2/1412/3018/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.10.2012 р. Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Корнешової Т.В.,

при секретарі Демиденко Н.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

їх представника адвоката ОСОБА_3,

представника відповідача адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до ОСОБА_5

про визначення частки померлого у справі спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У лютому 2012р. позивачі звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням наступних уточнень, просять виділити 1/2 частку померлого ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану за відповідачкою, та визнати за кожним право власності в порядку спадкування за померлим на 1/3 від 1/2 частки на зазначену квартиру, посилаючись в обґрунтування вимог на те, що спірна квартира була придбана в період шлюбу відповідача та спадкодавця ОСОБА_6, частка останнього у праві власності не виділена, що перешкоджає отриманню позивачами свідоцтва про право на цю спадщину.

У судовому засіданні позивачі вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на зазначені обставини; представник відповідача –просив у позові відмовити, посилаючись на те, що хоча квартира була придбана за час шлюбу відповідача та померлого, але для їх дочки, що за життя спадкодавець прав на спірну нерухомість не пред’являв та строк позовної давності для цього сплинув, оскільки шлюб відповідачки із спадкодавцем був розірваний ще у 2004р.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать та судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 –до реєстрації шлюбу 30.08.2008р. мала прізвище ОСОБА_6; з 05 лютого 1994р. по 12 травня 2004р. перебувала у шлюбі із ОСОБА_6

За договором купівлі-продажу від 28 листопада 1999р. відповідачкою була придбана квартира АДРЕСА_2.

09 жовтня 2011р. у м.Миколаєві ОСОБА_6 помер. Спадкова справа спадкодавця ОСОБА_6 заведена 03 листопада 2011р. приватним нотаріусом ОСОБА_7

Зазначені обставини підтвердилися поясненнями сторін та даними копій документів, що є у справі.

Відповідно до ст.22 КпШС (ст.60 СК) спірна нерухомість - квартира АДРЕСА_2, є спільною сумісною власністю відповідачки та ОСОБА_6, в силу того, що квартира була придбана за час їх шлюбу. Та оскільки дане майно придбане на ім’я одного з подружжя, то у зв’язку із відкриттям спадщини ОСОБА_6 є необхідність для спадкоємців у визначенні частки померлого у праві власності на зазначену квартиру, яка є 1/2.

Доводи представника відповідача щодо спливу строків позовної давності є помилковими, оскільки «початок позовної давності для вимог про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106,107 СК) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109,110 СК), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч.2ст.72 СК)»(див.п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007р.). Крім того, позовні вимоги стосуються не поділу майна подружжя, а визначення (підтвердження наявності) такого майна.

Що стосується вимог позивачів про визнання за ними права власності в порядку спадкування, то суд вважає недостатнім підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України у п.23 постанови №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування»слідує, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають, а звернення до суду можливе лише у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину.

У позовній заяві позивачі стверджують про можливість отримати свідоцтво про право на спадщину при визначені частки спадкодавця у праві власності на спірну квартиру, а тому при задоволені такої вимоги у позивачів будуть наявні умови для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину.

Отже, на час вирішення справи позивачі не довели, що не мають умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а тому підстав для визнання прав спадкоємців на спадщину у судовому порядку недостатньо.

На підставі ст.88 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідача понесені і документально підтверджені судові витрати у розмірі 215грн.

Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визначити 1/2 частку ОСОБА_6, померлого 09 жовтня 2011р., у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_6 (зараз –ОСОБА_5) ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 1999р.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 215грн судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення чи з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Суддя: Т.В.Корнешова