копія

Справа 11/2290\596/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Савіцький Л.П.

Категорія: ст. 246 КК України Доповідач Лінник П.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Лінника П.О.,

суддів Болотіна С.М., Матущака М.С.,

з участю прокурора Павлишина В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Нетішинського міськрайонного суду від 22 червня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Нетішинського міського суду від 22 червня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину, не працюючого, не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, -

засуджено за ст. 246 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі по 850 грн. з кожного з конфіскацією незаконно добутого, а саме 15-ти соснових колодок об'ємом 2.22 метри кубічних.

Запобіжні заходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередні -підписку про невиїзд.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Нетішинської міської ради в солідарному порядку 9620 грн. 30 коп.

За вироком суду ОСОБА_1 та його неповнолітній брат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в середині грудня 2011 року із застосуванням гужового транспорту прибули до лісового масиву поблизу річки Горинь у с. Вельбівне Острозького району Рівненської області, що перебуває на землях запасу Нетішинської міської ради за межами м. Нетішин та відноситься до лісового фонду України. Не маючи спеціального дозволу та відповідних документів вони вчинили незаконну самовільну порубку 5 дикоростучих дерев породи «сосна звичайна», внаслідок чого припинили ріст вказаних дерев, спричинивши істотну шкоду лісу в розмірі 9620 грн. 30 коп., розрахованої згідно постанови Кабінету Міністрів № 665 від 23.07.2008 року. Вирубані дерева останні перевезли на територію власного господарства, яке розташоване по АДРЕСА_1 Острозького району Рівненської області, де і зберігали.

В апеляції, як вбачається з її змісту, засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять вирок суду в частині задоволення позовних вимог прокурора змінити, в задоволенні цивільного позову прокурора відмовити. Вважають, що рішення про задоволення позовних вимог прокурора в частині відшкодування шкоди в розмірі 9620,30 грн. приймалось судом без врахування положень чинного законодавства, що регулює питання відшкодування збитків, заподіяних природі. Стверджують, що цивільний позов про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, мав пред'являтися прокурором в інтересах держави в особі спеціально уповноваженого органу державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, а не в особі виконавчого комітету Нетішинської міської ради. Судом під час розгляду справи, всупереч вимог ст. 22 КПК України , не було з'ясовано наявність у Нетішинської міської ради відповідних повноважень мати статус позивача у справі, що призвело до безпідставного прийняття судом позову та необґрунтованого рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів

в в а ж а є,

що апеляція засуджених задоволенню не підлягає.

Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні ними злочину, передбаченого ст. 246 КК України при викладених у вироку обставинах.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні, в передбаченому законом порядку та не оскаржується будь -ким із учасників судового розгляду, в тому числі і самими засудженими.

Так, засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_2 вину визнали повністю, щиро розкаялися у скоєному та пояснили, що в середині грудня 2011 року за допомогою бензопили „Штіль" та сокири у зазначеному у вироку місці самовільно зрізали 5 сосен і перевезли до себе додому в с. Вельбівне. Заявлений прокурором позов визнають частково.

Свідок ОСОБА_3 показала, що у березні 2012 року їй стало відомо, що її брати вчинили самовільну порубку 5 сосен.

Об'єктивно вина засуджених підтверджується письмовими доказами, які зібрані по справі та досліджені судом, якими є протоколи огляду місця події та лісового масиву (а.с.33-42, 43-50), огляду та вилучення знаряддя порубки соснових дерев (а.с.51-61), з якого вбачається, що з господарства ОСОБА_2 було вилучено бензопилу, сокиру та соснові колодки, довідки та розрахунки про розмір заподіяної шкоди (а.с.23-28), яка становить 9620 грн. 32 коп.

Всім цим доказам в їх сукупності місцевий суд дав належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скоєному злочині, вірно кваліфікував їх злочинні дії за ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев у інших лісових насадженнях, що заподіло істотну шкоду.

Міра покарання засудженим призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України в межах санкції статті закону, за який їх засуджено, з врахуванням осіб винних та обставин, що пом'якшують покарання, а саме позитивні характеристики, визнання вини, щире каяття, злочин вчинили вперше.

Доводи засуджених про безпідставність задоволення позову прокурора не заслуговують на увагу, оскільки згідно довідки, виданої Нетішинською міською радою вбачається, що лісовий масив, який розташований поряд р. Горинь, поблизу с. Вельбівно, Острозького району Рівненської області, перебуває у землях запасу Нетішинської міської ради за межами міста Нетішин, землі лісогосподарського призначення.

Тому, згідно вимог ч.2 ст.29 КПК України прокурор пред'являє позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, якщо цього вимагає охорона інтересів держави.

Згідно розрахунку, виданого Державним підприємством „Славутське лісове господарство" розмір шкоди, завданої самовільною рубкою на території земель запасу Нетішинської міської ради, що знаходиться з межами населеного пункту, становить 9620 грн. 32 коп.

Тому, місцевим судом обґрунтовано задоволено позов прокурора про стягнення із засуджених завданої шкоди.

З цих підстав, доводи, що викладені в апеляції засуджених є безпідставними.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Нетішинського міського суду від 22 червня 2012 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію останніх -без задоволення.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області П.О. Лінник