копія

Справа № 11/2290/506/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Коваль Ф.І.

Категорія: ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 150 КК України Доповідач Лінник П.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого -судді Лінника П.О.

суддів Зарєчної І.В., Козачка С.В.,

при секретарі Боднарчук Я.Д.,

з участю прокурора Боднаря Р.Г., Смакогуза І.А.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

виправданого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Деражнянського районного суду від 28 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Деражнянського районного суду від 28 травня 2012 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Деражня, Хмельницької області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, ніде не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 7.12.2006 року Деражнянським районним судом Хмельницької області за ст.ст. 185 ч.4, 213 ч.1, 70, 75 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

- 13.08.2007 року Деражнянським районним судом Хмельницької області за ст.ст. 356, 70 ч.4, 75 КК України до 5 років позбавлення волі та штрафу в сумі 510 грн. зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

За ст.ст. 119 ч. 1, 150 ч.2 КК України ОСОБА_6 виправдано за відсутністю в його діях складів злочину.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_5 на їх користь моральної шкоди та цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Деражнянської центральної районної лікарні та Хмельницької обласної лікарні про стягнення з ОСОБА_5 коштів, витрачених на лікування потерпілого -залишено без розгляду.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд - скасовано.

Органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в експлуатації неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_2, які не досягли віку з якого законодавством дозволяється їх працевлаштування, шляхом використання з метою отримання прибутку їхньої праці у шкідливому виробництві, що спричинило істотну шкоду їх здоров'ю, а також у вбивстві ОСОБА_8 вчиненому через необережність.

Зокрема ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що 19 травня 2009 року залучив шістнадцятирічного ОСОБА_8 та сімнадцятирічного ОСОБА_2 до робіт по демонтажу стін будівлі колишньої майстерні тракторного парку в селі Палинах Деражнянського району, а також робіт по очищенню цегли від цементного розчину з оплатою неповнолітнім їх праці по 120 грн. за тисячу штук очищеної цегли.

У цей же день неповнолітнім ОСОБА_8 було обчищено біля однієї тисячі штук цегли, а неповнолітнім ОСОБА_2, біля шестиста штук.

Біля 12. години дня внаслідок обвалу стіни майстерні неповнолітній ОСОБА_8 отримав численні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді розтрощення голови, багато фрагментарного перелому кісток склепіння та основи черепа, з ушкодженням твердої мозкової оболонки та повним видаленням головного мозку, відкриті переломи кісток носа, верхньої та нижньої щелепи, переломів лівого великого ріжка під'язикової кістки, правого ріжка щитоподібного хряща, правої ключиці, ребер справа і зліва, забою обох легень у вигляді вогнищевих крововиливів, надривів внутрішньої оболонки серцевої сорочки, розриву правого куполу діафрагми, черезкапсулярних ушкоджень правої долі печінки, повного розриву судинної ніжки правої нирки, розриву по задній поверхні правої нирки, перелому тіла грудного хребця з проникненням у спинномозковий канал, з повним ушкодженням цілісного спинного мозку, повного розриву лобкового з'єднання забійних ран та саден обличчя, шиї, правого плечового суглобу та правої половини грудної клітки, передньої черевної стінки по всій її поверхні та в ділянці правої бокової черевної стінки, обох сідниць які стали безпосередньою причиною смерті.

Неповнолітній ОСОБА_2 при цьому отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми тазу, скалкового перелому правої лобної та правої сідничної кісток, розриву правого крижового -клубкового сполучення.

Експлуатуючи неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_2, ОСОБА_5 отримував прибуток в розмірі 768 гривень від продажі очищеної неповнолітнім цегли.

Відповідно до обвинувачення ОСОБА_5, ним було допущено злочинну недбалість щодо невиконання вимог ст. 190 Кодексу законів про працю України, згідно якої забороняється застосування праці осіб молодше 18 років на важких роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, якими є згідно п.21 Переліку важких робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці -робота по розбиранню будинків.

В поданій на вирок суду апеляції прокурор Деражнянського району посилається на те, що виправдувальний вирок щодо ОСОБА_5 є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового обвинувального вироку. При цьому апелянт посилається на те, що під час розгляду справи судом взято до уваги показання ОСОБА_5 про те, що він не визнає вину, поскільки під час завалу неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_2 впавшою стіною він був відсутнім на місці події, про яку йому стало відомо від працівника ОСОБА_10 Домовленості з неповнолітніми про їх працевлаштування на очистку цегли він не мав і до роботи на цьому об'єкті він їх не залучав.

Проте, судом не дано належної правової оцінки показанням потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які, як на досудовому слідстві, так і в суді давали показання щодо наявності усної домовленості між ОСОБА_5 та неповнолітніми ОСОБА_8 та ОСОБА_2 на очищення цегли з кинутих на землю стін приміщення майстерні у селі Пилини Деражнянського району.

Апелянт вважає, що суд помилково прийшов до висновку про те, що використання праці дитини, яка досягла 16 -го віку, незалежно від характеру та інтенсивності виконаної роботи не може кваліфікувати за ст. 150 КК України, оскільки така дитина згідно діючого законодавства України є такою, що досягла віку працевлаштування, та що суд прийшов до помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, поскільки він мав умисел на залучення праці неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_2,, усвідомлював та передбачав потенційну небезпеку робіт на належному йому об'єкті, однак з метою отримання прибутку доводив свій задум до кінця.

З наведених підстав і просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_5 та постановити новий вирок та засудити його за ч.2 ст. 150 КК України до 3-х років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльність на 3 роки, за ч. 1 ст. 119 КК України до 4-х років позбавлення волі, а згідно ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Деражнянського районного суду від 13.08.2007 року остаточно призначити ОСОБА_5 покарання на строк 6 років позбавлення волі з позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю на 3 роки.

Потерпіла ОСОБА_3 у свої апеляції посилається на аналогічні доводи про помилковий висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочинів, передбачених ч.1 ст.119, ч.2 ст.150 КК України

З наведених підстав і просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_5 та засудити його згідно пред'явленого обвинувачення за ст.ст. 119 ч.1, 150 ч.2 КК України та задовільнити цивільний позов потерпілих.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримку доводів апеляції, пояснення потерпілої ОСОБА_3 на підтримку доводів, як своєї, так і апеляції прокурора, виправданого ОСОБА_5 та його захисника в заперечення апеляцій, провівши судове слідство в частині допиту ОСОБА_5 та потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_7 і ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів,

з н а х о д и т ь,

що апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України „Прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність".

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, що ці вимоги КПК України при розслідування даної справи не виконані.

Так, повертаючи 5.11.2010 року дану кримінальну справу щодо ОСОБА_5 по його обвинуваченню за ст.150 ч.2 КК України прокурору Деражнянського району для проведення додаткового розслідування, в постанові Деражнянського райсуду було зазначено, що слідчим органом в порядку ст.97 КПК України слід було прийняти рішення щодо осіб, які приймали участь в роботах по демонтажу цегляних стін колишньої майстерні тракторного парку, що в селі Пилипи Деражнянського району, зокрема, щодо водія автокрана ОСОБА_18, який у день загибелі неповнолітнього ОСОБА_8 та неповнолітнього ОСОБА_2, якому було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, працював на вказаному об'єкті без відповідного допуску на роботу на автокрані та відповідного інструктажу (т.2 а.с.24-25).

Однак, дана вказівка суду слідчим органом виконана не була, в той час як згідно висновку експерта від 16.02.2011 року за №68.08.01 вбачається, що

вантажопідіймальний кран КС 3575 А, державний номер НОМЕР_1 експлуатувався у той день з порушенням п.п.7.1.1; 7.2.1; 7.3.1; 7.5.8 НП АОП.

Машиніст крана ОСОБА_18 не пройшов навчання та перевірку знань у встановленому чинним законодавством порядку. Водій автокрана не мав права виконувати роботи по демонтажу будівлі, а вантажопідіймальний кран не повинен був знаходитись в місці виконання робіт, та не виконувати там будь -які роботи (т.2 а.с.47).

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачувався за ч.2 ст.150 КК України, що полягало в експлуатації дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку, внаслідок чого отримав прибуток у розмірі 768 гривень. Цю обставину категорично заперечує ОСОБА_5

Яким чином орган досудового слідства визначив саме такий прибуток, невідомо. Будь -якої бухгалтерської експертизи, чи будь -які економічні розрахунки по справі проведені не були.

Поза увагою, як досудового, так і судового слідства залишилось не виясненими питання проведення із неповнолітніми потерпілими відповідного інструктажу перед тим, як вони були допущені до виконання робіт по очищенню будівельної цегли від розчину і хто саме повинен був провести з ними такий інструктаж та забезпечити їх відповідними засобами захисту (рукавиці, каски).

Вказана неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, а без вияснення цих питань суд позбавлений був можливості постановляти виправдувальний вирок щодо ОСОБА_5

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, та потерпілої ОСОБА_3 задовільнити частково.

Вирок Деражнянського районного суду від 28 травня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а матеріали справи направити прокурору Деражнянського району для проведення додаткового розслідування.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області П.О. Лінник