слідом за ними і коли спускався вниз сходами до торгового залу, то ОСОБА_1 вже назад піднімався з торгового залу по сходах на вулицю, при цьому тримаючись рукою за обличчя, а слідом за ним йшов ОСОБА_4 Тоді він разом із ОСОБА_4 слідом за ОСОБА_1 вийшли на вулицю, де потерпілий їм повідомив, що викликав працівників міліції, які дійсно приїхали через деякий час.
Не дивлячись на те, що підсудний винності у вчиненні хуліганства не визнав, суд, дослідивши матеріали справи, допитавши потерпілого та свідків, проаналізувавши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочині, повністю доказана на досудовому слідстві і знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Так, із показань потерпілого ОСОБА_1 вбачається, що тривалий час перебуває з ОСОБА_5 в неприязних відносинах. В грудні 2009року між ними виник черговий конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 заявила, що зателефонує «кому потрібно», люди приїдуть і з ним «розберуться». І дійсно, через декілька днів, після цієї заяви ОСОБА_5, коли він знаходився на своєму робочому місці в ТЦ «Піраміда»та стояв повернутим обличчям до торгової вітрини, а спиною, відповідно, до торгового залу, то почув чоловічий голос, який сказав: «Це він?», а ОСОБА_5 сказала: «Так»і пішла у свій відділ. Коли він розвернувся, то перед ним стояли на той час невідомі йому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Без будь-яких пояснень ОСОБА_2 наніс йому рукою удар в обличчя, від якого в нього потемніло в очах і він впав на підлогу та закрив руками обличчя, розуміючи, що його будуть бити. Після чого відчув як йому нанесли близько 10 ударів ногами по тулубу і обличчю. При цьому потерпілий ствердив, що удари ногами йому наносили і ОСОБА_2 і ОСОБА_4, оскільки удари одночасно наносилися як по тулубу, так і по голові та обличчю. В цей час ОСОБА_3 почала кричати, що вони роблять і що викличе працівників міліції. Тоді ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з обох сторін його підняли за куртку та вивели з приміщення торгового центру на вулицю, де наказали сідати в їхній автомобіль, на що він відмовився, і вони пішли під арку. За ними вибігла ОСОБА_3 і повідомила, що викликала працівників міліції і що вони вже їдуть. Дійсно дерез деякий час приїхали працівники міліції, які відразу ж відібрали в нього заяву про його побиття ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Завдану злочином шкоду йому ОСОБА_2 відшкодовано в повному обсязі, а тому будь-яких претензій до нього не має, вони з ОСОБА_2 примирилися, а тому просить його суворо не карати та не позбавляти волі, а також закрити провадження в справі в частині заявленого ним цивільного позову до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Свої показання потерпілий ОСОБА_1 підтвердив під час проведення очної ставки із ОСОБА_4 (а.с.87-88), а також під час проведення з його участю відтворення обстановки та обставин події (а.с.187), під час якого потерпілий в деталях розказав та показав на місці як та при яких обставинах йому наносили удари ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Із показань в судовому засіданні очевидця події - свідка ОСОБА_3 вбачається, що на початку грудня 2009року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виникла словесна суперечка, в ході якої остання заявила, що зателефонує «кому потрібно», приїдуть люди і «розберуться»з ним. І дійсно через декілька днів після цієї суперечки, коли вона знаходилася біля свого торгового відділу, а ОСОБА_1 стояв біля свого торгового відділу і був обернений обличчям до торгової вітрини, повз неї пройшли на той час невідомі їй ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а ОСОБА_5 при цьому показала рукою на ОСОБА_1 Коли ОСОБА_1 обернувся, то ОСОБА_2 наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого ОСОБА_1 впав на підлогу. Відразу ж ОСОБА_2 та ОСОБА_4 почали наносити ОСОБА_1 удари ногами. Тоді вона почала кричати щоб вони припинили бити ОСОБА_1 і що викличе працівників міліції. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підняли ОСОБА_1 за куртку і вивели з ТЦ на вулицю. Вона вибігла слідом за ними і викликала по мобільному телефону працівників міліції, про що повідомила ОСОБА_2 та ОСОБА_4 А коли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 завели ОСОБА_1 під арку, то вона стала між ними та знову зателефонувала працівникам міліції, на що ОСОБА_2 їй повідомив, що не потрібно нікого викликати і що вони вже не будуть бити ОСОБА_1, а лише з ним поговорять.
Свої показання свідок ОСОБА_3 підтвердила під час проведення очної ставки із ОСОБА_4 (а.с.89-90).
Зазначені показання потерпілого та свідка ОСОБА_3, які вони давали як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, є незмінними, послідовними, узгоджуються між собою та іншими об’єктивними доказами по справі, що свідчить про їх об’єктивність та правдивість, а тому не вірити їм у суду підстав не має.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що між потерпілим та ОСОБА_5 постійно виникали конфлікти. Також свідок показала, що ОСОБА_5 їй постійно скаржилась, що ОСОБА_1 її постійно ображає та обзиває нецензурними словами. 3 грудня 2009року вона була свідком того, як біля ОСОБА_1 стояв ОСОБА_4 і дав ОСОБА_1 ляпаса. Пізніше, на вулиці бачила ОСОБА_1, який тримав біля носу хустинку.
Із показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 вбачається, що вона була свідком неодноразових конфліктів між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, під час яких ОСОБА_1 ображав ОСОБА_5, принижував та погрожував їй, а також кидав в неї пляшку з водою. Також свідок повідомила, що ОСОБА_5 попросила свого знайомого поговорити з ОСОБА_1, а після цього вона була свідком розмови ОСОБА_1 з невідомим їй чоловіком біля торгового відділу, де працює ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_1 махав руками, а незнайомець дав йому ляпаса.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили ту обставину, що між потерпілим та ОСОБА_5 постійно виникали конфлікти. Також свідки показали, що свідком побиття ОСОБА_1 вони не були, однак від колег їм відомо, що йому хтось дав ляпаса по обличчю.
Із показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 вбачається, що свідком подій, що відбувалися 3 грудня 2009року в приміщенні ТЦ «Піраміда»вона не була, однак в той час вона знаходилася у своєму торговому відділі і чула шум біля торгового відділу, де працював ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 3 грудня 2009року близько 14години на прохання ОСОБА_1 прийшов в ТЦ «Піраміда», де побачив працівників міліції та ОСОБА_1, в якого одна сторона обличчя була червоною, на кофті у нього були краплі крові і він тримав серветку біля щоки. Від своїх колег дізнався, що ОСОБА_1 побили двоє хлопців через конфлікт із ОСОБА_5, що виник напередодні.
А із показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 –матері потерпілого вбачається, що в 2009році її син ОСОБА_1 прийшов додому з розбитим носом та розповів, що на роботі на нього напали двоє та побили.
Факт неприязних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а також виникнення між ними постійних конфліктів підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що 3 грудня 2009року близько 13години до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його побили двоє невідомих чоловіків, після чого вивели на вулицю та намагалися з ним поговорити. По приїзду до ТЦ «Піраміда»ОСОБА_1 розказав, що коли він знаходився на своєму робочому місці, то до нього підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і без будь-яких пояснень ОСОБА_2 наніс йому удар в обличчя, від якого він впав на підлогу, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 почали наносити йому удари ногами по різних частинах тулуба та голови. Їх дії припинила ОСОБА_3.
Із показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 вбачається, що 3 грудня 2009року перебував в складі СОГ. Близько 13 години від чергового по міськвідділу отримав повідомлення про те, що в ТЦ «Піраміда»побили працівника магазину мобільного зв’язку. Приїхавши на місце події, побачив незнайомого йому на той час ОСОБА_1, в якого було розбите обличчя, а з носу текла кров, і який повідомив, що його побили двоє невідомих йому чоловіків. Після цього він запросив ОСОБА_1 в службовий автомобіль, де склав протокол усної заяви (повідомлення) про злочин.
Особа, відносно якої справа закрита на підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України (в редакції Закону від 28 грудня 1960року), ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що на початку грудня 2009року до нього зателефонував його знайомий на ім’я ОСОБА_4, який розповів йому, що до його дружини чіпляється один чоловік і попросив поговорити з даним чоловіком. 3 грудня 2009року він разом із ОСОБА_2 під’їхали до ТЦ «Піраміда», де зустріли ОСОБА_5, яка їм розповіла, що ОСОБА_1 постійно ображає її, а на передодні кинув в неї пластиковою пляшкою з водою. З метою захистити ОСОБА_5 він спустився в торговий зал ТЦ «Піраміда»та підійшов до ОСОБА_1 щоб поговорити з ним. Однак ОСОБА_1 підвищеним тоном запитав в нього чого він від нього хоче, образив його нецензурною лайкою, став у спортивну стійку та, піднявши кулаки, почав ними розмахувати, намагаючись нанести йому удари. Від першого удару ОСОБА_4 відхилився, а другий удар намагався відсторонити рукою, і при цьому долонею дістав обличчя ОСОБА_1 та зачепив його по носу, від чого з носу ОСОБА_1 потекла кров. Після цього ОСОБА_1 відразу ж вибіг на вулицю. ОСОБА_2 в цей момент спустився по сходах в торговий зал і стояв біля сходів. Вийшовши на вулицю, він побачив ОСОБА_1, який стояв біля арки, що з’єднує житлові будинки, і якому він запропонував поговорити, на що ОСОБА_1 відмовився. В цей час до них підійшов ОСОБА_2, а після нього підбігла незнайома йому на той час ОСОБА_3, яка почала кричати, що викликала працівників міліції, які дійсно невдовзі приїхали до ТЦ «Піраміда». Свідок заперечив факт нанесення ним ОСОБА_1 ударів ногами, а також факт нанесення ОСОБА_2 потерпілому будь-яких ударів.
Свої показання ОСОБА_4 підтвердив під час проведення з його участю відтворення обстановки та обставин події (а.с.92-100), при цьому на місці розказав і показав як та при яких обставинах у нього відбувався конфлікт із ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що перебуває із потерпілим в неприязних відносинах, внаслідок чого вони постійно конфліктують, один з яких мав місце 1 грудня 2009року, під час якого ОСОБА_1 кинув в неї пластикову пляшку з водою. А 3 грудня 2009року в обідній час, коли вона виходила з ТЦ на вулицю, то біля входу зустріла ОСОБА_1, який в свою чергу заходив в ТЦ, де у них виник черговий конфлікт, під час якого ОСОБА_1 кричав на неї, штовхнув та шарпнув за куртку, після чого спустився вниз до торгового залу. В цей час повз ТЦ «Піраміда» проходив її знайомий ОСОБА_4 разом із незнайомим їй на той час ОСОБА_2, яким вона розповіла про конфлікти із ОСОБА_1 Вислухавши її, ОСОБА_4 захотів поговорити з ОСОБА_1 та зайшов в приміщення торгівельного центру, а вона пішла слідом за ним. Підійшовши до ОСОБА_1, який стояв біля свого робочого місця, ОСОБА_4 запитав у нього чому він ображає жінку та запропонував вийти на вулицю поговорити. Однак ОСОБА_1, нічого не говорячи, став у спортивну стійку і почав замахуватися кулаками на ОСОБА_4, який від ударів відхилився та, обороняючись, ненавмисно ударив по обличчю ОСОБА_1. Після чого ОСОБА_1 вибіг на вулицю. ОСОБА_5 також заперечила факт нанесення ОСОБА_4 ОСОБА_1 ударів ногами, а також факт нанесення ОСОБА_2 потерпілому будь-яких ударів.
Зазначені показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом оцінюються критично, оскільки вони є суперечливими, не узгоджуються з іншими об’єктивними доказами по справі та спрямовані на уникнення відповідальності за вчинений ОСОБА_2 та особою, відносно якої справа закрита на підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України (в редакції Закону від 28 грудня 1960року) злочин, оскільки ОСОБА_4, як встановлено в судовому засіданні є безпосереднім учасником вчинення хуліганських дій, а ОСОБА_5 є його знайомою та є особою, через яку були вчинені хуліганські дії, а отже є зацікавленими в результатах розгляду справи.
Спричинення підсудним та особою, відносно якої справа закрита на підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України (в редакції Закону від 28 грудня 1960року) потерпілому легких тілесних ушкоджень у вигляді синяка лівої половини обличчя об’єктивно підтверджується висновком судово-медичної експертизи №222 від 17.12.2009 (а.с.26). Із зазначеного висновку вбачається, що вказане тілесне ушкодження в потерпілого утворилось внаслідок удару тупим твердим предметом, що спростовує показання підсудного та свідка ОСОБА_4, що ударів потерпілому вони не наносили.
Як видно із протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 03.12.2009року (а.с.7) потерпілий ОСОБА_1 повідомив про спричинення йому 3 грудня 2009року близько 13год.00хв. в приміщенні ТЦ «Піраміда»тілесних ушкоджень двома невідомими йому громадянами.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 03.12.2009року та схеми до нього (а.с.9-10) оглянуто приміщення торгового залу ТЦ «Піраміда», що розташований по вул..Соборна,27 в м.Кам’янець-Подільському, де підсудний спільно з особою, відносно якої справа закрита на підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України ( в редакції Закону від 28 грудня 1960року), вчинив хуліганські дії та спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Згідно протоколів пред’явлення осіб для впізнання від 20.01.2010року (а.с.85-86) потерпілий ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 впізнали ОСОБА_4, як особу яка разом зі своїм товаришем 3 грудня 2009року в ТЦ «Піраміда»побили ОСОБА_1
Таким чином, винність ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю доведена і його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Невизнання підсудним винності у вчиненому злочині суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин, а твердження підсудного, що він не наносив потерпілому будь-яких ударів є безпідставними, надуманими, будь-якими об’єктивними доказами не підтверджені, а спростовуються вище наведеними доказами по справі.
При цьому судом враховується та обставина, що ОСОБА_2 добровільно відшкодував потерпілому завдану йому моральну шкоду, тобто фактично визнав свою винність у її спричиненні.
При обранні підсудному виду покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Як особа, ОСОБА_2 раніше двічі судимий за вчинення тяжких злочинів, компрометуючими даними відносно нього ЖЕО ТСЖББ не володіє, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність у потерпілого до ОСОБА_2 будь-яких претензій, примирення потерпілого з підсудним, прохання потерпілого суворо не карати підсудного і не позбавляти його волі, а також наявність на утриманні малолітньої дитини є обставинами, що пом’якшують покарання підсудного.
Рецидив злочинів є обставиною, що обтяжує покарання підсудного.
Тому з урахуванням обставин справи, особи підсудного, ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст.296КК України.
Враховуючи наявність в ОСОБА_2 двох непогашених судимостей та обставини, що обтяжує його покарання, суд не вбачає підстав для призначення йому покарання у виді обмеження волі, яке також передбачене санкцією ч.2 ст.296 КК України, і на думку суду призначення ОСОБА_2 даного виду покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та обставини, за яких був вчинений злочин, особу винного, наявність кількох обставин, що пом’якшують покарання підсудного, відсутність у потерпілого до ОСОБА_2 будь-яких претензій і його прохання суворо не карати та не позбавляти волі ОСОБА_2, що підсудний та потерпілий примирилися, наявність на утриманні в підсудного малолітньої дитини, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, а тому знаходить можливість застосувати при призначенні покарання ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням із покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України.
Справу в частині цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди необхідно закрити в зв’язку з відмовою цивільного позивача від позову.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
Справу в частині цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди закрити в зв’язку з відмовою цивільного позивача від позову.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Арешт, накладений на майно обвинувачених ОСОБА_2 –автомобіль «MITSUBISHI Pajero», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4 –автомобіль «HYUNDAI Tucson», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, накладений постановою про накладення арешту на майно від 29.05.2012року (а.с.182) після набрання вироком законної сили скасувати.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О