АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/2210/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 32 Кузьменко В.А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівБабенка В.М., Карпенко О.В.

при секретаріМакарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я ,-

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

07 лютого 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що в період з 22.12.2011 року по 15.04.2011 року Комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» біля будинків № 83 та АДРЕСА_1 проводилися земляні роботи по ліквідації прориву на тепловій мережі. Траншею, яка залишилася після проведення земляних робіт на місці ліквідації прориву у дворі вищезазначених будинків працівники відповідача асфальтне покриття не відновили, а лише засипали щебенем. При цьому жодних попереджувальних знаків, огорожі або містків для переходу через вказану траншею встановлено не було.

24 квітня 2011 року позивач, яка мешкає у будинку № 85, прямуючи від свого під'їзду до сміттєвих контейнерів, встановлених біля будинку № 83, лівою ногою ступила на поверхню засипаної щебенем траншеї, щебінь почав рухатися, внаслідок чого вона втратила точку опори та впала. В результаті падіння відчула різкий біль у лівій нозі. Каретою «швидкої допомоги» ОСОБА_6 було доставлено до Третьої міської лікарні, де лікарі діагностували закритий перелом обох щиколоток лівої голені та було прийнято рішення про госпіталізацію.

На стаціонарному лікуванні позивач перебувала протягом 12 днів з 24.04.2011 року по 06.05.2011 року. В ході лікування було застосовано оперативне втручання з встановленням пластин та проведено реабілітаційний курс лікування. 06.05.2011 року її виписано з лікарні та рекомендовано постійний нагляд у травматолога, обмеження руху протягом 5-6 тижнів та рентгенівський контроль. Вирішення питання щодо видалення встановлених пластин було призначено через 6 місяців, витрати на лікування склали 1673,85 грн.

В період з 07.11.2011 року по 11.11.2011 року позивач знову перебувала на стаціонарному лікуванні у Третій міській лікарні для проведення повторної операції видалення пластин та зняття швів від операції, витрати на яку склали 1010,70 грн.

Позивач зазначає в позові, що вона отримала важку травму з вини працівників відповідача внаслідок невиконання ними вимог законодавства, яким регламентуються правила проведення земляних робіт: дорожнє покриття не було відновлено в повному обсязі, тобто, траншею було засипано щебенем, однак асфальтне покриття не відновлено. Таким чином, було створено незручності та потенційна загроза здоров'ю мешканцям навколишніх будинків, оскільки вказана траншея знаходилася на ділянці проїжджої частини та тротуару, якою мешканці будинків користуються постійно.

Позивач вважає, що протиправна поведінка працівників відповідача полягає у невиконанні ними при проведенні земляних робіт вимог чинного законодавства, що стосується техніки безпеки, а саме - Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.01.1999 року № 9, які встановлюють вимоги до ремонту, реконструкції, налагодження та експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики, до яких входять джерела теплової енергії, теплові мережі, теплові пункти і теплоспоживачі, а саме - п.8.10.11. Правил, відповідно якого, підприємства, які виконують роботи з капітального ремонту і реконструкції теплових мереж, повинні після закінчення робіт відновити дорожнє покриття і зелені насадження, знесені чи пошкоджені під час виконання робіт.

Позивач вказує, що земляні роботи було закінчено 15.04.2011 року, а травму вона отримала 24.04.2011 року, тобто в період, коли відповідно до законодавства, дорожнє покриття повинно було бути відновленим або хоча б обладнане попереджувальними знаками та огорожею. Протиправною поведінкою відповідача їй було завдано матеріальну шкоду у вигляді понесених витрат на лікування, яка підтверджується фіскальними чеками на суму 2684,55 грн., а також нанесено моральну шкоду. Моральна шкода полягає у фізичних стражданнях, викликаних, як безпосередньо ушкодженням здоров'я, так і понесених в період лікування. Позивач посилається, що їй 65 років, вона пенсіонерка, тому у її роки одужання проходить з ускладненнями, а процес лікування та реабілітації є тривалим та болісним. Внаслідок отриманої травми порушені нормальні умови життя позивача, що виражається у неможливості повноцінного спілкування з близькими та знайомими, позивач втратила можливість вільно пересуватися, відвідувати своїх дітей та знайомих. Крім того, внаслідок травми вона не мала можливості в весняно-літній період їздити на дачну ділянку, не мала змоги займатися городом. В зв'язку з цим, позивач просила стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 2684,55 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 2684,55 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» на користь держави судовий збір у сумі 568,40 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, директор КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» - Карась П.М. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції були невірно застосовані норми матеріального права, просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довела в судовому засіданні обставини, на які посилалася як на підставу своїх позовних вимог, тому стягнув із відповідача матеріальну шкоду та частково моральну шкоду.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки висновки не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не ґрунтується на припущеннях.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в суді першої інстанції, що з 22.12.2011 року по 15.04.2011 року, біля будинків № 83 та АДРЕСА_1, відповідачем проводилися земельні роботи по ліквідації прориву на тепловій мережі.

Із відповіді департаменту житлово - комунального комплексу № 8265 - 2 від 27.12. 2011 року вбачається, що аварійний ордер № 323 від 22.12. 2010 року на проведення земляних робіт для ліквідації прориву на тепловій мережі було видано КПТМ «ЧТКЕ» управлінням вуличної інфраструктури і транспорту. Термін здачі ордеру 12.01. 2011 року, але у зв'язку з несприятливими погодними умовами ордер було продовжено до 15.04. 2011 року. Роботи було виконано, відновлено благоустрій та асфальтобетонне покриття. Дана розкопка підтримувалася у належному стані ( засипана щебенем) до закінчення опалювального сезону, оскільки заплановано капітальний ремонт даного відрізку тепломережі ( а. с. 7).

Відповідно до пункту 14.1.11 розділу ХІУ рішення Черкаської міської ради від 11.11. 2008 року № 4-688 «Про правила благоустрою міста Черкаси» відповідальність за організацію безпеки транспорту і пішоходів в місцях виконання робіт до повного відновлення дорожнього покриття і здачі ордеру несе організація, яка виконує роботи. Дані роботи проводились силами та за кошти КПТМ «ЧТКЕ».

24 квітня 2011 року позивач ОСОБА_6, прямуючи від свого під'їзду будинку АДРЕСА_1, до сміттєвих контейнерів, встановлених біля будинку № 83, ногою ступила на поверхню траншеї, засипаної щебенем, який почав рухатися, внаслідок чого впала та отримала травму у вигляді закритого перелому обох щиколоток лівої голені. В зв'язку з отриманою травмою, перебувала на стаціонарному лікуванні в Третій міській лікарні.

В період з 07.11.2011 року по 11.11.2011 року позивач ОСОБА_6 знову перебувала на стаціонарному лікуванні, в зв'язку з лікуванням понесла витрати на загальну суму 2684, 55 грн. та наполягала на стягненні моральної шкоди.

Постановою КМ України від 22 березня 2001 року № 270 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру із наступними змінами, останні зміни від 26.12. 2011 року.

Згідно п. 1 вищевказаного Порядку передбачено, що Порядок визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України .

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми.

Згідно п. 4 вищевказаного Порядку факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально - профілактичний заклад.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що лікувально - профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою ( додаток 1) про кожний нещасний випадок - до районної держадміністрації виконавчого органу міської, районної у місті ради.

Відповідно до частини 10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 передбачено, що у разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та направляє її керівнику копію рішення.

Керівником організації на проведення розслідування призначається комісія, за результатами якого, складається акт за формою НТ, який затверджується керівником органу, що проводив розслідування.

Як вбачається із матеріалів справи ні лікувальний заклад, ні потерпіла ОСОБА_6 не зверталися із відповідними повідомленнями та зверненнями про нещасний випадок до міської районної адміністрації, тому відповідно розслідування ніким не проводилось.

При винесенні рішення суд першої інстанції не взяв до уваги доводи представника відповідача, який наполягав на застосуванні даної норми закону, а тому помилково в основу свого рішення послався як на доказ на акт від 24.04. 2011 року, складений лише мешканцями будинку, який не відповідає формі, передбаченій вищевказаним Порядком .

Крім того, позивач зазначає, що дану травму вона отримала в зв'язку з умисними діями відповідача, про те, з відповідними заявами щодо проведення перевірки даного факту до правоохоронних органів та органів прокуратури вона не зверталася. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_6 не визначався. Позивач не зверталася до відповідного органу щодо проведення розслідування нещасного випадку, тому відповідно не було складено акту за формою НТ. Дані факти позивачем та її представником не заперечувалися під час розгляду справи.

Під час розгляду апеляційної скарги позивач ОСОБА_6 пояснювала, що на місці проведення ремонтних робіт, окрім стрічок червоного кольору, ніяких попереджувальних знаків не було, хоча в позові наполягала, що ніяких попереджувальних знаків про ремонтні роботи на ділянці біля будинку для проходу до сміттєвих контейнерів не було.

Тому помилковим є висновок суду першої інстанції про відсутність попереджувальних знаків щодо проведення ремонтних робіт біля будинку позивача.

В зв'язку з вищевикладеним, позивачем та її представником не доведено, що саме умисними діями відповідач заподіяв шкоду позивачу, а тому суд першої інстанції прийшов передчасно до даного висновку та помилково частково задовольнив позовні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, оскільки позивач не надала належних та допустимих доказів для підтвердження позовних вимог.

В зв'язку з цим вимоги позивача про відшкодування матеріально та моральної шкоди є недоведеними та необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи матеріальну та моральну шкоди не звернув увагу на дані обставини, допустив порушення норм матеріального права, ухвалив рішення без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, тому дане рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки є незаконним та необґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі, так як при його ухваленні судом допущено порушення норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомун-енерго» - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаси- теплокомуненерго» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я - скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :