справа № 415/8308/12

№ провадження 2/415/3767/12

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2012 м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі - Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, Заводський відділ Дніпродзержинського МУ державної міграційної служби України в Д/О про дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, Заводський відділ Дніпродзержинського МУ державної міграційної служби України в Д/О, в якому просить надати їй дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди відповідача.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 26.03.2003 року вона уклала шлюб з відповідачем, від спільного життя сторони народили дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на теперішній час постійно мешкає разом з позивачкою. Шлюб між сторонами було розірвано 19 травня 2011 року на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська. Для оздоровлення дитини позивач має намір поїхати разом з донькою на відпочинок за кордон, до Туреччини. Відповідач не надає дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, тому позивач вимушена звернутися з цим позовом до суду в якому просить суд дозволити оформити документи на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини та дозволити виїхати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю до до Туреччини без згоди батька.

Позивач в судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без їх участі при заочному розгляду справи та без застосування технічних засобів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, день та місце проведення судового засідання та слухання по справі повідомлявся належним чином, судовими повістками. Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд розглянув дану справу на підставі наявних в ній документів та доказів заочним провадженням, що дозволило за згодою позивача, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представники третьої особи надали до суду заяви в яких просять розглянути справу без їх участі. Та не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який уклали 26.03.2003 року, рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 травня 2011 року шлюб між ними розірвано (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видано Дніпровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та актовим записом № 64, яка батьками записано позивача та відповідача (а.с.8-9).

В судовому засіданні встановлено, що на теперішній час донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно мешкає разом з позивачкою ОСОБА_1

Судом встановлено, що для оздоровлення дитини позивач має намір поїхати разом з донькою на відпочинок за кордон, до Туреччини, однак до теперішнього часу вона не має нотаріально посвідченої згоди батька дитини - ОСОБА_2 на виїзд неповнолітньої дочки ОСОБА_3 за кордон. Останній безпідставно відмовляється надати згоду на оформлення документів для тимчасового виїзду дитини за межі України.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які установлюються законом.

Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України", постановою КМ України №57 від 27.01.1995 р. "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України", Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМ України №231 від 31.03.1995 р.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою КМ України №57 від 27.01.1995 р., передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у розі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМ України №231 від 31.03.1995 р., визначено, зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.

Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: коли другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджує запис про батька у свідоцтві про народження дитини, і він відсутній у пункті пропуску; коли у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким прямує громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік в дипломатичному представництві України за кордоном; у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

При таких обставинах діючим законодавством не встановлено обмежень щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків у всіх правах і обов'язків відносно своїх дітей, зокрема, ст.155 СК України визначає, що здійснення батьками своїх прав по виконанню обов'язків мають ґрунтуватися на повній повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано та безпідставно не надає згоди на тимчасовий виїзд неповнолітньої дочки разом з матір'ю за межі України з 19 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2012 року до Туреччини для оздоровлення. За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 313 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"від 21.01.1994р., п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р., №57, п. 18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. № 231, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, Заводський відділ Дніпродзержинського МУ державної міграційної служби України в Д/О про дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька - задовольнити.

Дозволити ОСОБА_1 оформлення проїзного документу дитини для виїзду за кордон неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди батька - ОСОБА_2.

Дозволити виїзд до Туреччини з 19 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2012 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.