Судове рішення #25749094

справа № 415/8070/12

№ провадження 2/415/3689/12


РІШЕННЯ

Іменем України


01.10.2012 м. Дніпродзержинськ


Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі - Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дніпродзержинська в особі виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради третя особа ОКП «Дніпродзержинське БТІ» про визнання права власності на нерухоме майно, -


ВСТАНОВИВ:


21.09.2012 року позивач звернулася до Заводського районного суду з позовною заявою до Територіальної громади м. Дніпродзержинська в особі виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради третя особа ОКП «Дніпродзержинське БТІ» в якій просить суд визнати право власності на об'єкт А-5 магазин та офіс (вбудоване приміщення № 2) загальною площею 64,3 кв.м., який розташований в будинку АДРЕСА_1 в м. Дніпродзержинську, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу від 12.07.2012р. реєстраційний номер 1577, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, належить квартира № 2, розташована в будинку АДРЕСА_1, в м. Дніпродзержинську, цей договір був зареєстрований 03.08.2012р. у ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» у реєстровій книзі № 116, під реєстровим номером 20929. Квартира № 2, розташована в будинку АДРЕСА_1, в м. Дніпродзержинську, загальною площею 63,6 кв.м., житловою - 42,6 кв.м. у тому числі, складалась з трьох кімнат: площею - 14,7 кв.м., площею - 15,1 кв.м., та площею.-12,8 кв.м., кухні площею - 7,0 кв.м. коридору площею - 8,9 кв.м., вбиральні площею - 1,2 кв.м., ванної площею - 2,7 кв.м., вбудованої шафи площею - 1,2 кв.м., будучи власником квартири вона вирішила використати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, що відповідає чинному законодавству. В 2012р. в зв'язку з правовою необізнаністю, позивач, без необхідно затвердженого проекту, здійснила перепланування своєї квартири під магазин та офіс, а саме; розібрала внутрішні перегородки неголовні, дерев'яні, виконана розподільча армована стяжка, взведенні нові перегородки з гіпсокартону, виконана вхідна група в магазин та офіс. З переобладнаної квартири облаштуванні торгівельний зал, офісне приміщення та вбиральня. Реконструкція квартири під магазин та офіс виконана без зміни конструктивної схеми будівлі, та без втручання в несучі конструкції житлового будинку. Загальна площа магазину та офісу складає 64,3 кв. м. В 2012 році реконструйоване під магазин та офіс (вбудоване приміщення № 2) в будинку АДРЕСА_1, в м. Дніпродзержинську, було обстежене спеціалістами ДПІ "Дніпродзержинськцивільпроект", згідно технічного висновку інституту, самовільна реконструкція, квартири під магазин та офіс (вбудоване приміщення N 2) в будинку АДРЕСА_1, в м. Дніпродзержинську, виконана технічно грамотно, не порушена несуча спроможність конструкцій приміщення і його загального стану, конструкція будівлі відповідає вимогам будівельних, санітарних та протипожежних норм, тріщин або видимих дефектів не знайдено. Виходячи з вище викладеного ДПІ "Дніпродзержинськцивільпроект" вважає можливим подальшу безпечну, в технічному відношенні, експлуатацію магазину та офісу. Після одержання технічного висновку державного проектного інституту, позивач звернулась до виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради та Управління головного архітектора міста з проханням надати згоду на прийняття в експлуатацію реконструйованого приміщення магазину та офісу (вбудоване приміщення № 2) в будинку АДРЕСА_1, бо зміст правовстановлюючих документів на квартиру не відповідає цільовому призначенню переобладнаного приміщення. Виконком відмовився розглядати питання про прийняття вказаного об'єкту в експлуатацію, оскільки інспекція ДАБК не надавала позивачці дозволу на виконання будівельних робіт, та в усній формі рекомендували звернутись до суду для вирішення цього питання.

Позивач в судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без її участі, та не заперечувала проти розгляду справи без участі відповідача при заочному розгляду справи та без застосування технічних засобів.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, надав до суду заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі та не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог, що до предмету позову, також в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій заперечували проти задоволення позовних вимог та просив розглянути справу без участі їх представника, на підставі наданих доказів.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом досліджені докази по справі:

- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні.

Вивчивши письмові докази та матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачці на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу від 12.07.2012р. реєстраційний номер 1577, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, належить квартира № 17, розташована в будинку АДРЕСА_1, в м. Дніпродзержинську (а.с.7).

Договір купівлі-продажу був зареєстрований 03.08.2012р. у ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» у книзі № 116, під реєстровим номером 20929, про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав № 597716 (а.с.6).

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, вона складається з трьох кімнат: площею - 14,7 кв.м., площею - 15,1 кв.м., та площею.-12,8 кв.м., кухні площею - 7,0 кв.м. коридору площею - 8,9 кв.м. , вбиральні площею - 1,2 кв.м., ванної площею - 2,7 кв. м., вбудованої шафи площею - 1,2 кв.м., загальною площею 63,6 кв.м., житловою - 42,6 кв.м. у тому числі (а.с.9-10).

Як встановлено в судовому засіданні позивач, будучи власником квартири, вирішила використати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, що відповідає чинному законодавству, і в 2012р. без необхідно затвердженого проекту, здійснила перепланування своєї квартири під магазин та офіс, а саме; розібрала внутрішні перегородки неголовні, дерев'яні, виконана розподільча армована стяжка, взведенні нові перегородки з гіпсокартону, виконана вхідна група в магазин та офіс, з переобладнаної квартири облаштувала торгівельний зал, офісне приміщення та вбиральню, реконструкцію квартири під магазин та офіс, позивач виконала без зміни конструктивної схеми будівлі, та без втручання в несучі конструкції житлового будинку, після реконструкції, загальна площа магазину та офісу складає 64,3 кв. м., що підтверджується технічним паспортом на громадський будинок АДРЕСА_1 в м. Дніпродзержинську (а.с.11-12).

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно до технічного висновку Державного проектного інституту „Дніпродзержинськцивільпроект" (ліцензія АБ № 206004 від 11.10.2005р.) про обстеження будівельних конструкції та можливості подальшої експлуатації самовільна реконструкція, квартири під магазин та офіс (вбудоване приміщення N 2) в будинку АДРЕСА_1, в м. Дніпродзержинську, виконана технічно грамотно, не порушена несуча спроможність конструкцій приміщення і його загального стану, конструкція будівлі відповідає вимогам будівельних, санітарних та протипожежних норм, тріщин або видимих дефектів не знайдено, планування магазину та офісу (вбудоване приміщення N 2), відповідає діючій категорії К-ІІ, санітарним та протипожежним нормам проектування та будівництва, виходячи з викладеного ДПІ "Дніпродзержинськцивільпроект" вважає можливим подальшу безпечну, в технічному відношенні, експлуатацію магазину та офісу (а.с.13-26).

Судом також встановлено, що позивач, при здійсненні переобладнання, користувалася належним їй правом, що передбачено ст. 317 ЦК України, а саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а також ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинку, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно зі ст. 376 ЦК України, право власності на самочинну забудову може бути визнано за рішенням суду за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці за умовами надання земельної ділянці у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене суд вважає, що позов слід задовольнити частково.


Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 317, 319, 331, 334, 370 376, 383 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -


ВИРІШИВ:


Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дніпродзержинська в особі виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради третя особа ОКП «Дніпродзержинське БТІ» про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.


Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт А-5 - магазин та офіс (вбудоване приміщення № 2), загальною площею 64,3 кв.м., який розташований в будинку АДРЕСА_1 в м. Дніпродзержинську, з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації.


В іншій частині позовних вимог - відмовити.


Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.



Суддя Ричка С. О.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація