11.10.2012

Справа № 22ц-2790\2281\2012р. Головуючий в першій

інстанції Фисюк О.І.

Категорія 5 Доповідач в апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Птіціної В.І., Лівінського С.В.,

при секретарі: Марушевській Т.В.,

за участю: прокурора Степаненко Т.О., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 08 липня 2010 року по цивільній справі за позовом заступника прокурора м.Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року заступник прокурора м.Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому просив зобов'язати відповідачів та всіх залежних від них осіб, усунути перешкоди у праві користування Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон» нерухомим майном - вбудованим нежитловим приміщенням квартири № 9, розташованої в одноповерховій нежитловій будівлі, загальною площею 21,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідачі самовільно і безпідставно заселилися у вищевказане вбудоване нежиле приміщення, яке є об'єктом комунальної власності. У добровільному порядку звільнити спірне приміщення названі особи відмовляються.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 08 липня 2010 року позов заступника прокурора м.Севастополя задоволений у повному обсязі.

ОСОБА_4 з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права, та ухвалення нового про залишення без задоволення позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що вбудоване нежиле приміщення квартири АДРЕСА_1 є об'єктом комунальної власності та належить КП СМР «Аррікон» на праві оперативного управління.

За адресою цього приміщення як убачається з пояснень, наданих ОСОБА_3 25 лютого 2010 року оперуповноваженому слідчого управління Ленінського районного відділу управління внутрішніх справ України у м.Севастополі, проживають вона та ОСОБА_4, вселившись у нього з дозволу Приватного підприємства агентства нерухомості «Прайс-Бюро», якому ОСОБА_3, відповідно до угод про аванс, було передано аванс у рахунок укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири за названою вище адресою.

Також з матеріалів справи видно, що 12 травня 2008 року між КП СМР «Аррікон» та Приватним підприємством агентством нерухомості «Прайс-Бюро» був укладений договір оренди № 536 спірного приміщення.

Рішенням Господарського суду м.Севастополя від 02 липня 2009 року Приватне підприємство агентство нерухомості «Прайс-Бюро» було зобов'язано усунути перешкоди у користуванні вказаним нерухомим майном шляхом виселення (звільнення).

Постановою державного виконавця від 12 березня 2010 року примусове виконавче провадження по вище названому рішенню Господарського суду закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що Приватне підприємство агентство нерухомості «Прайс-Бюро» спірне приміщення не займає.

У засіданні колегії суддів відповідач ОСОБА_3 не заперечувала той факт, що вона та ОСОБА_4 мешкають у спірному приміщенні, належних прав користування або власності на нього не мають.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Викладене, суд першої інстанції оцінив правильно та дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог заступника прокурора м.Севастополя, оскільки спірне приміщення належить КП СМР «Аррікон» на праві оперативного управління, а тому відповідачі, які вселилися у спірне приміщення без достатньої правової підстави, порушили права позивача, як власника спірного приміщення, та підлягають виселенню.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 08 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий: В.О.Єфімова

Судді: В.І.Птіціна

С.В.Лівінський