Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4742/2012р. Головуючий у 1-й інстанції: Юхно Л.М.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Ломейка В.О.
Подліянової Г.С.
При секретарі: Свинаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: Кам'янсько-Дніпровська державна міська нотаріальна контора в Запорізькій області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: Кам'янсько-Дніпровська державна міська нотаріальна контора в Запорізькій області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування.
В обґрунтування позову зазначав, що на підставі рішення Кам'янсько-Дніпровської райдержадміністрації від 29.05.2002 року № 200 ОСОБА_6 була передана в приватну власність земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 2,79 га, яка розташована на території Водянської сільської ради Запорізької області. Право власності підтверджується державним актом про право власності на землю серії III -ЗП № 046748 від 06.08.2002 року.
При житті ОСОБА_6 склав заповіт, відповідно до якого все своє майно заповідав в рівних частках ОСОБА_4, ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Після його смерті він фактично прийняв спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_6 проживав разом з позивачем в с. Нововодяне.
Крім нього спадкоємцями першої черги є: дружина ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_3, які подали заяву про відмову від спадщини на його користь, інших спадкоємців передбачених законодавством не має.
Виходячи з вищевикладеного просив суд встановити факт прийняття ним спадщини після померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6; визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,79 га, яка розташована на території Водянської сільської ради Запорізької області.
Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2010 року позов задоволено.
Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_4, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6
Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,79 га, яка розташована на території Водянської сільської ради Запорізької області.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте вказані вимоги закону залишилися поза увагою суду.
Так задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції процитувавши норми матеріального права, а саме статті 328 , 1223, 1270, 1225 ЦПК України дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
В порушення ст. 215 ЦПК України мотивувальна частина рішення встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин не містить. Не має мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги , бере до уваги докази.
Так зазначаючи в резолютивній частині рішення, що позивач ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв спадщину після померлого спадкодавця, суд в мотивувальній частині рішення не послався на будь які докази, які б підтверджували такий факт.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 помер ( а.с. 9).
За життя ОСОБА_6 склав заповіт, відповідно до якого все своє майно заповідав в рівних частках позивачу ОСОБА_4 та відповідачці ОСОБА_3 ( а.с. 10).
ОСОБА_4 посилається на те, що відповідачка ОСОБА_3 звернулась у шестимісячний термін до нотаріальної конторі із заявою про прийняття спадщини.
Сам позивач до нотаріальної контори не звертався. Дані обставини сторонами не оспорюються.
Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як на підставу позовних вимог ОСОБА_4 посилається на те, що на час відкриття спадщини, він постійно проживав з батьком у АДРЕСА_2.
Проте позивач на час відкриття спадщини у 2005 році до теперішнього часу зареєстрований по АДРЕСА_1, проти чого сам не заперечує ( а.с. 5).
Матеріали справи не містять ані довідки з місця мешкання спадкодавця, ані будь якого доказу про постійне проживання позивача з батьком ОСОБА_6 на час відкриття спадщини.
В порушення ст.ст. 74,158 ЦПК України справа розглянута без повідомлення осіб , які беруть участь у справі. ( а.с. 20).
Сторони участі у справі не приймали. Свідки не допитувались.
В позовні заяві ОСОБА_4 на підставі ст. 61 ЦПК України посилається на те, що обставини визнані сторонами доказуванню не підлягають. Його мати і сестра визнали позов.
Однак будь які заяви ОСОБА_3 про те, що вона визнає позов ОСОБА_4 в матеріалах справи відсутні.
З огляду наведеного судова колегія вважає, що позивач ОСОБА_4 у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України як сторона, яка приймала участь у справі не довів суду ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме не довів, що на час відкриття спадщини у вересні 2005 року він постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_6 і тому вважається таким, що не прийняв спадщину.
З цих підстав і вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом , задоволенню не підлягають.
Посилання позивача на заяви позивачів до Водянської сільської ради від 03.11.2008 року, як на підтвердження того, що вони відмовилися від спадщини ( а.с. 11,12) є безпідставними, оскільки у відповідності зі ст. 1273 ЦК України така заява подається до нотаріальної контори, та ще в межах шестимісячного строку.
Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову з вищезазначених підстав.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2010 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: Кам'янсько-Дніпровська державна міська нотаріальна контора в Запорізькій області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування -відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: