ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
27.06.06 Справа № 2/3-28/422
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Онишкевич В.В. /головуючий/, Слука М.Г., Скрутовський П.Д.
Розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі Львівської області
на рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2005р.
у справі №2/3-28/422
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області, м.Яворів
До Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі Львівської області, м.Яворів
Про спонукання до вчинення дій
За участю представників:
від позивача не з”явився
від відповідача Кошевий А.Л. –предст.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.11.2005року у справі №2/3-28/422 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області, м.Яворів, до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій, позовні вимоги позивача було задоволено в повному розмірі, а саме, зобов’язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі Львівської області прийняти до заліку виплачені Управлінням Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області суми пенсії гр.Галамай П.Є. в розмірі 1831 грн. 10 коп. за період з 01.12.2003р. по 30.11.2004р. та включити до щомісячних актів звірок зазначені суми пенсії.
Вважаючи судове рішення таким, що суперечить матеріалам справи і чинному законодавству України, відповідач оскаржив дане рішення в апеляційну інстанцію, просить його скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Представнику відповідача в судовому засіданні роз”яснено його права та обов”язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу а також заслухавши пояснення повноважного представника скаржника, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з таких підстав:
Як вбачається із матеріалів даної справи позов пред”явлено про стягнення боргу в сумі 1831 грн. 10 коп., виплаченої пенсії позивачем гр.Галамай П.Є. В процесі судового розгляду позивачем було змінено предмет позову на спонукання відповідача до дій, а саме, зобов”язання відповідача прийняти до заліку виплачені суми пенсії в розмірі 1831 грн. 10 коп. та включити до щомісячних актів звірок зазначену суму пенсії.
На підставі вищенаведеного, позивач просить спонукати відповідача до вчинення дій, щодо включення у списки осіб на відшкодування виплачених сум пенсій в наслідок нещасного випадку на виробництві, які сталися в різних країнах СНД.
Докази виплати вказаної пенсії в матеріалах справи відсутні, а позовну вимогу позивач обґрунтовує лише довідкою про виплачену пенсію та копією довідки СМЕК.
23.09.1999 р. прийнято Закон України „Про загальнобов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІУ (далі Закон № 1105-ХІУ), який набрав чинності 01.04.2001 р., згідно якого Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснює виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі пенсій по інвалідності) та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі пенсій у зв”язку з втратою годувальника) (ст. 21).
Закон № 1105 діє в просторі -в межах України і в часі –з моменту вступу його в законну силу.
Таким чином, з часу набрання чинності Законом № 1105-ХІУ виплату пенсій по інвалідності та пенсій у зв”язку з втратою годувальника повинен здійснювати страховик (ФССНВУ).
При цьому, страховик здійснює виплату таких пенсій застрахованим особам, тобто, фізичним особам, на користь яких здійснюється страхування. Такі особи, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності Законом № 1105 (ст.10).
До набрання законної сили Законом № 1105 позивач відшкодовував виплачену потерпілому пенсію в регресному порядку за рахунок страхувальника, тобто підприємства, на якому стався нещасний випадок.
Ст.7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2271-ІІІ від 22.02.2001 р. передбачено, що ФССНВУ здійснює виплати з того часу, коли підприємства передали в установленому порядку документи, що підтверджують право працівників, (членів їх сімей), що потерпіли на виробництві до 01.04.2001 р. на такі страхові виплати та соціальні послуги.
Однак, діючим законодавством не передбачено права Пенсійного фонду України передати ФССНВУ документи для проведення соціальних виплат у формі виплати пенсій по інвалідності і пенсій у зв”язку з втратою годувальника. Виплату таких пенсій на даний час здійснює Пенсійний фонд України, згідно з Законом України „Про пенсійне забезпечення” та Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення”, до заяви про призначення пенсії додаються перелік документів, в т.ч. акт про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1), акт про розслідування нещасного випадку (аварії) (форма Н-5), акт розслідування професійного захворювання (форма Н-4), і виписку з акту огляду МСЕК.
Крім того відповідно до ст.2 Закону України №1105, ФССНВУ діє в межах України і здійснює страхування застрахованих в Україні осіб з дати набрання чинності Законом № 1105. Громадянин Галамай Петро Єрмолайович отримав ушкодження здоров”я за межами України, а саме, на території Російської Федерації.
Між Російською Федерацією та Україною підписано дві угоди, які стосуються предмету спору: Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. та Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров”я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов”язків від 09.09.1994 р., які не ратифіковано Верховною радою України.
Ці угоди регулюють відносини в галузі пенсійного забезпечення громадян країн СНД, щодо місця призначення пенсії, трудового стажу, обчислення та виплати пенсій. Угоди регулюють правовідносини, щодо захисту прав громадян у галузі пенсійного забезпечення, і щодо взаємних прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ними трудових обов’язків.
Однак ці угоди не регулюють правовідносини між органом який виплатив фізичній особі пенсію (ПФУ) і органом який зобов’язаний відшкодувати виплачені пенсії фізичним особам (в спірному випадку ФССНВ).
Національним законодавством питання відшкодування Пенсійному фонду України витрат пов’язаних з виплатою пенсій громадянам, які отримали трудове каліцтво чи професійне захворювання на території країн СНД, не передбачено.
Колегія суддів не бере до уваги ні Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., ні Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров”я, які пов”язані з виконанням ними трудових обов”язків від 09.09.1994 р., оскільки вони не ратифіковані Верховною радою України і не регулюють спірного між сторонами питання взагалі.
Вказані вище угоди не регулюють спірні питання щодо відшкодування виплачених пенсій позивачем за рахунок відповідача. Вказані угоди передбачають лише виплату пенсій державою - Україна.
Таким чином, спірне питання повинно було б бути врегульовано міжнародним законодавством.
Позивач посилається на ч.2 ст.2 Закону № 1105, яка передбачає, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно з законодавством СРСР та законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов”язаних з виконанням ними трудових обов’язків мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку, відповідно до цього закону.
Однак ч.2 ст.2 Закону України №1105, як і ст.2 в цілому, стосується виплат пенсій фізичним особам і не регулює порядку відшкодування Пенсійному фонду України витрат здійснених фізичним особам по відшкодуванню пенсій за рахунок ФССНВ.
На думку колегії суддів, вказана норма закону стосується лише фізичних осіб, яким заподіяно шкоду на території України за часів СРСР, оскільки Закон № 1105 відноситься до національного законодавства і регулює питання загальнообов’язкового державного соціального страхування в просторі та часі на території України.
Потерпілі, які отримали каліцтво поза межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання не є застрахованими в Україні і за них не сплачувались страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, а тому, у Фонду немає підстав відшкодовувати виплачені пенсії управлінню Пенсійного фонду України.
Зобов’язань ФССНВ з відшкодування виплачених пенсій ПФУ фізичним особам діючим законодавством непередбачено.
Ні міжнародним договором від 13.03.92р. ні іншими законодавчими актами України не врегульовано питання покриття вказаних витрат Пенсійному фонду на виплату пенсії по інвалідності, заподіяної внаслідок трудового каліцтва за межами України, за рахунок коштів ФССНВ України.
Крім цього, між Фондами розроблено Порядок відшкодування витрат, пов”язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання від 04.03.2003 р. № 5-4/4, яким передбачено здійснення розрахунків на централізованому рівні тих виплат, що здійснюються за національним законодавством.
Таке відшкодування відповідачем позивачу можливе лише за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки інший порядок відшкодування діючим законодавством не передбачено.
Крім цього позовна вимога документально не обґрунтована.
Позивач не може представити суду оригінал акту про нещасний випадок форми Н-1, чи акту розслідування професійного захворювання встановленої форми, як цього вимагає ст.35 Закону України №1105, внаслідок чого відповідач і суд не може дати правову оцінку документам які необхідні для розгляду справ про страхові виплати і їх відшкодування, а суд не може зобов’язати відповідача без документально і безпідставно проводити відшкодування.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що, позовні вимоги заявлені без достатнього нормативного обґрунтування та документально не обґрунтовані (до матеріалів справи не додано доказів виплати позивачем спірних сум.
Слід зазначити, що судом першої інстанції вирішено дану справу згідно з положеннями норм Господарсько процесуального кодексу України та помилково не застосовано положення Кодексу адміністративного судочинства України, згідно пункту 6 розділу 7 Перехідних положень якого адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, вирішуються за правилами кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає що рішення господарського суду Львівського області від 11.11.2005р. у справі №2/3-28/422 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга до задоволення.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 79, 86, 195, 196, 198, 202, 205, 207, та п.6 Розділу VII КАС України, Львівський апеляційний господарський суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу задоволити.
2.Рішення господадарського суду Львівської області від 11.11.2005р. у справі №2/3-28/422 скасувати
3.В позові відмовити.
Матеріали справи №2/3-28/422 повернути до господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя В.В. Онишкевич
суддя М.Г. Слука
суддя П.Д. Скрутовський