копія
Провадження № 11/2290/257/2012
Справа № 1/2218/826/2011 Головуючий в 1-й інстанції Данькова С.О.
Категорія: ч.3 ст.149 КК України Доповідач Суслов М. І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.08.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого -судді Суслова М.І.,
суддів Бондар В.В., Ващенка С.Є.,
при секретарях Купельській Н.П., Молодій І.О.,
з участю прокурора Мушинського В.В.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 17 листопада 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 17 листопада 2011 року
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Стара Жадова Сторожинецького району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_6 і ІНФОРМАЦІЯ_7, працюючого завідуючим господарством в готельно-ресторанному комплексі „ІНФОРМАЦІЯ_18" в м. Слубіце Республіки Польщі, в силу ст.89 КК України не судимого, -
засуджено за ч.3 ст.149 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки.
За ч.1 ст.201, ч.1 ст.332 КК України ОСОБА_4 виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
У строк відбування покарання зараховано час перебування ОСОБА_4 під вартою з 22 січня по 17 листопада 2011 року включно.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Западинці Красилівського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_3, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше судимого:
- 04.09.2008 р. Дніпропетровським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 11.09.2009 р. Першотравневим районним судом м. Чернівці за ст. 185 ч. З, ст. 70 ч. 4 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, -
засуджено за ч.3 ст.149 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки.
У строк відбування покарання зараховано час перебування ОСОБА_5 під вартою з 22 січня по 17 листопада 2011 року включно.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженку с. Давидківці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстровану та мешканку АДРЕСА_4, громадянку України, українку, з вищою педагогічною освітою, не одружену, дітей на утриманні не має, працюючу тренером з танців і директором фітнес-клубу „Афродіта", раніше не судиму, -
засуджено за ч.3 ст.149 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік.
У строк відбування покарання зараховано час перебування ОСОБА_6 під вартою з 22 січня по 17 листопада 2011 року включно.
Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнено з -під варти з залу суду.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 засуджено за те, що перший, будучи громадянином України і зареєстрованим в Сторожинецькому районі Чернівецької області, і який на протязі останніх 20-ти років проживає в м. Слубіце Республіки Польщі, де має у своїй власності готельно-ресторанний комплекс „ІНФОРМАЦІЯ_18", в жовтні 2010 року вступив в злочинну змову з двома іншими, які проживали у м. Хмельницькому, та попередньо зорганізувавшись у стійке злочинне об'єднання з 3-х осіб з метою переправлення з України в Республіку Польщу молодих осіб жіночої статі для оплатної передачі в сексуальну експлуатацію в готельно-ресторанному комплексі „ІНФОРМАЦІЯ_18".
Для досягнення злочинної мети, діючи з корисливих мотивів з метою власного збагачення, ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, як учасники організованої групи, розробили єдиний відомий їм усім план спільних злочинних дій, погодили його між собою, чітко розподілили відповідні функції та впродовж жовтня 2010 року - січня 2011 року спрямували свої дії на його досягнення.
Відповідно до розробленого плану ОСОБА_5 і ОСОБА_10 повинні були підшуковувати на території Хмельницької області молодих жінок, що перебувають у скрутному матеріальному становищі та схильні до надання сексуальних послуг, схиляти їх до зайняття проституцією за матеріальну винагороду в готельно-ресторанному комплексі ОСОБА_4 „ІНФОРМАЦІЯ_18" в м. Слубіце Республіки Польщі, а також організовувати за кошти ОСОБА_4 виготовлення для них проїзних документів. Останній, в свою чергу, повинен був фінансувати витрати, пов'язані з оформленням проїзних документів для завербованих дівчат, здійснювати оплату для ОСОБА_10 і ОСОБА_11 при передачі йому таких за кожну дівчину, після чого переміщати їх з України в м. Слубіце Республіки Польщі.
Так, діючи за розподілом ролей, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, яка є тренером з танців і керівником танцювального клубу „Афродіта" та має широке коло зв'язків, упродовж жовтня - листопада 2010 року підшукали і завербували з цією метою мешканок м. Хмельницького ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_16 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_17, використовуючи їх уразливий стан через збіг тяжких особистих, сімейних та інших обставин. Переконали їх у перевагах зайняття проституцією в Польщі в готельно-ресторанному комплексі ОСОБА_4 „ІНФОРМАЦІЯ_18", гарантували їм високі заробітки та вигідні умови праці, зокрема, що вони будуть отримувати по 60 євро за годину роботи повією, 30 з яких віддавати ОСОБА_4, а 30 євро залишати собі, також матимуть відсоток від вартості куплених клієнтом напоїв, будуть безкоштовно проживати у готелі, мати вільний графік роботи і вільний вихід у місто. Крім того, ОСОБА_10 і ОСОБА_5, з метою переправлення ОСОБА_8 і ОСОБА_7, до ОСОБА_9, зобов'язались за кошти ОСОБА_4 організувати виготовлення для вказаних жінок паспортів громадянина України для виїзду за кордон, отримання Шенгенських віз і страхових полісів.
Крім ОСОБА_8 і ОСОБА_7, ОСОБА_5, з відома ОСОБА_10 і ОСОБА_4, підшукав для вербування на роботу повіями в готельно-ресторанному комплексі „ІНФОРМАЦІЯ_18" мешканок м. Хмельницького ОСОБА_12 та ОСОБА_13, однак останні відмовились їхати до ОСОБА_9.
В той же час, ОСОБА_4, на виконання відведених йому функцій як учасник організованої групи, мав оплатити виготовлення для ОСОБА_8 та ОСОБА_7 закордонних паспортів, Шенгенських віз, страхових полісів, після чого особисто прибути в м. Хмельницький, здійснити для ОСОБА_10 і ОСОБА_5 оплату за завербованих ними жінок у сумі 500 дол. США за кожну жінку і отримати від них вказаних молодих жінок. Після цього, він мав здійснити переправлення ОСОБА_8 і ОСОБА_7 через державний кордон України до ОСОБА_9 з метою їх подальшої сексуальної експлуатації у власному готельно-ресторанному комплексі „ІНФОРМАЦІЯ_18" в м. Слубіце.
08 листопада 2010 р. ОСОБА_4, для досягнення спільного злочинного результату, грошовим переказом переказав для ОСОБА_10 та ОСОБА_5 440 дол. США, які необхідні були для виготовлення для ОСОБА_8 і ОСОБА_7 паспортів громадянина України для виїзду за кордон.
Діючи відповідно до плану, за грошові кошти ОСОБА_4, ОСОБА_10.і ОСОБА_5 організували в відділі ГІРФО УМВС України у Хмельницькій області оформлення для - ОСОБА_8 і ОСОБА_7 закордонних паспортів відповідно НОМЕР_1 і НОМЕР_2, які отримали 25 листопада 2010 p.
Після оформлення для ОСОБА_8 і ОСОБА_7 закордонних паспортів. ОСОБА_10 з відома ОСОБА_5 передала їх дані ОСОБА_4 для виготовлення запрошень на роботу в Республіку Польщу, які необхідні для отримання Шенгенських віз.
В кінці грудня 2010 року ОСОБА_4, відповідно до своїх функціональних обов'язків в злочинному угрупуванні та з відома ОСОБА_10 і ОСОБА_5 виготовив для ОСОБА_8 і ОСОБА_7 запрошення від підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_18" на роботу нібито прибиральницями, які зареєстрував 29 грудня 2010 р. в Окружному управлінні праці в м. Слубіце за №532/2010 на ім'я ОСОБА_8 та за №533/2010 на ім'я ОСОБА_7
Фіктивні запрошення №532/2010 і №533/2010 від 29 грудня 2010 р. ОСОБА_4 передав в м. Хмельницький ОСОБА_10 та ОСОБА_5 для оформлення Шенгенських віз.
03 січня 2011 р. ОСОБА_4 грошовим переказом переказав для ОСОБА_10 та ОСОБА_5 100 дол. США для виготовлення для ОСОБА_8 і ОСОБА_7 Шенгенських віз.
05 січня 2011 р., за узгодженням з ОСОБА_4 і ОСОБА_5, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поїхала у м. Вінницю в представництво Консульства ОСОБА_9, де надала документи для оформлення Шенгенських віз та сплатила за це отримані від ОСОБА_4 кошти. Крім того, вона оплатила вартість страхових полісів №0983073 для ОСОБА_8 і №0983074 для ОСОБА_7 для їх виїзду за кордон.
13 січня 2011 p., згідно з розподілом ролей, з відома ОСОБА_4 і ОСОБА_10, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поїхав у м. Вінницю в представництво Консульства Республіки Польщі, де одержав Шенгенські візи №000127553 для ОСОБА_7 і №000127554 для ОСОБА_8
19 січня 2011 p., ОСОБА_4, з метою оплатного отримання від ОСОБА_10 і ОСОБА_5 завербованих ними ОСОБА_8, ОСОБА_7, на власному легковому автомобілі „Ауді А8", з польськими реєстраційними номерними знаками НОМЕР_3, прибув до м. Хмельницького.
21 січня 2011 p., з метою розрахунку за завербованих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з ОСОБА_10 і ОСОБА_5, ОСОБА_4 одержав з ОСОБА_9 грошовий переказ в розмірі 1019,06 дол. США, з яких віддав ОСОБА_10 і ОСОБА_5 1 000 дол. США, по 500 дол. за кожну дівчину, та одержав від них вказаних дівчат.
Помістивши ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в салон свого автомобіля ОСОБА_4 вирушив в бік українсько-польського кордону, однак о 00 год. 05 хв. 22 січня 2011 року, після проходження в пункті пропуску „Шегині" Мостиського прикордонного загону паспортного контролю, автомобіль ОСОБА_4 з пасажирами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був зупинений співробітниками УСБУ у Хмельницькій області та прикордонним нарядом.
В поданій апеляції прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених, постановити новий, яким засудити: ОСОБА_4 за ч.3 ст.149 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_5 за ч.3 ст.149 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_6 за ч.3 ст.149 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. При цьому вказує, що судом в недостатній мірі враховано суспільну небезпечність скоєних злочинів та ступінь організованості, призначене покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів.
Як вбачається з апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_6, він просить вирок скасувати, прийняти нове рішення, яким провадження щодо його підзахисної закрити. При цьому вказує, що засуджена коштів за продаж дівчат не отримувала, а диски про прослуховування звукозаписів телефонних розмов, на думку апелянта, не можуть бути обґрунтованими доказами, скільки в матеріалах справи відсутні відповідні рішення апеляційного суду на прослуховування щоденних телефонних розмов.
Захисник засудженого ОСОБА_4 ОСОБА_1 просить вирок щодо її підзахисного скасувати, а справу щодо нього закрити. При цьому вказує, що факт вчинення злочину організованою групою із застосуванням уразливого стану осіб стороною обвинувачення не доведено, ОСОБА_4 не був знайомий і ніколи не спілкувався із ОСОБА_14, будь -якої підготовки щодо вербування та торгівлі дівчат у даних осіб не було. Крім того зазначає, що потерпілі самі виявили бажання виїхати за кордон для отримання більшого заробітку, а тому уразливий стан останніх не доведений, при допиті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначили, що мали намір надавати сексуальні послуги у Польщі, а тому їх вербування здійснювалось без використання обману, шантажу та уразливого стану. Також апелянт посилається і на те, що факт отримання ОСОБА_4 коштів з банку по міжнародній системі „Вестерн Юніон" не може братися, як факт оплати за купівлю дівчат, оскільки це жодним доказом не доведено.
Засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримання доводів своєї апеляції з викладених у ній мотивів про необхідність скасування вироку місцевого суду з постановленням нового апеляційної інстанції з обранням усім трьом підсудним за ст.149 ч.3 КК України по 8 років позбавлення волі, захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інтересах своїх підзахисних ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з вимогами закрити кримінальне провадження щодо останніх та з запереченнями тверджень апеляції державного обвинувача, провівши судове слідство в обсязі перевірки вимог апеляцій прокурора і захисників, опитавши підсудних, потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_7, які повністю підтвердили причетність усіх трьох засуджених до їх продажу з метою експлуатації та з використанням уразливого стану, свідків про наведені вище обставини скоєних злочинних посягань, перевіривши та вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати
з н а х о д и т ь
апеляції прокурора і захисників в інтересах своїх підзахисних як такі, що підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, вирок місцевого суду, за яким ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 засуджено за організацію стійкого злочинного угрупування з трьох осіб для переправлення з України в Польщу молодих осіб жіночої статті з метою оплатної передачі в сексуальну експлуатацію в готельно-ресторанному комплексі ІНФОРМАЦІЯ_18, що знаходиться в приватній власності ОСОБА_4 в м. Слубіце Республіки Польща, оскаржено прокурором з підстав м'якості призначеного підсудним покарання, а захисниками -з підстав відсутності у діях їх підзахисних складу кримінального злочинного посягання.
Апеляційна інстанція, перевіряючи справу в повному обсязі на підставі вимог ст.365 КПК України, дійшла висновку, що вирок місцевого суду не може залишатися в силі з таких підстав.
У відповідності до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, суд обґрунтовує його лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, а оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи.
При цьому, за своїм правовим значенням одним з найважливіших процесуальних документів, яким стверджується законність та обґрунтованість судового рішення, є протокол судового засідання.
Згідно п.10 ч.2 ст.370 КПК України вирок (постанову) у всякому разі належить скасувати, якщо у справі відсутній протокол судового засідання.
Так само, відсутність у протоколі судового засідання частини інформації про проведення судом певних процесуальних дій, передбачених законом, або про дослідження окремих обставин справи, які становлять предмет дослідження відповідно до конкретної справи, слід розцінювати, як процесуальне порушення, або як неповноту дослідження обставин справи.
Як вбачається з змісту протоколу судового засідання (т.6, а.с.63-76) в вказаному процесуальному документі відсутня частина протоколу судового засідання від 05.09.2011 року, а саме при допиті свідка ОСОБА_12 відсутні її покази на запитання захисника ОСОБА_3, підсудного ОСОБА_5, відсутні відповіді прокурора на запитання головуючої, рішення головуючої про оголошення перерви до 07.09.2012 року (т.6, а.с.70), тут же відсутня вступна частина протоколу судового засідання від 07.09.2011 року, де перераховується склад суду, початок допиту свідка ОСОБА_15, роз'яснення останній вимог ст.ст. 384, 385 КК України.
На а.с.70 т.6 повністю відсутній протокол судового засідання від 30.09.2011 року.
На цьому ж аркуші справи при оголошені складу суду і заміні секретаря судового засідання Манькової І.Л. на Нікітіну О.А. відсутня частина протоколу судового засідання від 21.10.2011 року в частині допиту свідка ОСОБА_17, початок допиту підсудного ОСОБА_5 і більша частина допиту підсудної ОСОБА_6.( т.6, а.с. 70-71 зворот).
Секретар судового засідання Нікітіна О.А. приймала участь у шести судових засіданнях : 21, 24, 25, 26, 28 жовтня і 1 листопада 2011 року, однак жоден протокол нею не підписаний.
За належне складання протоколу судового засідання несуть відповідальність суддя або головуючий при колегіальному розгляді справи і секретар судового засідання. Оскільки протокол судового засідання є важливим документом кримінальної справи, суддя не може обмежитись лише формальним засвідченням протоколу своїм підписом, а зобов'язаний особисто перевірити правильність його складання.
Крім того, відповідно п.13 ч.2 ст.370 КПК України вирок (постанову) у всякому разі належить скасувати, якщо порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють надання підсудному право виступати в дебатах.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 17 листопада 2011 року, суд при проведенні судових дебатів не надав право підсудній ОСОБА_6 виступити в дебатах, хоча остання перебувала в залі судових засідань та приймала участь в процесі судового розгляду (т.6, а.с.75).
Разом з тим, виступ в дебатах є самостійною і обов'язковою частиною судового розгляду кримінальної справи. Для підсудного виступ в дебатах є однією з можливостей виступити з захисною промовою стосовно обставин обвинувачення, звернутися до суду з заявами або викласти свої доводи для спростування обвинувачення, просити суд про виправдання чи про призначення певного покарання до того, як суд надасть останнє слово.
Ненадання права підсудному виступити в дебатах є порушенням його прав як під час судового розгляду справи в цілому (п.9 ст.263 КПК України), так і при дотриманні вимог процесуального законодавства при проведенні окремо взятих процесуальних дій ( п.13 ч.2 ст.370 КПК України).
В будь-якому разі, вирок суду не може бути визнаний законним у випадку істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.
За таких обставин, вирок міськрайонного суду в частині засудження підсудних за ст. 149 ч.3 КК України підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
Одночасно з викладеним, колегія суддів, провівши судове слідство в частині перевірки тверджень апелянтів про незаконність і необґрунтованість вироку, заслухавши покази підсудних про непричетність до торгівлі людьми та здійснення інших незаконних угод, об'єктами яких є люди, а також вербування, переміщення, передачу і одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням їх уразливого стану, вчинені організованою групою щодо кількох осіб, та потерпілих, які вважають себе обманутими, підсудні скористалися їх важким становищем і уразливим станом та продали в сексуальну експлуатацію власнику готелю , приходить до переконання, що при новому судовому розгляді кримінальної справи при доведеності вини підсудних в обсягах, зібраних досудовим слідством, та з врахуванням їх особистостей призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом і звільнення від відбування покарання з випробовуванням є явно несправедливим внаслідок його м'якості.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія судді судової палати, -
у х в а л и л а:
апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи, та захисників в інтересах своїх підзахисних ОСОБА_4 і ОСОБА_6 задовільнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 17 листопада 2011 року стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на підставі ст.365 КПК України в частині їх засудження за ч.3 ст.149 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в то же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 залишити попередній -підписку про невиїзд.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий - суддя /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов