ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  13/364 - 14/301

06.10.06

За позовом     Закритого акціонерного товариства "Електро"

до                    Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”

про                  стягнення 76690,95 грн.

Суддя  Калатай Н.Ф.

Представники:

від позивача                    Подорожна О.Я. –представник за довіреністю від 04.10.2006 р.

від відповідача          Пицик Я. М. –представник за довіреністю № юр – 570/д від 15.12.2005 р.

Обставини справи:

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 57541,23 грн. за виконані за договорами № 808/02-к від 01.07.2002 р. та № 955/02–к від 01.08.2002 р., але неоплачені роботи, збитків від інфляції в сумі 14977,98 грн. та річних в сумі 4171,74 грн.

У відзиві на позовну заяву від 22.08.2005 р. № юр 1565 відповідач проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що вони є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству. При цьому, відповідач посилається на те, що в рамках спірних договорів передав позивачеві ізолятори ПСД-70 в загальній кількості 95 комплектів на суму 36330 грн., які позивач при виконанні робіт за спірними договорами не виконав і відповідачеві не повернув, чим позбавив останнього можливості проведення своєчасних розрахунків, оскільки позивач в свою чергу не провів остаточних розрахунків та уникнув їх проведення, а також на те, що позивачем ні при укладенні договорів, ні при виконанні робіт не були надані а ні ліцензія, отримання якої передбачено для виконання будівельних робіт Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а ні дозвіл на реконструкцію устаткування та технологічних об’єктів газового комплексу, що видається Держнаглядохоронпраці згідно Закону України «Про охорону праці» та Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2005 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2006 року рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2005 року залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2006 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2006 року та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2005 року у справі № 13/364 скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 22.05.2006 року справу прийнято до свого провадження суддею Калатай Н. Ф. і присвоєно їй номер 13/364 –14/301.

У відзиві на позовну заяву від 25.07.2006 р. № юр-1225 відповідач додатково зазначив, що встановлення факту виконання зобов’язань ВАТ «Укрнафта»за договорами № 808/02-к та 955/02-к поставлено в залежність від дати підписання сторонами актів здавання-прийняття об’єкту в експлуатацію (п.п. 3.1, 4.3), а таких актів ВАТ «Укрнафта»не отримало, то зобов’язання у відповідача по оплаті ще не виникли; що в зв’язку з порушенням позивачем строків виконання робіт за спірними договорами, з врахуванням вартості робіт та факту не здавання позивачем в експлуатацію об’єкту, відповідач згідно п. 4.4 цього договору не мав правових підстав для повної оплати за виконані роботи; що позивач першим порушив зобов’язання за договорами, що, в свою чергу, призвело до неможливості прийняття робіт та здійснення оплати за виконані роботи по договорам, тому вимоги щодо оплати штрафних санкцій безпідставні і не підлягають задоволенню.

На виконання вимог ухвал суду сторони долучили до матеріалів справи додаткові документальні докази щодо проведення розрахунків за спірними договорами.

Розгляд справи відкладався, ухвалою від 02.08.2006 р. строк вирішення спору продовжений на один місяць.

Дослідивши обставини справи та наявні документальні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2002 р. Нафтогазовидодобувне управління «Долинанафтогаз»як Замовник та Тернопільське управління Закритого акціонерного товариства «Електро»як Підрядник уклали Договір № 808/02-к на виконання робіт по капітальному ремонту ПЛ-6 кВ приєднання Іванівка від ТП 35/6 кВ до ТП 96 «Струтин»з відпайками (далі Договір № 808/02-к), за умовами якого підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по капітальному ремонту ПЛ-6 кВ приєднання Іванівка від ТП 35/6 кВ до ТП 96 «Струтин»з відпайками, здає в обумовлені терміни об’єкт в експлуатацію Замовнику, усуває недоробки і дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт і виявлені в ході приймання робіт на протязі 1 року експлуатації об’єкта, а Замовник оплачує виконані роботи на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договору № 808/02-к договірна ціна ремонтно-будівельних робіт визначена у сумі 285,630 тис. грн., крім того, ПДВ 57,127 тис. грн., всього по Договору 342,762 тис. грн.

          Позивачем на виконання умов Договору № 808/02-к виконано робіт на загальну суму 185076,20 грн., про що сторонами підписано:

          Акт № _4836-11-_4837-_4838 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2002 року на суму 62660,40 грн.,

          Акт № _4836-11-_4837-_4838 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2002 року на суму 19318,80 грн.,

          Акт № _4836-11-_4837-_4838 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2002 року на суму 32891,00 грн.,

          Акт № _4836-11-_4837-_4838 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2002 року на суму 70206,00 грн.

          та довідки форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт та витрати:

- за вересень 2002 року на суму 62,66 тис. грн.,

- за жовтень 2002 року на суму 19,319 тис. грн.,

- за листопад 2002 року на суму 32,891 тис. грн. (з урахуванням вартості матеріалів замовника),

- за грудень 2002 року на суму 70,206 тис. грн.

01.08.2002 р. Нафтогазовидодобувне управління «Долинанафтогаз»як Замовник та Тернопільське управління Закритого акціонерного товариства «Електро»як Підрядник уклали Договір № 955/02-к на виконання робіт по реконструкції об’єктів головних споруд. Електричні мережі (далі Договір № 955/02-к), за умовами якого Підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по реконструкції об’єктів головних споруд. Електричні мережі, здає в обумовлені терміни об’єкт в експлуатацію Замовнику, усуває недоробки і дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт і виявлені в ході приймання робіт на протязі 1 року експлуатації об’єкта, а Замовник оплачує виконані роботи на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договору № 955/02-к договірна ціна будівельно-монтажних робіт визначена у сумі 46,983 тис. грн., крім того, ПДВ 9,396 тис. грн. 60 коп., всього по Договору 56,379 тис. грн.

          Позивачем на виконання умов Договору № 955/02-к виконано робіт на загальну суму 56378,40 грн., про що сторонами підписано:

          Акт № _4847-11-_4848-_4849 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2002 року на суму 56378,40 грн.

          та довідку форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за серпень 2002 року на суму 56378,40 грн.,

Щодо розміру заявленої до стягнення суми основного боргу, враховуючи, що відповідачем цей розмір оспорюється, слід зазначити наступне.

До матеріалів справи сторонами долучені Акти звірки взаєморозрахунків сторін, за одним з яких, підписаним обома сторонами, звірку проведено за період з 01.01.2003 р. по 30.04.2003 р. (а.с. 35), за другим, підписаним з боку відповідача, за період з 01.01.2001 р. по 31.07.2005 р. (а.с. 58).

З зазначених актів судом встановлено, що сторони мають однакове ставлення щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.01.2003 р., 77849,56 грн., та щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем станом на 30.04.2003 р., 57541,23 грн.

Проте, готуючи свій варіант Акту звірки взаєморозрахунків, відповідач врахував на зменшення своєї заборгованості перед позивачем вартість ізоляторів ПС-70 у кількості 95 комплектів на загальну суму 36330 грн., поставлених відповідачем позивачу за актами прийому-передачі обладнання в монтаж від 04.09.2001 р. - 51 комплект на суму 17850 грн., та від 15.05.2001 р. - 44 комплекти на суму 18480 грн., з урахуванням чого, його борг перед позивачем, на думку відповідача, становить 21211,23 грн.

Позивач проти одержання зазначених ізоляторів від відповідача не заперечує, але заперечує проти врахування їх вартості за спірними договорами, посилаючись на те, що поставлено їх було для виконання робіт з капітального ремонту ПЛ-6 кВ Долинського та П. Долинського родовища.

Суд згодний з думкою позивача, враховуючи, що передав зазначені ізолятори відповідач позивачу 15 травня та 4 вересня 2001 року, тобто раніше, ніж сторонами було укладено спірні договори (01.07.2002 р. та 01.08.2002 р.)

До матеріалів справи долучено копію укладеного сторонами 25.04.2001 р. Договору № 57/455/01-к на виконання підрядних робіт по капітальному ремонту ПЛ-6 кВ Долинського та П.Долинського родовищ, і, як свідчать акти прийому-передачі обладнання в монтаж від 04.09.2001 р. та від 15.05.2001 р., поставлено ізолятори було саме для виконання робіт за цим договором.

Зазначене підтверджується також листами відповідача на адресу позивача від 11.11.2004 р. № 5КБ-3382 та від 22.08.2005 р. № 14 Юр-2897.

Як свідчать зазначені листи, між сторонами існують неврегульовані питання щодо виконання сторонами умов Договору № 57/455/01-к від 25.04.2001 р., проте, зазначений договір не є предметом розгляду у цій справі, і судом не розглядаються взаємовідносини сторін за цим договором.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначений розмір заборгованості відповідача перед ним за договорами № 808/02-к та 955/02-к, - в сумі 57541,33 грн.

Щодо вимог про стягнення зазначеної суми боргу з відповідача слід зазначити наступне.

З огляду на правила п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі ЦК України) та п. 4 Господарського кодексу України (далі ГК України), враховуючи, що права та обов’язки сторін за спірними договорами продовжують існувати після набрання чинності цими Кодексами, до спірних взаємовідносин сторін судом застосовуються положення ЦК України та ГК України.

Відповідно до п. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт за договором підряду, до яких відносяться спірні договори, провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо іншій порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За правилами п.п. 5, 6 ст. 321 ГК України, якщо договором передбачено попередню оплату етапів виконаної роботи, підрядник має право вимагати їх оплати.

Згідно п. 4.2 Договору № 808/02-к п. 4.2 Договору № 955/02-к Замовник щомісячно здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту Ф-3, підписаного уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач зобов’язання за договорами № 808/02-к та № 955/02-к виконував неналежним чином –прийняті на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт виконані позивачем роботи сплатив не у повному обсязі і борг відповідача перед позивачем становить 57541,23 грн.

За таких обставин, з урахуванням того, що акти були сторонами підписані без будь-яких зауважень, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 57541,23 грн. визнаються судом обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому посилання відповідача на відсутність відповідних ліцензій та дозволів до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, до яких позивачем долучено копії Державної ліцензії на виконання спеціальних робіт у проектуванні та будівництві, виданої згідно з рішенням Львівського регіонального центру з ліцензування, протокол № 443 від 19.03.98 р., Ліцензії на будівельну діяльність, видану Управлінням містобудування та архітектури Львівської обласної державної адміністрації на підставі рішення про видачу ліцензії ЛВ № 00442 від 19.03.98 р. та Дозволу № 205.02.61.00.00.0 від 29.05.2002 р. Державного департаменту з нагляду за охороною праці на початок роботи по виконанню будівельно-монтажних робіт в електро-установках до і вище 1000 В. Доказів того, що зазначені ліцензії на час виконання позивачем робіт за спірними договорами не діяли, матеріали справи не містять.

Щодо посилання відповідача на те що, зобов’язання у відповідача по оплаті ще не виникли, оскільки встановлення факту виконання зобов’язань ВАТ «Укрнафта»за договорами № 808/02-к та 955/02-к поставлено в залежність від дати підписання сторонами актів здавання-прийняття об’єкту в експлуатацію (п.п. 3.1, 4.3), яких ВАТ «Укрнафта»не отримало слід зазначити наступне.

Згідно п. 3.1 Договору № 808/02-к термін виконання робіт при будівництві об’єкту складає 5 місяців з дати затвердження або погодження цього Договору у ВАТ «Укрнафта». Роботи за даним Договором вважаються виконаними в разі прийняття Замовником об’єкту в експлуатацію, що оформлюється відповідним актом.

Згідно п. 4.3 Договору № 808/02-к кінцеві розрахунки за виконані роботи з Підрядником здійснюються не пізніше, як через 20 днів після підписання акту здавання об’єкта в експлуатацію.

Згідно п. 3.1 Договору № 955/02-к термін виконання робіт при будівництві об’єкту складає 2 місяці з дати затвердження або погодження цього Договору у ВАТ «Укрнафта». Роботи за даним Договором вважаються виконаними в разі прийняття Замовником об’єкту в експлуатацію, що оформлюється відповідним актом.

Згідно п. 4.3 Договору № 955/02-к кінцеві розрахунки за виконані роботи з Підрядником здійснюються не пізніше, як через 20 днів після підписання акту здавання об’єкта в експлуатацію.

Тобто, сторонами у спірних договорах узгоджено, що роботи за даними договорами вважаються виконаними в разі прийняття Замовником об’єктів в експлуатацію.

Листом від 13.09.2006 р. № юр-1519 на виконання вимог ухвали суду відповідач повідомив, що об’єкти, на яких позивач виконував частину робіт за спірними договорами, експлуатуються, проте надати документи, які підтверджують введення в експлуатацію даних об’єктів в 2002 році, неможливо в зв’язку з їх знищенням.

Отже, об’єкти, що є предметами спірних договорів, відповідач як Замовник в експлуатацію прийняв, і той факт, що акти здавання об’єктів в експлуатацію сторонами не були оформлені, не спростовує факту такого прийняття.

До того ж, а ні умовами Договору № 808/02-к, а ні чинним на дату виникнення спірних взаємовідносин законодавством не передбачено, що акт здавання-прийняття об’єкту в експлуатацію оформлюється саме Підрядником, який зобов’язаний надати його Замовнику.

Доказів того, що відповідач звертався до позивача з претензіями щодо якості та обсягів виконаних за спірними договорами робіт, матеріали справи не містять.

За таких обставин, з урахуванням умов пунктів 3.1 договорів, роботи за ними вважаються позивачем виконаними і відповідачем таке виконання прийняте як належне.

Доказів іншого відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, у відповідача відсутні підстави посилатися на те, що зобов’язання за спірними договорами по оплаті в нього ще не виникли.

Посилання відповідача на те, що в зв’язку з порушенням позивачем строків виконання робіт за спірними договорами, з врахуванням вартості робіт та факту не здавання позивачем в експлуатацію об’єкту, відповідач згідно п. 4.4 цього договору не мав правових підстав для повної оплати за виконані роботи, до уваги судом не приймається ,оскільки відповідачем не доведено, які саме порушення норм і правил допустив позивач, що б надало право відповідачу зменшити суму оплати, і який саме період був для усунення таких порушень встановлений.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням обставин, що їх встановлено під час розгляду справи, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 57541,23 грн. визнаються судом законними та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги в частині стягнення з відповідача 14977,98 грн. збитків від інфляції та 4171,74 грн. річних задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, стягнення такого виду відповідальності, як збитки від інфляції та річні обумовлено наявністю факту прострочення виконання грошового зобов’язання.

Згідно п. 4.2 Договору № 808/02-к п. 4.2 Договору № 955/02-к оплата виконаних робіт здійснюється на протязі п’яти днів після підписання акту Ф-3, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника або передачі інших грошових документів.

Як свідчать залучені до матеріалів справи копії актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок за формою КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт та витрати, дати підписання зазначених документів сторони не проставляли, а відтак, визначити, коли саме відбулося порушення відповідачем зобов’язання в частині оплати виконаних за спірними договорами робіт і, відповідно, виникло право позивача на стягнення встановленої законом відповідальності у вигляді збитків від інфляції та річних, встановити за наявними в матеріалах справи документами не можливо.

Розрахунок збитків від інфляції та річних виконаний позивачем, за період з січня 2003 р. по травень 2005 р., проте доказів того, що право на їх стягнення виникло в позивача у січні 2003 року, матеріали справи не містять.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не доведено законність його вимог в частині стягнення з відповідача 14977,98 грн. збитків від інфляції та 4171,74 грн. річних, починаючи з січня 2003 р., тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як недоведені.

Судові витрати по справі підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених майнових вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 1, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код 00135390, рахунок № 26005050000478 в ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 350493, № 26004544887001 в РЦКБ «Приватбанк»м. Київ, МФО 320649 або з будь-якого іншого рахунку, встановленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Електро»(79035, м. Львів, аул. Пимоненка, 3, ідентифікаційний код 00132486, рахунок 26002301000246 у Львівській філії АКБ «Мрія», МФО 385316) 57541 (п’ятдесят сім тисяч п’ятсот сорок одну) грн. 23 коп. основного боргу, 575 (п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 41 коп. витрат на сплату державного мита та 88 (вісімдесят вісім) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття.

Суддя                                                                                                              Н.Ф. Калатай

Керуючись  ст.ст. ______ ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Суддя