Справа № 2404/1124/2012
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2012 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого - судді Пухарєвої О.В.,
при секретарі –Климус Г.В.,
з участю прокурора – Плохути Є.П.,
потерпілого –ОСОБА_1
захисника –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження смт. Знамянка Знамянського р-ну Кіровоградської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовозобов’язаного, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, особи без громадянства, росіянина, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, не військовозобов’язаного, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_3 спільно з підсудним ОСОБА_4, знаходячись за приміщенням Заставнівського районного будинку культури, що розташований по вулиці Незалежності м. Заставна, підійшли до потерпілого ОСОБА_1, не звертаючи уваги на присутність сторонніх осіб, безпричинно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи правила поведінки та моралі, загальноприйняті в суспільстві, з особливою зухвалістю почали наносити потерпілому ОСОБА_1 удари руками та ногами по різних частинах тіла.
В результаті хуліганських дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців: навколо правого ока, в ділянці чола з права, на верхньому повікові лівого ока, в ділянці правої вушної раковини, в ділянці лівої лопатки, в ділянці поперекового відділу хребта, в ділянці грудного відділу хребта, в ділянці правої лопатки; крововилива в склеру правого ока; саден: по передній поверхні грудної клітини справа, по боковій поверхні шиї справа, в надбрівній ділянці зліва; струсу головного мозку, які відповідно до висновку експерта №244-Е від 18.06.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав суду, що в ніч з 22 на 23 травня 2012 року перебував на міській площі в м.Заставна на дискотеці з нагоди Дня міста. Разом з ним були його друзі ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Приблизно біля першої години вони відійшли, а дівчата продовжували танцювати. Повернувшись ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомили, що до них підходив ОСОБА_1, який запропонував інтим за випивку та гроші. Вони з ОСОБА_4 вирішили розібратися з ОСОБА_1. ОСОБА_4 відкликав ОСОБА_1 в сторону і вони пішли за ріг Палацу культури, він йшов позаду. Зайшовши за Палац культури, він побачив, що ОСОБА_1 лежить на землі, а поряд перебуває ОСОБА_4. Далі він почав наносити ОСОБА_1 удари ногами по різних частинах тіла, одночасно з ним удари руками наносив і ОСОБА_4. Побиття тривало біля 5-10 хвилин. Після побиття ОСОБА_1 залишили лежати на землі.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину у вчинені злочину визнав повністю щиро розкаявся та показав суду, що в ніч з 22 на 23 травня 2012 року перебував на міській площі в м.Заставна на дискотеці з нагоди Дня міста. Разом з ним були його співмешканка ОСОБА_6, сусід ОСОБА_3 та його дівчина ОСОБА_7. Приблизно біля першої години вони з ОСОБА_3 пішли в магазин, а дівчата залишилися біля Палацу культури. Повернувшись назад, дівчата їм повідомили, що до них підходив ОСОБА_1, який пропонував їм інтим за випивку та гроші. Даний факт його дуже обурив, тому побачивши ОСОБА_1, він запропонував йому відійти в сторону, щоб поговорити. Зайшовши за ріг Палацу культури, він наніс ОСОБА_1 двічі удар рукою в обличчя, від чого останній упав на землю. В цей час підійшов ОСОБА_3, який почав наносити ОСОБА_1 удари ногами по різних частинах тілах, а він наносів удари руками по різних частинах тіла. Побиття тривало біля 5-10 хвилин. Після побиття ОСОБА_1 залишили лежати на землі.
Крім повного визнання вини самими підсудними, їх вина повністю доводиться і іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінальної справи, які у відповідності до ст.299 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися, оскільки фактичні дані, які підтверджуються цими доказами підсудні та інші учасники судового розгляду не заперечували та не оспорювали. З’ясувавши розуміння учасниками процесу зміст обставин, які не будуть досліджуватися, не маючи сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом підсудних, потерпілого, дослідженням висновків експертизи та матеріалів, що характеризують особи підсудних.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що 22 травня 2012 року перебував в гостях у матері. Біля першої години по дорозі біля Палацу культури зустрів ОСОБА_6 та її подругу ОСОБА_7, яким запропонував випити пива, однак дівчата відмовилися. Через деякий час до нього підійшов ОСОБА_4, який попросив відійти в сторону. Зайшовши за палац культури, на площадку між магазином та Палацом культури ОСОБА_4 нічого не пояснюючи наніс йому удар в область обличчя. Від вказаного удару він дещо подався назад, і замахнувся, щоб віддіти ОСОБА_4, однак відчув удар ззаді в область голови. Від вказаного удару впав на землю. Перебуваючи на землі відчував, як йому наносять одночасно удари ногами по різних частинах тіла декілька чоловік. Побиття тривало приблизно десять хвилин.
Висновком комісійної судово-медичної експертизи №029 від 17.02.-15.03.2012 року у підтверджується, що у потерпілого ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців: навколо правого ока, в ділянці чола з права, на верхньому повікові лівого ока, в ділянці правої вушної раковини, в ділянці лівої лопатки, в ділянці поперекового відділу хребта, в ділянці грудного відділу хребта, в ділянці правої лопатки; крововилива в склеру правого ока; саден: по передній поверхні грудної клітини справа, по боковій поверхні шиї справа, в надбрівній ділянці зліва; струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого їм злочину. Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.296 КК України, оскільки вони своїми умисними діями вчинили хуліганство, тобто грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особи підсудних та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є щире каяття та сприяння у розкритті злочину. Обставиною, що обтяжує покарання підсудним судом не встановлено.
Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, потерпілий до нього не має претензій матеріального та морального характеру.
Враховуючи вищевикладені обставини, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд вважає за доцільне призначити покарання у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений підсудним злочин у виді позбавлення волі. При цьому суд вважає, що на підставі ст. 75 КК України виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства із звільненням від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.
Суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, потерпілий до нього не має претензій матеріального та морального характеру.
Враховуючи вищевикладені обставини, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд вважає за доцільне призначити покарання у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений підсудним злочин у виді позбавлення волі. При цьому суд вважає, що на підставі ст. 75 КК України виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства із звільненням від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.
Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд залишає без розгляду згідно поданої останнім заяви.
Речові докази по кримінальній справі відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З а с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому показання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_3 зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Контроль за поведінкою засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покласти на орган виконання покарань за місцем його проживання.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Заставнівський районний суд.
Суддя: Пухарєва О. В.