ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
Іменем України
27.06.2006 року Справа № 7/51
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Перлова Д.Ю.
Якушенко Р.Є.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.05.2006.
При секретарі
судового засідання Шабадаш Д.С.
та за участю представників сторін:
від позивача Полупан Д.А., за дов. від 29.05.2006 № 46
від відповідача Горбулінська Д.О., за дов. від 10.01.2006 № 04/14
Розглянувши
апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в
м.Сєвєродонецьку Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 03.04.2006
у справі № 7/51 (суддя Т.Л.Калашник.)
за позовом Управління Пенсійного фонду України в
м.Сєвєродонецьку Луганської області
до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в
м.Сєвєродонецьку Луганської області
про стягнення 26494 грн. 41 коп.
Суддя-доповідач Бородіна Л.І.
Постановою господарського суду Луганської області від 03.04.2006 у справі № 7/51 (суддя Калашник Т.Л.) задоволено позов Управління Пенсійного фонду України (Управління ПФУ) в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області: стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 26503 грн. 36 коп., який утворився внаслідок невідшкодування відповідачем витрат по виплаті та доставці пенсій по інвалідності.
Постанова суду з посиланням на статтю 81 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, статтю 15, пункт 5 частини 1, статтю 24 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі –Закон № 1105) мотивована тим, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду; особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов”язаних з виконанням ними трудових обов”язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до Закону № 1105; страховик, який здійснив виплати застрахованому, у разі виникнення спору щодо понесених витрат, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Посилаючись на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 № 5-4/4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за № 376/7697 (далі –Порядок), який передбачає здійснення розрахунків та проведення стягнення пенсійних витрат між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України на централізованому рівні, місцевий господарський суд зазначив, що сторони у справі щомісячно проводили звірку витрат, за результатами якої складали акт, де, зокрема, визначались суми витрат, що не прийняті до заліку відповідачем; управлінням ПФУ у м.Сєвєродонецьку фактично виплачені пенсії по інвалідності на загальну суму 26503 грн. 36 коп. пенсіонерам, інвалідність яких підтверджено матеріалами справи.
Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаною 13.03.1992 (далі –Угода від 13.03.1992), передбачено, що усі витрати, пов”язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення, взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Обов”язок відшкодувати Пенсійному фонду України витрати, пов”язані з виплатою пенсій випливає із статті 21 Закону № 1105, яка не містить будь-яких застережень щодо виконання такого обов”язку.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (відповідач у справі) не погодилося з прийнятою постановою і подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області через порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що Угода від 13.03.1992 не може бути застосована у якості правової підстави для відшкодування витрат відділенням Фонду Управлінню Пенсійного фонду України, оскільки Закон № 1105 регулює відносини в сфері страхування від нещасного випадку, в той час як Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” регулює відносини в галузі пенсійного страхування.
На думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що відповідно до Порядку механізм відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України встановлений на централізованому рівні.
УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області (позивач у справі) доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, просить постанову господарського суду Луганської області залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, Луганський апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач 21.02.2006 звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з відповідача витрат по виплаті та доставці пенсій по інвалідності пенсіонерам у сумі 26494 грн. 41 коп. із розрахунку:
- Боровику Петру Федоровичу за період з 01.03.2004 по 01.12.2005 – 4200 грн. 00 коп.;
- Золотову Володимиру Костянтиновичу за період з 01.03.2004 по 01.12.2005 –3254 грн. 19 коп.;
- Кревенець Олександру Даниловичу за період з 01.03.2004 по 01.12.2005 - 3156 грн. 75 коп.;
- Левчунь Володимиру Павловичу за період з 01.03.2004 по 01.12.2005 – 3235 грн. 00 коп.;
- Носульчак Василю Васильовичу за період з 01.03.2004 по 01.12.2005 – 2873 грн. 25 коп.;
- Обозному Сергію Вікторовичу за період з 01.03.2004 по 01.12.2005 – 3172 грн. 77 коп.;
- Сисоєву Ігореві Миколайовичу за період з 01.03.2004 по 01.12.2005 – 3451 грн. 10 коп.;
- Шеховцову Сергію Вікторовичу за період з 01.03.2004 по 01.12.2005 – 3151 грн. 35 коп.
(т.І, а.с.2-5)
Клопотанням від 10.03.2006, яке прийнято місцевим господарським судом ухвалою від 10.03.2006, позивач збільшив позовні вимоги до 26503 грн. 36 коп.
(т.І, а.с.104, 137)
Постановою господарського суду від 03.04.2006 позов задоволений з підстав, викладених вище.
(т.ІІ, а.с.2-3).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, у зв”язку з чим постанова підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Згідно з підпунктами „г” та „д” пункту 1 статті 21 Закону № 1105 на Фонд соціального страхування від нещасного випадку покла дено обов'язок з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсій у зв'язку з втратою годувальни ка, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захво рювання.
Пунктом 2 статті 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове дер жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що Фонд соціаль ного страхування від нещасного випадку сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасного випадку документи, що підтверджують права цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не пере дані до Фонду соціального страхування від нещасного випадку, продовжують отриму вати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасного ви падку в рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасного випадку в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок не щасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещас них випадків у районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні ви плати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 Порядку). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, обла стях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшко дування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6 Порядку). За значена довідка с підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду до 25 числа місяця, наступ ного за звітним (пункт 7 Порядку).
Таким чином, у зазначеному Порядку передбачено здійснення відповідних розра хунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Пенсійним фондом.
Отже, місцевий господарський суд помилково не звернув увагу на те, що позивачем не дотримано встановленого порядку вирішення питання щодо відшкодування сум, які є предметом позову.
Враховуючи, що Порядком передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, у позивача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, відсутні підстави звернення до господарського суду з позовом про відшкодування спірних витрат.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.11.2004 у справі № 18/62.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області підлягає до задоволення, постанову господарського суду Луганської області від 03.04.2006 у справі № 7/51 слід скасувати, в задоволенні позову –відмовити.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ст.198, п.4 ст.202, ч.ч.2, 4 ст.205, ст.207, 209, 212, ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 03.04.2006 у справі № 7/51 задовольнити.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 03.04.2006 у справі № 7/51 скасувати.
3. В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Постанова складена в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30.06.2006.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Д.Ю.Перлов
Суддя Р.Є.Якушенко
Надруковано 5 примірників:
1-до справи;
2-позивачу;
3-відповідачу;
4-ГСЛО;
5-до наряду
- Номер:
- Опис: про стягнення 149212,84
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 7/51
- Суд: Господарський суд Чернігівської області
- Суддя: Бородіна Л.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.03.2011
- Дата етапу: 12.05.2011
- Номер:
- Опис: визнання банкрутом
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: 7/51
- Суд: Господарський суд Сумської області
- Суддя: Бородіна Л.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.05.2003
- Дата етапу: 12.02.2004