АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1891/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 45 Міщенко К.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Пальонний В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В.С.

суддівКарпенко О.В., Нерушак Л.В.

при секретаріМакарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_6 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 3 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до приватного підприємця ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відділ Держкомзему України в Тальнівському районі, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулася до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відділ Держкомзему України в Тальнівському районі, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що між нею та відповідачем 1 січня 2010 року було укладено договір оренди належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 2,14 га., яка розташована на території Кривоколінської сільської ради Тальнівського району та належить їй на праві приватної власності.

Після державної реєстрації договору вона виявила, що в договорі відсутні його істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема не вказано розмір і форму орендної плати, а крім цього, земельна ділянка не була нею передана орендарю згідно акту приймання-передачі.

З врахуванням зазначених обставин позивач просила визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,14 га, розташованої на території Кривоколінської сільської ради Тальнівського району, від 1 січня 2010 року, укладений між нею та приватним підприємцем ОСОБА_6, недійсним та зобов'язати відповідача повернути їй вказану земельну ділянку після збору урожаю.

В ході розгляду справи позивач змінила позовні вимоги: посилаючись як на підставу своїх вимог на ті ж обставини, просила визнати договір оренди земельної ділянки від 1 січня 2010 року між нею та приватним підприємцем ОСОБА_6 неукладеним.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 3 квітня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано договір оренди земельної ділянки площею 2,14 га, що розташована на території Кривоколінської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, укладений 1 січня 2010 року між ОСОБА_7 та приватним підприємцем ОСОБА_6, державний реєстраційний номер 712400004000995 неукладеним.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що форма оспорюваного договору оренди є типовою і рекомендована органами Держкомзему, цей договір зареєстрований в органах Державного земельного кадастру Тальнівського району Черкаської області, а крім цього, в договорі передбачені умови, за якими обчислюється розмір орендної плати і які чинники впливають на нього.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_7, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 січня 2010 року ОСОБА_7 та приватний підприємець ОСОБА_6 підписали договір оренди земельної ділянки за яким орендодавець ОСОБА_7 надає, а орендар приватний підприємець ОСОБА_6 приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Кривоколінської сільської ради Тальнівського району.

Об'єктом оренди згідно вказаного договору є земельна ділянка площею 2.14 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачені істотні умови договору, відсутність яких у договорі є підставою для відмови в його державній реєстрації, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Такими істотними умовами є, зокрема, об'єкт оренди та орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як вбачається з матеріалів справи, у розділі договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_7 та приватним підприємцем ОСОБА_6 не зазначено розмір орендної плати.

Крім цього, згідно договору об'єктом оренди є земельна ділянка площею 2.14 га, в той час як згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЧР № 001635 ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 2.83 га.

Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних в п.8 постанови №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» підставою недійсності правочину у відповідності з частиною першою статті 215 ЦК є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим необхідно правильно визначати момент вчинення правочину.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення, зокрема відсутня згода за всіма істотними умовами договору.

Суд першої інстанції врахував зазначені обставини справи та положення закону і встановивши відсутність в оспорюваному договорі оренди земельної ділянки передбаченої законодавством умови, необхідної для його укладення - згоди сторін за всіма істотними умовами, зокрема щодо розміру орендної плати та форми платежу, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем є неукладеним.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими і даного висновку суду не спростовують.

З огляду на викладене колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до приватного підприємця ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відділ Держкомзему України в Тальнівському районі, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :