2/1412/4578/12

РІШЕНЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

12.10.2012 р. Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Корнешової Т.В.,

при секретарі Демиденко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

У серпні 2012р. позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою №47 по вул.Ген.Карпенко,67 у м.Миколаєві, посилаючись на те, що вона є власником квартири, у якій відповідач, її колишній чоловік, зареєстрував своє місце проживання у 2008р., але не проживав, оскільки постійно проживає у Литві.

У судовому засіданні позивач була відсутня, надала заяву про підтримку позову і розгляд справи без її участі.

Відповідач у встановленому порядку повідомлявся про час і місце судового розгляду, але до суду не з’явився. За таких обставин суд за згодою позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано 24 грудня 1991р.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15.04.2004р.

Згідно копії довідки форми №3 ТОВ «Ліски-М»від 16.07.2012р. право користування даним житлом з 19.06.2008р. до 19.05.2011р. мав відповідач ОСОБА_2, проте у спірному житлі він не проживає з 2008р., що підтверджується актом майстра дільниці ТОВ «Ліски-М»від 16.07.2012р.

Хоча відповідач реєструвався у спірному житлі на певний час, проте за адресними даними реєстраційного органу його реєстрація за адресою житла позивача досі зберігається.

Відповідно до ст.156ЖК України, ст.405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом, та втрачають таке право у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Обставин, які б свідчили про поважність відсутності відповідача у жилому приміщенні позивача понад зазначені строки, судом не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстав для збереження за відповідачем права користування житлом, яке є власністю позивача, не має, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідача понесені і документально підтверджені судові витрати у розмірі 110грн.

Керуючись ст.ст.212-215,226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, 01.01.1951р.народження, таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 110грн.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення чи з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Суддя: Т.В.Корнешова