УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/6968/2012Головуючий суду першої інстанції:Смолій А.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

"30" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіХарченко І.О.

СуддівІващенко В.В.. Філатової Є.В.

При секретаріПостіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (Територіальне відокремлене безбалансове відділення № 10011/0187 філії - Кримського республіканського управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України») до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

25 травня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (Територіальне відокремлене безбалансове відділення № 10011/0187 філії - Кримського республіканського управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивовані тим, що 17.09.2008 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого відповідачу був наданий кредит в сумі 87 000 грн. 00 коп., з виплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22% річних. В забезпечення виконання зобов'язань, між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки, предметом якого став будинок АДРЕСА_1. Відповідач зобов'язань за договором виконує неналежним чином, у зв'язку з чим скоїлась заборгованість. Просили стягнути з ОСОБА_6 на користь банку заборгованість в сумі 66 281 грн. 01 коп. та судові витрати.

Заочним рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений повністю.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (Територіальне відокремлене безбалансове відділення № 10011/0187 філії - Кримського республіканського управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України») заборгованість за кредитним договором № 100 від 17 вересня 2008 року, а саме: заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 43 735 грн. 62 коп. та пеня в сумі 22 545 грн. 39 коп. за період з 28 грудня 2009 року по 08 травня 2012 року, а всього 66 281 грн. 01 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (Територіальне відокремлене безбалансове відділення № 10011/0187 філії - Кримського республіканського управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір в сумі 662 грн. 81коп., сплачений позивачем при подачі позову.

Не погодившись з заочним рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2012 року заява ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2012 року залишена без задоволення.

31 серпня 2012 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2012 року.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема, апелянт зазначає, що він не згодний з сумою пені, оскільки рішенням Сакського міськрайонного суду АРК від 21.07.2010 року з нього стягнута несплачені проценти та пеня в розмірі 101 057 грн. 44 коп. Таким чином, з урахуванням двох судових рішень розмір пені складає 46 693 грн. 06 коп., тобто вона більше половини суми тіла кредиту. Крім того, при визначені суми заборгованості банком не враховані внесені ним платежі на загальну суму 4300 грн. 00 коп.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, визнає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами статей 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (Територіальне відокремлене безбалансове відділення №10011/0187 філії - Кримського республіканського управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України») до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримані вимоги укладеного договору, заборгованість за кредитним договором, присуджена за рішенням суду, на момент розгляду цієї справи не погашена, предмет іпотеки не реалізований, як наслідок право банку щодо своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів є порушеним з вини відповідача.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх законними та обґрунтованими, а рішення суду таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, статті 213-215 Цивільного процесуального кодексу України.

По справі встановлено, що 17 вересня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», був укладений кредитний договір № 100, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_6 кредит в сумі 87 000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків в розмірі 22% річних, строком до 16 вересня 2018 року (аркуш справи 3-5).

Судом першої інстанції встановлено, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав кредитні кошти, проте відповідачем ОСОБА_6 зобов'язання за договором належним чином не виконуються.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, абзац 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України проценти по кредитному договору можуть нараховуватися та сплачуватися щомісячно до дня повернення кредиту, тобто до повного погашення заборгованості по кредиту.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення виконання; право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2. вищезазначеного кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом позичальник зобов'язався сплачувати банку пеню в розмірі 0,06% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2010 року з ОСОБА_6 на користь банку стягнута сума заборгованості станом на 25.05.2009 року в розмірі 101 057 грн. 44 коп. та судовій збір; звернуто стягнення на предмет іпотеки - будинок АДРЕСА_1 (аркуш справи 6-7).

Проте до тепер визначена судом заборгованість відповідачем ОСОБА_6 не погашена, предмет іпотеки не реалізований.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином.

З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги банку про стягнення з ОСОБА_6 на користь банку заборгованості за період з 28 грудня 2009 року по 08 травня 2012 року по відсотках за користування кредитом в сумі 43 735 грн. 62 коп. та пені в сумі 22 545 грн. 39 коп., а всього 66 281 грн. 01 коп.

Колегія суддів, дослідивши інші доводи апеляційної скарги, не вбачає підстав для їх задоволення і вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи, правовідносини сторін перевірив на підставі матеріального закону, що підлягав застосуванню, дав належну оцінку наявним у справі доказам і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог банку у повному обсязі.

Оскільки доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи, зводяться до іншої оцінки встановлених судом правовідносин, а оскаржуване рішення суду від 09 липня 2012 року постановлено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, то передбачених статтею 309 Цивільного процесуального кодексу України підстав для його скасування, не вбачається.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апелянт ОСОБА_6 був повідомлений про розгляд справи належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з яких вбачається, що судова повістка ОСОБА_6 вручена (аркуші справи 69, 71).

Відповідно до статті 308 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді: І.О.Харченко В.В.Іващенко Є.В.Філатова