справа №2/2218/1221/11
провадження №2/2218/804/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2012 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого судді - Граб Л.С.
з участю секретаря –Базарник Є.Я.,
представника позивача –відповідача
ОСОБА_1 –ОСОБА_2,
відповідача –позивача ОСОБА_3,
представника відповідача –позивача
ОСОБА_3 –ОСОБА_4,
представника відповідача
ОСОБА_5 – ОСОБА_6,
представника відповідача - ОСОБА_7
міської ради –ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 міської ради, з участю третьої особи на стороні відповідача –управління Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання недійсними дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку; за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, з участю третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_7 міської ради про визнання нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з до позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 міської ради, з участю третьої особи на стороні відповідача –управління Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання недійсним дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому площею 1 000 кв.м., виданого ОСОБА_3 03 жовтня 2007 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1 000 кв.м. по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 18.10.2007 року; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому площею 1 000 кв.м., виданого на ім’я ОСОБА_5 від 12.03.2008 року, посилаючись на те, що 24.02.1994 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки із ОСОБА_3 в розмірі 0,10га для будівництва житлового будинку по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому, а в державному акті на ім’я ОСОБА_3 №00131 від 18.01.1994 року є відміткою про перехід права власності на вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.1994 року. Однак, у 2007 році ОСОБА_7 регіональною філією ДП “ЦДЗК” ОСОБА_3 було виготовлено дублікат нібито втраченого державного акту, на підставі якого ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки із гр. ОСОБА_5, яка у 2007 році отримала державний акт на своє ім’я. Позивач зазначив, що дії ОСОБА_3 є незаконними та порушують його право власності на земельну ділянку, зважаючи на те, що право власності ОСОБА_3 на вищезазначену земельну ділянку припинилось 24.02.1994 року - з моменту укладення договору купівлі-продажу, а тому вона не мала права на повторний продаж земельної ділянки ОСОБА_5.
ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, з участю третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_7 міської ради про визнання нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.1 га, розташованої в м. Хмельницькому по вул. Стельмаха, 63, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 24.02.1994 року та визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки 0.1 га, розташованої в м. Хмельницькому по вул. Стельмаха, 63, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 18.10.2007 року, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, який було укладено у 1994 році між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 слід вважати нікчемним, так як він був укладений з порушенням законодавства, оскільки ОСОБА_1 не зареєстрував своє право власності на земельну ділянку на протязі 13 років, а в договорі купівлі –продажу зазначено про обов’язок покупця виготовити державний акт та зареєструвати його. Крім того зазначила, що право власності –Державний акт ОСОБА_8 отримала всупереч вимогам закону –тільки на підставі розпорядження міськадміністрації ОСОБА_7 міської ради від 24.12.1993 року без затвердження на черговій сесії міської ради народних депутатів.
В судовому засіданні представник позивача –відповідача ОСОБА_1 –ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, а зустрічні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що її довіритель набув право власності на законних підставах, оскільки 24.02.1994 року уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки із ОСОБА_3 в розмірі 0,10га для будівництва житлового будинку по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому, в результаті чого в державному акті на ім’я ОСОБА_3 №00131 від 18.01.1994 року зроблено відмітку про перехід права власності на вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.1994 року. Після чого ОСОБА_3 шляхом обману отримала дублікат нібито втраченого державного акту та уклала повторно по неіснуючому правовстановлюючому документу - державному акту договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки із гр. ОСОБА_5, яка у 2007 році отримала державний акт. Зазначила, що дії ОСОБА_3 є незаконними та порушують його право власності на земельну ділянку, зважаючи на те, що право власності її на зазначену земельну ділянку припинилось 24.02.1994 року - з моменту укладення договору купівлі-продажу, а тому вона не мала права на повторний продаж земельної ділянки ОСОБА_5.
Відповідачка-позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги зустрічного позову підтримали, а основного –заперечили, пояснивши, що ОСОБА_1 не зареєстрував своє право власності на земельну ділянку на протязі 13 років, а в договорі купівлі –продажу зазначено про обов’язок покупця виготовити державний акт та зареєструвати його. Крім того зазначили, що право власності –Державний акт ОСОБА_3 отримала всупереч вимогам закону –тільки на підставі розпорядження міськадміністрації ОСОБА_7 міської ради від 24.12.1993 року без затвердження на черговій сесії міської ради народних депутатів.
Представник відповідачки ОСОБА_5 –ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, пояснивши, що останній обрав невірний шлях захисту, а саме - про визнання недійсним дублікату державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому площею 1 000 кв.м., виданого на ім’я ОСОБА_5 від 12.03.2008 року, оскільки позивач ОСОБА_1 повинен би ставити вимоги про витребування майна від набувача ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_3 не мала права його відчужувати, про що набувач ОСОБА_8 не знала.
Представник відповідача ОСОБА_7 міської ради – ОСОБА_8 послалася на думку суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а у зустрічному позові ОСОБА_3 слід відмовити за наступних підстав.
Судом об”єктивно встановлено та не оскаржується сторонами, що 24.02.1994 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки в розмірі 0,10га. для будівництва житлового будинку по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому, що належала їй на підставі державного акту про право приватної власності на землю ХМ №00131, виданого 18.01.1994 року.
Укладений договір купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом Другої ОСОБА_7 державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстровим № 1-641 та в державному акті про право власності на землю на ім’я ОСОБА_3 №00131 від 18.01.1994 року зроблено відмітку про перехід права власності на зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.1994 року та сам державний акт передано ОСОБА_10, який вступив у фактичне володіння земельною ділянкою.
Однак, 03.07.2007 року ОСОБА_7 регіональною філією ДП “ЦДЗК” ОСОБА_3 було виготовлено дублікат державного акту на земельну ділянку в розмірі 0,10 га по вулиці Стельмаха,63 в місті Хмельницькому на підставі її заяви про втрату оригіналу.
В послідуючому, на підставі отриманого дублікату державного акту про право власності на землю ОСОБА_3 повторно 18.10.2007 року уклала договір купівлі-продажу №2407 вказаної земельної ділянки із гр. ОСОБА_5, що посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського нотаріального округу ОСОБА_11, та ОСОБА_5 у 2007 році отримала державний акт на своє ім’я.
За вироком Хмельницького міськрайонного суду від 12.03.2012р., ОСОБА_3 визнано винною та засуджено за ч.3 ст.190 КК України. Вироком суду встановлено, що ОСОБА_3 18 жовтня 2007 року з метою заволодіння коштами ОСОБА_5 шахрайським шляхом, достовірно знаючи, що земельна ділянка площею 1000 кв.м. по вул. Стельмаха, 63 м. Хмельницького їй не належить, а її власником з 24 лютого 1994 року у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу є ОСОБА_1, з корисливих мотивів, шляхом обману ОСОБА_5, що проявився у неповідомленні останній інформації про відсутність права власності на дану земельну ділянку та прав і претензій на неї третіх осіб, під приводом продажу даної земельної ділянки, в офісному приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_11 по вул. Проскурівській, 7 м. Хмельницького, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 98240 грн.
Ст.61 ЦК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов”язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Ст.41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Суд вважає, що твердження ОСОБА_3 щодо нікчемності укладеного між нею та ОСОБА_10 24.02.1994р. договору купівлі-продажу земельної ділянки в розмірі 0,10 га для будівництва житлового будинку по вулиці Стельмаха,63 в місті Хмельницькому є безпідставним, оскільки на час укладання спірного договору не існувало будь-яких обмежень набуття права власності на земельні ділянки іноземними громадянами.
Крім того, ст. 6 Земельного Кодексу України, в редакції 1990р., забороняла лише місцевим Радам народних депутатів передачу безкоштовно земельних ділянок у власність іноземцям.
Щодо обгрунтування відповідачки-позивачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 про заборону власникам земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, протягом шести років, з часу набуття права власності, продавати земельні ділянки, то дія норми ст.17 Земельного Кодексу України, в редакції 1990р., на яку останні посилаються, на час укладення договору купівлі-продажу - 24.02.1994р. була зупинена Декретом Кабінету Міністрів України N 15-92, від 26.12.1992р, «Про приватизацію земельних ділянок».
Крім того, Законом України «Про форми власності на землю»з 30.01.1992 запроваджено в Україні поряд з державною –колективну і приватну форми власності на землю.
Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.1992 № 2201-XII «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею»було затверджено форми державних актів:
- на право колективної власності на землю;
- на право приватної власності на землю.
За таких обставин, виданий 18.01.1994 року ОСОБА_3 державний акт про право приватної власності на землю ХМ №00131, відповідає чинному на час його видачі законодавству: підписаний головою ОСОБА_7 міської ради, завірений печаткою та зареєстрований у ОСОБА_7 міській раді за місцем розташування земельної ділянки, що спростовує посилання позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 та її представника про його недійсність.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові. Якщо продавець товару не є його влас ником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має пра ва вимагати його повернення.
Крім того, з моменту набуття ОСОБА_1 права власності земельна ділянка по вулиці Стельмаха,63 в місті Хмельницькому з його фактичного володіння не вибувала, що не потребує заявлення віндикаційного позову для витребування і обраний ним спосіб захисту прав власності не суперечить закону.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі, а в позовних вимогах ОСОБА_3 –відмовити, зважаючи на те, що на час укладення 18.10.2007 року договору купівлі-продажу земельної ділянки із гр. ОСОБА_5, вона не була власником, оскільки право власності її на зазначену земельну ділянку припинилось 24.02.1994 року - з моменту укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. ст.ст.10,58-60,213,215,218,294 ЦПК України, ст.ст. ст.41 Конституції України, ст.ст.16,61,215,658, ЦК України ст.ст. 6,17 Земельного Кодексу України, в редакції 1990р., Законом України «Про форми власності на землю», Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.1992 № 2201-XII «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею», суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним дублікат державного акту на право власності на земельну ділянку по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому площею 1 000 кв.м., виданого ОСОБА_3 03 жовтня 2007 року. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1 000 кв.м. по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 18.10.2007 року.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому площею 1 000 кв.м., виданого на ім’я ОСОБА_5 від 12.03.2008 року.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір по 25 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення по 60 грн. 00 коп., з кожного.
У зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, з участю третіх осіб –ОСОБА_5, ОСОБА_7 міської ради про визнання нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1га, розташованої по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 24.02.1994 року та визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1га, розташованої по вул. Стельмаха, 63 в м. Хмельницькому, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 18.10.2007 року, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.С. Граб