копія
Справа 11/2290/513/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Вітушинська О.О.
Категорія: ст. 122 ч.1 КК України Доповідач Суслов М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.07.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
Головуючого Суслова М.І.,
суддів Бондар В.В., Курдзіля В.Й.,
з участю прокурора Боднара Р.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
представника неповнолітнього потерпілого його матері ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, не судимого ,-
засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.
Згідно вимог ст. 75 КК України від відбування покарання його звільнено з випробовуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік.
Міру запобіжного заходу залишено попередньою -підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 2513 грн. 22 коп. матеріальних збитків та 5000 грн. моральної шкоди.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 12 листопада 2011 року біля 24 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу будинку культури с. Грузевиця Хмельницького району, на грунті особистих неприязних стосунків, які виникли з приводу бійки потерпілого з його товаришем, умисно наніс удар кулаком правої руки у праву частину обличчя ОСОБА_2, спричинивши тому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і набряку м'яких тканин правої навколо-очної ділянки обличчя, струсу головного мозку, закритого перелому нижнього краю правої орбіти з переходом на виличну кістку, які відносяться до середньої тяжкості ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
В апеляції потерпілий просить скасувати вирок місцевого суду, а справу направити на додаткове розслідування. При цьому він посилається на його незаконність, наголошуючи, що ні органи досудового слідства, ні суд не з'ясували дійсний мотив злочину, висновки суду суперечать фактичним обставинам справи, оскільки спричинення йому тілесних ушкоджень відбувалося не на ґрунті особистих неприязних відносин,, а внаслідок хуліганських дій, безпідставно та передчасно відмовлено в притягненні до кримінальної відповідальності інших осіб, які вчинили стосовно нього такі ж дії, не надано належної оцінки показам свідків про нанесення йому ударів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та не проаналізовано висновки судово-медичних досліджень в частині їх нанесення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення потерпілого та в його інтересах представника неповнолітнього потерпілого на підтримку доводів апеляції, засудженого ОСОБА_1 на їх спростування, міркування прокурора про законність і обгрунтованність вироку, перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати
з н а х о д и т ь
апеляцію потерпілого ОСОБА_2 як таку, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
В цій частині вироку, як зазначається в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 ЅПро виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вирокуЅ, потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним ( п.15 ).
Разом з тим, вирок міськрайонного суду щодо ОСОБА_1 цим вимогам кримінально-процесуального закону не відповідає.
Формулюючи ОСОБА_1 обвинувачення, визнане судом доведеним за ст. 122 ч.1 КК України, місцевий суд у мотивувальній частині вироку не вказав мотиви вчинення злочину, чому саме ОСОБА_1 під час суперечки ОСОБА_6 з ОСОБА_2, учасником якої він не був, спричинив останньому тілесні ушкодження, яким умислом він керувався при цьому, в яких відносинах перебував з потерпілим, що стало причиною таких його дій.
Не були конкретизовані ці обставини і органами досудового слідства.
Наведені обставини мають суттєве значення, оскільки свідчать про об'єктивну сторону злочину, та безпосередньо впливають на його кваліфікацію.
Відповідно до ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства в кримінальній справі підлягають доказуванню, зокрема, подія злочину (час, місце, спосіб) характер і розмір шкоди, завданої злочином, винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.
Згідно ч.1 ст. 368 КПК України дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції визнається однобічним і неповним, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Дізнання, досудове чи судове слідство у всякому разі визнається однобічним і неповним в випадку коли не були допитані певні особи, не в повному обсязі досліджені певні документи або проаналізовані висновки судових експертних досліджень , або інші докази для підтвердження або спростування обставин вчинення злочинних посягань.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, обґрунтовуючи доведеність вини та дії ОСОБА_1 по нанесенню потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, органи досудового слідства інкримінували останньому нанесення ОСОБА_2 удару кулаком руки на ґрунті особистих неприязних відносин, оскільки обвинувачений вступив в суперечку на захист свого товариша ОСОБА_6( а.с. 163).
Визнавши дані обставини щодо встановлення події злочину та пред'явлення обвинувачення достатніми, обмежившись виключно загальною декларацією вищевикладених обставин в частині вчинення ОСОБА_1 протиправних діянь, органи досудового слідства спрямували справу до суду, пред'явивши останньому неконкретне обвинувачення, яке не ґрунтується на вимогах закону та прямо суперечить нормам КПК, зокрема ст.ст. 64, 132, 223, а також порушує один із основних конституційних принципів обвинувачення -право на захист.
В судовому засіданні при обґрунтуванні обвинувачення для ОСОБА_1 суд вказує, що останній на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли з приводу протиправної поведінки ОСОБА_2 відносно його товариша ОСОБА_6 спричинив тому тілесні ушкодження ( а.с. 202), вийшовши тим самим за межі обвинувачення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, сам засуджений вказував на те, що коли між ОСОБА_6 і потерпілим відбувалася сварка -він, підбігши до конфліктуючих, зразу ж наніс останньому удар кулаком в обличчя, що підтверджує твердження апелянта про наявність в діях ОСОБА_1 хуліганських мотивів.
Заслуговують на увагу доводи потерпілого про передчасну та безпідставну відмову в притягненні до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних дій ОСОБА_5 і ОСОБА_6, його посилання на невірну оцінку судом показів свідків, які допитувалися в судовому засіданні, і відсутність будь-якого аналізу свідоцьких показів осіб, які не з'явилися в суд, та висновків судово-медичних експертиз про наявність тілесних ушкоджень
Вищевикладені порушення норм КПК України не можуть бути усунуті в процесі судового розгляду, в тому числі і в порядку застосування вимог ст. 315-1 КПК України, яка виключно застосовується для уточнення фактичних даних в частині отримання додаткових доказів.
В даному ж випадку для усунення недоробок як слідства , так і суду необхідне проведення цілого ряду слідчих дій.
Позбавлений можливості усунути вказані протиріччя і апеляційний суд, оскільки допущено істотні порушення вимог КПК України.
За таких обставин вирок місцевого суду підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню прокурору для організації додаткового розслідування.
В процесі додаткового розслідування необхідно належним чином встановити подію злочину, чому саме ОСОБА_1 під час суперечки між потерпілим і ОСОБА_6, учасником якої він не був, спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, яким умислом він керувався та в яких відносинах перебував з потерпілим, що стало причиною таких його дій.
Провести слідчі дії на підтвердження доводів потерпілої сторони про вчинення хуліганських дій в громадському місці, яким є сільський будинок культури, додатково допитати інших учасників сутички ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про участь в сутичці і нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому, більш скрупульозно провести опитування свідків як в частині їх відношення до бійки, так і в частині реагування на порушення громадського порядку зі сторони учасників сутички і бійки.
Після належного встановлення вказаних обставин пред'явити винним особам конкретне обвинувачення, яке ґрунтується на законі та відповідає нормам КПК України, надавши обвинуваченому ( або декільком обвинуваченим) можливість скористатися своїм правом на захист ( при відсутності коштів на послуги захисника призначити їм за рахунок держави), а обвинувальний висновок скласти відповідно до вимог ст.223 КПК України, оскільки той, що міститься в матеріалах справи цим вимогам закону в повному обсязі не відповідає.
Таким чином, враховуючи всі вище перераховані обставини, колегія суддів вважає, що органи досудового слідства та суд допустили істотні порушення вимог КПК України як при проведені розслідування, так і при розгляді справи, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія судді судової палати ,-
у х в а л и л а :
апеляцію потерпілого ОСОБА_2 задовільнити.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня 2012 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а матеріали кримінальної справи по його обвинуваченню за ст.122 ч.1 КК України направити прокурору Хмельницького району Хмельницької області для організації додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній -підписку про невиїзд.
Головуючий- суддя /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов