Справа № 22ц-1606/2007 Головуючий у першій інстанції ЧУРУПЧЕНКО M.I.
Категорія - цивільна
Доповідач - МАМОНОВА О.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: БОЙКО О.В.
суддів: МАМОНОВОЇ О.Є., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: РАЧОВІЙ І.І.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_6.,ОСОБА_2, ОСОБА_7., ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний розподіл домоволодіння та земельної ділянки, третя особа - ОСОБА_3
встановив:
В вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом доОСОБА_2 про реальний розподіл домоволодіння та земельної присадибної ділянки за адресою АДРЕСА_1, просила визнати за нею право власності на Vi частину домоволодіння та розділити земельну ділянку пропорційно долей в домоволодінні, обґрунтовуючи позов тим, що зазначений будинок був отриманий нею та відповідачем в дар від їх батька ОСОБА_4, в теперішній час виникають суперечки про порядок користування і володіння будинком, угоди про спосіб виділення частки позивача не досягнуто, відповідач фактично користується частиною будинку, що перевищує її частку.
Ухвалою суду від 15.02.2007 року до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору були залучені ОСОБА_5 та ОСОБА_3.ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5. померла.
У судовому засіданні позивач підтримала та уточнила позовні вимоги, просила провести реальний розподіл домоволодіння згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.06.2007 року і виділити їй частину по 1 варіанту першому співвласнику та встановити порядок користування земельною ділянкою по 1 варіанту 1 стороні.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2007 року позов задоволено частково, виділено в користування ОСОБА_1 таОСОБА_2 по Уі частині спірного домоволодіння та по 1А частині земельної ділянки; ОСОБА_1 виділено частину будинку згідно висновку експертизи від
21.06.2007 року по варіанту № 1 як другій стороні та встановлено порядок користування земельною ділянкою згідно варіанту № 1 як Другій стороні;ОСОБА_2 - частину будинку по варіанту № 1 як Першій стороні та встановлено порядок користування згідно варіанту № 1 як першій стороні; стягнуто зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 653 грн. 76 коп. у повернення половини сплачених витрат за проведення будівельно-технічної експертизи, 40 грн. 50 коп. у повернення половини сплачених витрат державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ; стягнуто зОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь держави державне мито в сумі 323 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Корюківського районного суду Чернігівської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі, виділивши їй відповідно до висновку експертизи № 379ц/380ц від 21 червня 2007 року, як першій стороні частину спірного домоволодіння на загальну вартість 16083 грн. та земельну ділянку згідно варіанту № 1 (теж як першій стороні).
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, невірно зроблена оцінка доказів, а саме, щодо: укладення саме ОСОБА_1 договорів від 26.11.2001 року та 27.07.2007 року про надання послуг з газопостачання населенню, від 17.11.2001 року про користування електричною енергією з ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»; порушення відповідачем права користування належною апелянту часткою власності у домоволодінні, що призвело до постановления судом невірного рішення про виділення апелянту частини спірного домоволодіння та земельної ділянки як другій стороні згідно варіанту № 1.
В запереченнях на апеляційну скаргуОСОБА_2 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 13.09.2007 року залишити без змін, вказує, що рішення є законним і обґрунтованим, аргументи, на які посилається апелянт не заслуговують на увагу, оскільки позивач: не мешкає в спірному будинку з 2004 року, уклавши з комунальними службами договори не сплачує за комунальні послуги; безпідставно стверджує, що їй чиняться перешкоди з бокуОСОБА_2; безпідставно посилається на вчиненняОСОБА_2 кримінального злочину, оскільки ніяких рішень з цього приводу правоохоронні органи не приймали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 05 липня 1996 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жилий будинок з надвірними та побутовими спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1. Тобто, як вбачається з договору та в силу ч.ч. 1, 4 ст. 355, ч. 1 ст. 357 ЦК України, спірний будинок належить ОСОБА_1 таОСОБА_2 на праві спільної часткової власності і кожен з них є власником Уг його частини.
Постановляючи рішення про виділення ОСОБА_1 частини будинку згідно висновку експертизи від 21.06.2007 року по варіанту № 1 як другій стороні та
встановленні порядку користування земельною ділянкою згідно варіанту № 1 як Другій стороні;ОСОБА_2 - частини будинку по варіанту № 1 як Першій стороні та встановленні порядку користування згідно варіанту № 1 як першій стороні, районний суд виходив з того, що позивач фактично не проживає в спірному домоволодінні, відповідачОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3. значний час проживають в частині будинку, що підлягає виділенню як Першій стороні відповідно до висновку експертизи, проводять її обслуговування, ведуть підсобне господарство за даною адресою, утримують дану частину домоволодіння.
Даний висновок районного суду відповідає обставинам справи, та ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, матеріалах справи.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року з наступними змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
Як вбачається з рішення суду, суд першої інстанції, зазначивши, яка конкретно відокремлена частина виділяється кожній зі сторін, не зазначив яку частку в будинку вона складає і помилково виділив у користування сторін по Уі частині спірного домоволодіння, не змінивши розміри часток.
Згідно висновку експертів № 379ц/380ц судової будівельно-технічної експертизи від 21.06.2007 року (а.с.62) після розподілу домоволодіння по варіанту № 1 фактична частина першого співвласника ХА частини домоволодіння становить 43/100, фактична частина другого співвласника х/г частини - 57/100; за отримання більшої частини при розподілі другий співвласник повинен сплатити першому співвласнику компенсацію в розмірі 2618 грн.
Таким чином, рішення суду в цій частині підлягає зміні, а саме, за ОСОБА_1 належить визнати право власності на 57/100 частин, а заОСОБА_2 право власності на 43/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, та стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 2618 грн. грошової компенсації.
В іншій частині, рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, постановлено з додерженням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2007 року змінити в частині визначення часток у спірному домоволодінні, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 57/100 частин, а за ОСОБА_2 право власності на 43/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, та стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2618 грн. грошової компенсації.
В іншій частині рішення - залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.