Справа № 2218/3462/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого судді Шершуна В.В.

суддів: Баса О.Г., Гринчука Р.С.

при секретарі: Бондар О.В.

з участю: ОСОБА_1 і її представника -ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

10 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду. Вона вказувала, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 1987 року по 19 жовтня 2009 року. Під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі 20 травня 1999 року ними разом з сином ОСОБА_4 було приватизовано в рівних долях двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в М.Хмельницькому, у якій усі разом проживали. Після смерті сина відповідач поміняв замок на вхідних дверях у квартирі та перестав допускати позивачку до житла. Позивачка змушена була звертатися до центрального відділу міліції з заявами щодо неправомірної поведінки ОСОБА_3. Проте, до сьогоднішнього дня не має можливості проживати у власній квартирі, незважаючи на те, що після смерті сина успадкувала його частку у праві власності на квартиру і в теперішній час має право власності на 1\2 частину даної квартири. Помінявши замки на вхідних дверях квартири, відповідач позбавив її можливості приходити до власного житла. Профілактичні бесіди працівників міліції з відповідачем з приводу недопустимості подібної поведінки ніякого результату не принесли і відповідач продовжує перешкоджати доступу до житла. У зв'язку з цим, вона змушена звертатися до суду з позовними вимогами про вселення.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2012 року постановлено позов задоволити. Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким в задоволені позовних вимог відмовити. При цьому, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Дручкова С.П. Провадження № 22ц/2290/1522/12

Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 41

Апелянт стверджує, що не створював і не створює ніяких перешкод позивачці у користуванні квартирою. Він вважає, що позивачка не довела своїх вимог в цій частині, а висновки суду щодо перешкод в праві позивачки на користування житловою площею є помилковими.

Колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого, 20 травня 1999 року позивачем разом з відповідачем та сином ОСОБА_4 було приватизовано в рівних долях двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Після смерті сина сторони успадкували його частку у праві власності на квартиру і в теперішній час мають право власності на 1\2 частину даної квартири. Відповідач проживає у спірній квартирі та користується нею, і створює перешкоди в користуванні позивачкою своєю власністю, шляхом заміни замків на вхідних дверях.

У відповідності до ст. 317, ч. 1,2 ст. ст. 319, 321 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України передбачено, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і має право розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

За нормами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що перешкоджання відповідачем у здійсненні позивачем свого права власності на квартиру є підставою для усунення цих перешкод, як передбачено ст. 391 ЦК України, що дає право ОСОБА_1, на використання цієї квартири для власного проживання.

При цьому, суд обґрунтовано визнав, що представник відповідача у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів того, що позивач передав позивачу ключі від вхідних дверей, заміну замків яких провів у вересні 2010 року.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про недоведеність вимог позивачки.

Як видно з постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 23 серпня 2011 року, винесеної дільничним інспектором міліції Шудрою Б.М., ОСОБА_3 вказувала, що позивач в спірній квартирі замінив замок у зв'язку із його поломкою, але ключ дружині не надав.

Посилання апелянта на те, що дружина не зверталася до нього за ключами, судова колегія розцінює як намагання ухилитись від цивільно-правової відповідальності.

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процессуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.В. Шершун