Справа № 105/1397/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді –Федоренко Е. Р.,
при секретарі –Сорочан А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
03.10.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 25 лютого 1989 року, від шлюбу мають двох дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають і будуть проживати з нею. Подружнє життя з відповідачем не склалося, основна причина розпаду сім’ї – їх взаємовідносини. Із-за різності характерів між ними часто виникають сварки і конфлікти з будь якого поводу. В результаті вони перестали поважати і цінити друг друга, почуття любові втрачено, у кожного різні погляди на життя. Намір про розірвання шлюбу продуманий і остаточний.
Позивач в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву, в якій підтримала позов в повному обсязі, просила справу розглянути у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про визнання позову, погоджується на розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони 25 лютого 1989 року зареєстрували законний шлюб, про що Ленінським РАЦС м. Фрунзе Киргизької РСР зроблено відповідний актовий запис № 96 та видано свідоцтво про шлюб серії ІV-ГС № 255186 (а.с.5).
Від шлюбу подружжя має двох дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,7).
Сторони домовилися, що діти будуть проживати з матір’ю, позивачем по справі.
Основна причина розпаду сім’ї – це відсутність взаєморозуміння і довір’я між сторонами, втрата відчуття любові.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Приймаючи до уваги згоду відповідача на розірвання шлюбу і відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає що причини, що спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 60, 88, 174, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Сурвилова), зареєстрований 25 лютого 1989 року Ленінським РАЦС м. Фрунзе Киргизької РСР, актовий запис № 96 – розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити «Фесенко».
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
ОСОБА_5