Справа № 2218/1147/12
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої -судді Матковської Л.О.,
суддів: Гринчука Р.С., Карпусь С.А.,
при секретарі: Врублевському П.С.,
за участю: сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц/2290/1730/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 ім. О.Ольжича, Управління освіти Хмельницької міської ради про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі, зобов'язання надати відпустку, стягнення відпускних, лікарняних, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі розрахункових, стягнення заробітної плати та стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що відповідно до наказу по Хмельницькому міському управлінню освіти від 01.09.2008 р. №556-к вона була переведена на посаду вчителя англійської мови СЗОШ №22 ім. О.Ольжича на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника. Листом №100 від 25.06.2011 р. її було повідомлено, що відповідно до наказу по СЗОШ №22 від 07.06.2011 р. №43-К та наказу по управлінню освіти від 07.06.2011 р. №117-К позивачка звільнена із займаної посади за п. 2 ст. 36 КзПП України. Вказане звільнення вважала
__________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Приступа Д.І. Справа № 22ц/2290/1730/12
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія № 51,52,53
незаконним, оскільки воно було проведено під час перебування її на лікарняному, в день звільнення їй не було вручено копію наказу про звільнення, трудову книжку, не нараховані відпускні та оздоровчі. Також вказувала, що їй було незаконно відмовлено в наданні щорічної відпустки, не оплачено лікарняний листок.
Позивачка просила визнати незаконним і скасувати наказ СЗОШ №22 ім. О.Ольжича від 07.06.2011 р. та наказ по Хмельницькому міському управлінню освіти від 07.06.2011 р. №117-К, якими вона звільнена з посади вчителя англійської мови за п. 2 ст.36 КЗпП, поновити її на посаді, зобов'язати відповідачів надати їй відпустку за 2010 -2011 р. в кількості 56 календарних днів, стягнути з СЗОШ №22 на її користь відпускні в сумі 3680 грн., стягнути з СЗОШ №22 належні їй виплати по лікарняних за червень 2011 р. (з 08.06.2011 р. по 23.06.2011 р., з 24.06.2011 р. по 01.07.2011 р.) в сумі 1179 грн., стягнути з СЗОШ №22 на її користь щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1138 грн., стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 1500 грн., стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з 08.06.2011 р. по 08.07.2011 р. в сумі 1920 грн., стягнути середній заробіток за час затримки видачі розрахункових (які перераховані на картку 20.06.2011 р.) в сумі 700 грн.
В ході судового розгляду позивачка уточнила розмір невиплачених їй сум відповідно до її розрахунків: відпускні в сумі 1661 грн., виплати по лікарняних в сумі 1179 грн., щорічна матеріальна допомога на оздоровлення за 2010-2011 навчальний рік в сумі 1138 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 1920 грн., 1995,34 грн. за неправильно нараховану зарплату у відповідності до стажу, середній заробіток за весь період затримки видачі розрахункових 11380 грн., моральну шкоду в сумі 1500 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 червня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Хмельницької СЗОШ №22 на користь ОСОБА_1 3317,32 грн. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не мотивував рішення по заявлених вимогах, відповідачами не надано доказів вручення позивачці листа про звільнення 10.06.2011 р., судом не спростовані докази отримання повідомлення листом від 25.06.2011 р. та отримання копій наказів про звільнення 05.07.2011 р. та 08.07.2011 р., тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує на те, що звільнення допущене в порушення вимог ст. 40 КЗпП в період перебування на лікарняному, допущено ряд інших порушень. Посилається також на те, що розрахунок по зарплаті управління освіти зроблений невірно, судом не перевірено та не дано оцінки безпідставним щомісячним змінам відповідачами тарифікації та посадового окладу позивачки, починаючи з березня 2009 р.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Вирішуючи спір по суті, суд фактично порушив зазначені норми, ухилився від встановлення та дослідження обставин справи, мотивувальна частина рішення не містить мотивів, з яких суд вважає встановленими факти, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти, що і є підставою для скасування рішення.
Встановлено, що відповідно до наказу № 946-к від 18.11.2004 р. управління освіти Хмельницької міської ради та наказу № 84-к від 23.11.2004 року Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 ім. О.Ольжича ОСОБА_1 була прийнята на роботу в СЗОШ №22 на посаду вчителя англійської мови на період відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_3, наказом від 01.09.2008 року директора СЗОШ №22 вона переведена з тимчасового місця роботи на посаду вчителя англійської мови на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_4
18.05.2011 року ОСОБА_1 було доведено до відома, що ОСОБА_4 подала заяву про вихід на роботу з 14.06.2011 року.
Наказом управління освіти Хмельницької міської ради № 117-к від 07.06.2011 р. та наказом директора школи № 43-к від 07.06.2011 року ОСОБА_1 звільнена з роботи з 10.06.2011 року в зв'язку із закінченням строку трудового договору по п.2 ст. 36 КЗпП України.
Відповідно до карткового рахунку позивачці 20.06.2011 року переведено розрахункові в сумі 1920 грн.
Заявляючи вимоги про поновлення на роботі позивачка посилалась на те, що звільнення проведено з порушенням ч. 3 ст. 40 КЗпП України в період її хвороби, тому накази підлягають скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 була звільнена в зв'язку з закінченням укладеного сторонами строкового договору.
Правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП) стосуються випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Оскільки звільнення за п.2 ст. 36 КЗпП України проводилось не з ініціативи адміністрації школи, то перебування позивачки на лікуванні в день звільнення не може бути підставою для поновлення її на роботі.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що до задоволення підлягають вимоги щодо нарахування та виплати по листку непрацездатності за період роботи з 8 по 10 червня 2011 року в сумі 204,57 грн., виходячи з середньоденного заробітку для оплати листків непрацездатності - 68,19 грн., так як відповідач не заперечував того факту, що така виплата не проведена і своїх нарахувань не проводив.
Зважаючи на те, що позивачка відпрацювала весь 2010-2011 навчальний рік, вона відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки»набула право на відпустку в повному розмірі - 56 календарних днів.
Адміністрацією школи їй включено до розрахункових оплату відпускних за 32 календарні дні, а за матеріалами перевірки управління освіти до виплати належить ще компенсація в сумі 1514,16 грн. за 24 календарних дні.
Проведеною управлінням освіти перевіркою фінансово-господарської діяльності СЗОШ №22 також було встановлено, що ОСОБА_1 недорахована доплата за вислугу років на суму 1584,72 грн. за попередні роки роботи та недорахована заробітна плата з 23 березня по 10 червня 2011 року в сумі 218,44 грн. Оскільки дані кошти їй не виплачені на час розгляду справи, вони також підлягають стягненню.
Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України «Про освіту»держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні відпустки.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 відпустка не надавалась, а підлягає виплаті грошова компенсація за відпустку, її вимоги в частині надання допомоги на оздоровлення задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Зважаючи на те, що наказом від 07.06.2011 року позивачка була звільнена з роботи з 10.06.2011 року, а з 08.06.2011 року вона хворіла, їй виданий листок непрацездатності, адміністрація школи в день звільнення трудову книжку їй не видала і розрахунок з нею не провела.
Трудова книжка видана ОСОБА_1 на її вимогу 07.07.2011 року і підстав для виплати коштів за затримку видачі трудової книжки немає.
Що стосується проведення повного розрахунку, то такий не проведений і на час вирішення спору, не зважаючи на те, що відповідач визнає наявність заборгованості по виплаті заробітної плати та оплати компенсації решти днів відпустки.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З матеріалів справи, позовних заяв вбачається, що ОСОБА_1 заявляла вимоги матеріального характеру та моральну шкоду на загальну суму 20773,34 грн. Колегія суддів прийшла до висновку, що в рахунок розрахункових, які не виплачені, слід включити 1584,72 грн. недонарахованої доплати за вислугу років, 218,44 грн. недонарахованої заробітної плати, 1514,16 грн. недовиплаченої компенсації за відпустку, 204,57 грн. оплати листків непрацездатності, а також стягнути 500 грн. відшкодування моральної шкоди, якої вона зазнала в зв'язку з порушенням трудових прав.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку позивачка має право, частки, яку вона становить у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком, а також того, що справа судом розглядалась тривалий час, так як за клопотанням позивачки неодноразово відкладалась та зупинялась, тому за затримку розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України слід стягнути 4000 грн., відмовивши в задоволенні решти вимог.
Доводи апеляційної скарги по інших вимогах не підлягають задоволенню, оскільки не були предметом позовних заяв.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и ла :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 червня 2012 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 ім. О.Ольжича на користь ОСОБА_1 1584,72 грн. недонарахованої доплати за вислугу років, 218,44 грн. недонарахованої заробітної плати, 1514,16 грн. недовиплаченої компенсації за відпустку, 204,57 грн. оплати листків непрацездатності, 4000 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, а всього 7521,89грн., а також 500 грн. моральної шкоди.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 ім. О.Ольжича в дохід держави судовий збір в сумі 321,90 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська