АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1906/1055/2012Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р.

Провадження № 22-ц/1990/1308/12 Доповідач - Жолудько .Д.

Категорія - 20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Жолудько Л.Д.

суддів - Костів О. З., Кузьми Р. М.,

при секретарі - Солтис Н.О.

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу житлового будинку,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу житлового будинку.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 вересня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги її доводи про те, що вищезазначений договір вчинений під впливом обману. Не враховані показання свідків щодо наявності боргу відповідачів перед нею за відчужений будинок та факт визнання ОСОБА_2 боргу за земельну ділянку під будинком, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримала свою апеляційну скаргу, зіславшись на доводи в ній, просить її задовольнити.

ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнав і пояснив, що ОСОБА_1 було повністю сплачено передбачену договором купівлі-продажу суму. Позивачка хоче додатково отримати гроші за землю, тому й висуває до його сім'ї претензії. Пояснення в прокуратурі він дав під тиском.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась. Про час і місце його повідомлена належним чином.

Судом установлено, що 29 вересня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивачка передала за плату, а відповідачка купила житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1, вартість якого становить 84609 грн.

За умовами п.3 договору покупець ОСОБА_3 вручила продавцю ОСОБА_1 84609 грн. в момент посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до п.п.12, 19 цього договору продавець і покупець ствердили, що даний договір вчинений не під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини, не є удаваним правочином і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені ним.

Вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину сторонам роз'яснено, у т.ч. правові наслідки укриття розміру дійсної продажної ціни відчужуваного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також зміст ст. 377 ЦК України.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не подано, а судом не здобуто допустимих доказів на підтвердження факту неповного розрахунку зі сторони покупця-відповідачки ОСОБА_3 за придбаний нею жилий будинок.

Колегія суддів вважає висновок суду законним та таким, що відповідає обставинам справи.

В силу вимог ст. 11, 10, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України захисту підлягають лише порушені права особи.

Положення статті 655 ЦК України передбачають, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 526, 611, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом. Договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Договором купівлі-продажу від 29.09.2008 року погоджено між сторонами продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_3 усі істотні його умови, зокрема, факт передачі за плату продавцем покупцеві жилого будинку з надвірними будівлями, вручення покупцем продавцю в момент укладення договору плати за будинковолодіння в сумі 84609 грн. Волевиявлення сторін договору було спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Відповідач ОСОБА_2 стороною згаданого договору купівлі-продажу не був.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано показання свідків у судовому засіданні та письмові пояснення відповідача ОСОБА_2, відібрані заступником прокурора Збаразького району, стосовно визнання відповідачем ОСОБА_2 боргу перед позивачкою, оскільки відповідно до вимог ст. 59 ч.2 ЦПК України такі докази не є допустимими при встановленні обставин справи, що випливають із умов договору купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями, стороною якого ОСОБА_2 взагалі не був. За умовами п.3 договору покупець ОСОБА_3 вручила продавцю ОСОБА_1 84609 грн. в момент посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Виходячи з наведеного, колегія вважає, що позивачкою не подано, а судом не здобуто допустимих доказів на підтвердження факту неповної оплати відповідачами позивачці вартості проданого нею жилого будинку з надвірними будівлями.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, ч.1, п.1; 308, 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Д. Жолудько