копія

Справа № 11/2290/533/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Федорук І.М.

Категорія: ст.ст.307 ч.2, 309 ч.2,

317 ч.1 КК України Доповідач Суслов М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.08.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого - судді Суслова М.І.,

суддів Бондар В.В., Курдзіля В.Й.,

з участю прокурора Войтюка М.П.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи, та захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Городоцького районного суду від 07 червня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Городоцького районного суду від 07 червня 2012 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Хорол Полтавської області, українку, громадянку України, з середньою освітою, не одружену, не працюючу, інваліда 3 групи, на утриманні одна неповнолітня дитина, мешканку АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судиму, -

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні перебуває четверо неповнолітніх дітей, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого ,-

засуджено кожного з них за ст. 307 ч.2 КК України і призначено першій з застосуванням ст.69 КК України 3 роки позбавлення волі, а другому 6 років позбавлення волі з конфіскацією їх майна, крім житла.

ОСОБА_2 за ч.2 ст.309, ч.1 ст.317 КК України виправдано.

Запобіжний захід ОСОБА_3 змінено, взявши під варту в залі суду, та зарахувавши в строк перебування під арештом з 2 по 3 лютого 2012 року, а ОСОБА_2- залишено утримання під вартою, зарахувавши в цей строк перебування під арештом з 3 лютого 2012 року.

Стягнуто з засуджених на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області судові витрати за проведенні експертних досліджень по 675 грн.24 коп. з кожного.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_3 і ОСОБА_2 засуджено за те, що вони, придбавши в січні-лютому 2012 року наркотичні засоби як з метою збуту, так і для власного вживання, перевозили і зберігали їх, а 31 січня цього ж року за попередньою змовою, маючи на меті отримати при збуті частину наркотичного засобу як винагороду, біля 17 години, перебуваючи в будинку ОСОБА_2 в АДРЕСА_2, в ході оперативної закупівлі умисно збули гр. ОСОБА_5 за 500 грн. 8 мл опію ацетильованого.

Зразу ж після продажі наркотичної сировини ОСОБА_3 в одній з кімнат будинку ввела ОСОБА_5 шляхом ін'єкції 1 мл опію, 1 мл наркотичної сировини вона привласнила для особистого вживання, а ОСОБА_2 таку ж кількість опію вжив шляхом ін'єкції при його придбанні в вказаний день у невстановленому слідством місці в смт. Ярмолинці.

Крім того, вони ж 2 лютого 2012 року, за попередньою змовою, придбавши у невстановленому слідством місці в смт. Ярмолинці 10 мл наркотичного засобу -опію ацетильованого, біля 17 години на залізничному переїзді дороги поблизу с. Жищинці Городоцького району в автомобілі під керуванням ОСОБА_6 збули останньому за 500 грн. 8 мл опію ацетильованого, з яких ОСОБА_3 1мл шляхом ін'єкції тут же в салоні ввела покупцю ОСОБА_6, повторно аналогічним способом тут же ввела ще й 1 мл трамадолу, який заздалегідь придбала в невстановленому слідством місці, а ОСОБА_2 привласнив при придбанні в Ярмолинцях 1.806 мл опію ацетильованого, відібравши в одноразовий медичний шприц.

Після цього вказані особи були затримані працівниками міліції, під контролем яких проводилася оперативна закупка наркотичної сировини.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, постановити новий апеляційної інстанції, яким засудити винних за ст. 307 ч.2, а ОСОБА_2 ще й за ст.ст. 309 ч.2, 317 ч.1, 70 КК України, першу на 6 років позбавлення волі, а другого на 7 років позбавлення волі. При цьому він, не оспорюючи доведеності вини засуджених, вважає вирок необґрунтованим в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що спричинило безпідставне виправдання за ст.ст. 309 ч.2, 317 ч.1 ОСОБА_2 та м'якістю призначеного обом засудженим покарання. Зокрема, підсудні вчинили тяжкі злочини, з корисливих спонукань, судом помилково визнано обставинами, які пом'якшують їх покарання, для ОСОБА_3 - активне сприяння розкриттю злочинів та стан здоров'я, а, обираючи для них покарання, не в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого та особи винних.

Захисник ОСОБА_1 в інтересах свого підзахисного ОСОБА_2 вважає вирок місцевого суду необґрунтованим, оскільки його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а засудженому призначено занадто суворе покарання. Зокрема, при призначенні покарання не враховано цілий ряд обставин, які пом'якшують його: це і щире каяття, і сприяння розкриттю злочинів, і його роль посередника при скоєні злочинних посягань, в нього на утриманні перебуває пристаріла мати та троє малолітніх дітей, він позитивно характеризується по місцю проживання, а обставини, що обтяжують покарання -відсутні. Крім того, він посилається на порушення працівниками міліції при проведенні заходів по оперативній закупці наркотичної сировини вимог закону ЅПро оперативно-розшукову діяльністьЅ, оскільки мали місце провокація і підбурювання до вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів. Сукупність вказаних обставин давала суду підстави обрати для його підзахисного більш м'яке покарання, ніж передбачено законом.

Засуджені ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора на підтримання вимог апеляції державного обвинувача, підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та в інтересах останнього захисника ОСОБА_1 на їх спростування та підтримання двома останніми своїх тверджень про незаконність і необґрунтованість вироку місцевого суду, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати

в в а ж а є

апеляції прокурора і захисника як такі, що підлягають частковому задоволенню, а вирок суду відповідно до вимог ч.2 ст.365 КПК України -скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

У відповідності до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За змістом ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких він відкидає інші докази, мотиви зміни обвинувачення, а в разі визнання частини обвинувачення необґрунтованим -підстави для цього.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України ЅПри виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вирокуЅ від 29 червня 1990 року № 5, в мотивувальній частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного судом доведеним, та докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків (п.15), а в вироку належить дати аналіз усіх зібраних по справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, в висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи, тощо. З показань підсудного, потерпілого чи свідка в вироку слід наводити лише ті докази, в яких йде мова про фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини ( п.16).

Разом з тим, місцевий суд при розгляді вказаної справи та постановлені вироку зазначених вимог закону не дотримався.

Як вбачається з змісту судового рішення, районний суд при формулюванні обвинувачення для підсудних, визнаного судом доведеним, зазначив і місце, і час, і спосіб, і мотиви злочинних діянь як ОСОБА_3, так і ОСОБА_2 у вчиненні злочинних посягань, які передбачені як ч.2 ст.307, так і ч.1 ст.317 і ч.2 ст. 309 КК України.

Однак, в мотивувальній частині вироку суд обмежився посиланнями підсудного ОСОБА_2 на визнання своєї вини лише в збуті наркотичної сировини, а визначаючи доведеною його вину за ч. 2 ст.307 КК України, не дав аналізу фактичним даним, які містилися в його показаннях і на досудовому слідстві , і в судовому засіданні.

Крім того, при викладенні змісту показань деяких свідків ( ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, закупника ОСОБА_6 ) в судовому засіданні, що містили істотні суперечності з доказами, зібраними в ході досудового слідства, суд у вироку взагалі не дав їм оцінки, а посилання на відсутність об'єктивних даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочинів, передбачених ч.2 ст.309 і ч.1 ст.317 КК України, оскільки їх вчинення останній заперечує, а в жилому будинку поряд з підсудним проживає ще й його дружина та її мати, переконують апеляційну інстанцію в відсутності будь-якої об'єктивності, повноти та всебічності при встановлені обставин скоєння вищенаведених злочинних посягань підсудним.

Суд першої інстанції при наявності таких суперечливих показань підсудного і свідків в повній мірі не дослідив їх та фактично не дав належного аналізу для обґрунтування всіх зібраних по справі доказів.

Вирок суду не можна вважати таким, що відповідає вимогам ст.334 КПК України, якщо він ґрунтується на неналежно перевірених доказах, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

На думку колегії суддів, висновки суду, які містяться в мотивувальній частині вироку при формуванні обвинувачення для підсудних, визнаних доведеним, не відповідають резолютивній частині вироку, не узгоджуються між собою та містять істотні протиріччя.

Апеляційний суд позбавлений можливості усунути таку неправильність.

З огляду на наведенні істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, а підсудного позбавили ефективно захищатися від обвинувачення, визнаного доведеним, вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду слід ретельно дослідити зазначені вище обставини, проаналізувати всі доводи підсудного ОСОБА_2 та його захисника, на які вони посилалися в судовому засіданні апеляційної інстанції, більш ретельно, в тому числі шляхом детального допиту підсудних і свідків з'ясувати всі обставини злочинних посягань, у вчиненні яких вони обвинувачуються та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального і кримінально-процесуального законодавства.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування обраного ОСОБА_3 і ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а :

апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи, і захисника в інтересах ОСОБА_2 частково задовільнити.

В порядку вимог ч.2 ст.365 КПК України вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 червня 2012 року стосовно ОСОБА_3 і ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишити попередній -тримання під вартою.

Головуючий -суддя /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області М.І. Суслов